Цього тижня в Національному музеї історії України у II світовій війні відбулася лекція-дискусія, присвячена темі інформаційної безпеки та протидії російській пропаганді. Захід зібрав журналістів, дослідників, військових та представників громадянського суспільства, які щодня стикаються з викликами інформаційної війни.
Спікеркою події стала Аля Гольдмейхер — журналістка, авторка документального фільму про Грузинський легіон та голова його пресслужби. У своїй доповіді вона розкрила механізми поширення російської пропаганди, зокрема через державні медіа, телеграм-канали, фабрики тролів і ботоферми. Особливу увагу спікерка приділила наративам, які Росія нав’язує як внутрішній аудиторії, так і українському суспільству та міжнародній спільноті.
«Пропаганда не просто транслює меседжі — вона змінює світогляд. формує уявлення про „один народ“, „оборонну війну“ та „безнадійність спротиву“. Її мета — деморалізація, розкол суспільства, делегітимізація української ідентичності. Пропагандисти прагнуть зробити так, щоб агресія виглядала як оборона, а злочин — як священна місія», — зазначила Аля Гольдмейхер.
Також спікерка зазначила, що російська пропаганда — це не просто потік новин. Її головна мета — трансформація свідомості. Через повторювані шаблони мислення — наративи — вона формує у громадян картину світу, де агресія виглядає виправданою, а влада — непомильною. Ці наративи діють як психологічні конструкції, що поступово вкорінюються у свідомості.
«Російська пропаганда — це не просто потік абсурдної брехні, а стратегічно вибудувана система, яка діє на кількох рівнях: державному, медійному, цифровому та психологічному. Її головна мета — виправдати агресію, дискредитувати Україну, створити ілюзію загрози та змінити світогляд аудиторії», — наголошує спікерка.
У 2022 році ця система активізувала низку ключових наративів, які поширювались через телебачення, соцмережі, телеграм-канали, псевдоекспертні коментарі та навіть міжнародні медіа. Серед них:
1. «Біолабораторії в Україні» — фейк про нібито існування американських лабораторій, що створюють зброю проти Росії. Супроводжувався сфальсифікованими документами, які мали створити ілюзію загрози та виправдати вторгнення.
2.Захід використовує Україну» — наратив, що заперечує суб’єктність України, подаючи її як інструмент США та Європи. Мета — підірвати довіру до міжнародної підтримки та сформувати образ України як «пішак у чужій грі».
3.«Українці проти своєї армії» — систематичне поширення фейків про деморалізацію, бунти, втечі з позицій. Часто супроводжується вирваними з контексту фото або відео, що мають викликати недовіру до ЗСУ.
4. «Мир — легкий шлях» — апеляція до втоми, страху, ностальгії. Пропаганда пропонує «примирення» як альтернативу спротиву, підштовхуючи до поступок і капітуляції.
5. «Ми один народ» — наратив, що розмиває національну ідентичність, апелюючи до «спільного коріння», мови, культури. Його мета — делегітимізувати незалежність України та виправдати агресію.
«Ці фейки не існують окремо — вони вбудовані в широку пропагандистську систему, яка включає державні медіа (RT, Sputnik, „Перший канал“), телеграм-канали, фабрики тролів, ботоферми та „корисних ідіотів“ — блогерів, політиків і журналістів, які свідомо або несвідомо поширюють кремлівські меседжі», — наголосила спікерка.
Аля Гольдмейхер наголосила, що наслідки цієї інформаційної агресії — деморалізація суспільства, зниження довіри до державних інституцій, політичний тиск на керівництво, а також створення внутрішніх розколів.
«Саме тому боротьба з дезінформацією та фейками — це не лише завдання журналістів, а спільна відповідальність громадянського суспільства, яка потребує системного підходу медіаграмотності та стійкої журналістики», — зазначила спікерка.
Також окремий блок дискусії був присвячений пропагандистській машині країни агресорки.
«Російська пропаганда — це багаторівнева, централізована система, яка охоплює державні медіа, цифрові платформи, соціальні мережі, а також психологічні механізми впливу. Її мета — не просто поширення інформації, а формування викривленої картини світу, де агресія виглядає як оборона, а злочини — як «священна місія», — зазначила спікерка.
За її словами, одним із найефективніших інструментів є організовані цифрові структури — «армії ботів» і «фабрики тролів». Найвідоміша з них — у Санкт-Петербурзі, де сотні операторів щодня створюють і поширюють контент, що підтримує кремлівські наративи.
Також учасники заходу обговорили приклади фейків — від «біолабораторій в Україні» до «неефективності ЗСУ» — та їхню роль у формуванні викривленої картини світу. Спікерка наголосила на небезпеці напівправди, яка «базується на реальному факті, але виривається з контексту і подається з маніпулятивним коментарем».
«Найнебезпечніші фейки — це ті, що апелюють до емоцій: страху, гніву, втоми. Людина в емоційному стані перестає мислити критично — і саме цього добиваються пропагандисти», — підкреслила вона.
За її словами, боти часто видають себе за «незалежних аналітиків», «фронтових інсайдерів» або «звичайних громадян». Вони використовують аватарки, локальні сленги, цитати з популярних джерел — усе для того, щоб виглядати максимально правдиво.
«Контент, який поширюють тролі та боти, не є випадковим. Він створюється за чіткими інструкціями — „методичками“, які визначають теми, тональність, ключові меседжі. Це дозволяє синхронізувати наративи в різних каналах — від телебачення до коментарів у соцмережах», — зазначила Аля.
Спікерка переконана, що ботоферми працюють не лише для внутрішнього споживання. Частина акаунтів орієнтована на англомовну аудиторію, де вони поширюють меседжі про «західну змову», «українську корупцію» або «неефективність допомоги».
Ці спостереження стали відправною точкою для ширшої дискусії про інформаційну безпеку та роль громадських інституцій у протидії дезінформації. Саме в цьому контексті до розмови долучився модератор заходу Сергій Сірий — завідувач сектору дослідження мілітарної історії Музею війни. Він підкреслив важливість таких заходів для формування критичного мислення та захисту інформаційного простору.
До теми: росіяни знову запустили фейк про «здачу Сум».
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
