Європейські чиновники розглядають можливість надання Молдові значного імпульсу на її шляху до вступу в ЄС — перед парламентськими виборами, які відбудуться у країні наприкінці вересня, пише Politico.
За “сценарієм”, який вивчають чиновники, країни ЄС можуть проголосувати за відкриття першого переговорного кластера для Молдови — ключового юридичного кроку на шляху до членства. Голосування може відбутися вже на початку наступного місяця після зустрічі міністрів ЄС.
Такий крок надасть потужний виборчий імпульс президенту Молдови Маї Санду, чия партія веде передвиборчу кампанію на проєвропейській платформі та стикається з рішучими намаганнями РФ схилити голоси на користь Москви.
“Потрібно знайти спосіб відкрити перший кластер. Це було б сигналом для Росії. Це позбавило б росіян аргументу, що на шляху до членства в ЄС немає прогресу”, — вважає консервативний депутат Європарламенту Зігфрід Муресан, який очолює комітет асоціації ЄС-Молдова.
Однак дозвіл Молдові рухатися вперед, випереджаючи Україну, може розлютити Київ, чий шлях до вступу до ЄС просувався паралельно зі шляхом Кишинева.
“Існує ризик, що українцям буде подано неправильний сигнал. У той час, коли на Алясці обговорюється майбутнє миру, нам потрібно зберегти перспективу членства в ЄС якомога сильнішою”, — сказав виданню український дипломат.
Як Молдова, так і Україна провели далекосяжні реформи, щоб приєднатися до ЄС, виконавши необхідні кроки для відкриття першого переговорного кластера, за словами представника Єврокомісії.
“Немає об'єктивних причин блокувати перший кластер”, — додав представник ЄК.
Проблема полягає в тому, що заявку України блокує Угорщина — прем'єр-міністр якої Віктор Орбан зробив протидію вступу Києва до ЄС ключовим пунктом своєї передвиборчої кампанії на наступний рік.
Тож, хоча Молдова може отримати схвалення всіх 27 країн ЄС на відкриття переговорного кластера на неформальному засіданні Ради з загальних питань 1 вересня, Україна навряд чи матиме таку ж одностайну підтримку.
Це поставило країни, які підтримують розширення Союзу, включаючи Данію, що наразі головує в ЄС, у скрутне становище. Якщо вони продовжуватимуть пов'язувати вступ Молдови виключно зі вступом України, то не зможуть просунутися вперед ні в одному, ні в іншому випадку. Голосування за відкриття переговорного кластеру для Молдови до виборів 28 вересня стало б потужним сигналом для проєвропейських виборців у країні, але може розлютити українців.
За словами дипломата ЄС, розглядається декілька варіантів, щоб показати Україні, що її шлях до ЄС просувається вперед, навіть якщо не відкрито жодного переговорного кластера, — зокрема, надання Києву доступу до програми “Горизонт Європа” або програми обміну студентами Erasmus.
“Є багато речей, які ми можемо зробити, щоб наблизити Україну до ЄС іншими способами, ніж офіційна процедура переговорів. Головне — продовжувати рухатися вперед і демонструвати, що опозиція Угорщини не вважається легітимною, а справжньою винагородою є завершення процесу”, — зазначив європейський дипломат.
Дипломати та чиновники також наголосили, що обставини можуть швидко змінитися, особливо з огляду на зустріч президента США Дональда Трампа з російським диктатором Владіміром Путіним на Алясці в п’ятницю, 15 серпня. Якщо Трамп і Путін досягнуть угоди, важливою частиною якої буде членство України в ЄС, глава Білого дому може переконати Орбана припинити блокувати вступ Києва.
Прихильники вступу обох країн-кандидатів вважають, що ЄС не повинен ризикувати деморалізацією українців, які прагнуть приєднатися до Союзу, і кращою стратегією було б змусити Трампа тиснути на Орбана..
“Це історичний момент, і ви повинні розглядати цю ситуацію в загальному. Членство в ЄС є важливою частиною будь-якої мирної угоди”, — сказав дипломат.
Раніше глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄК виступає за відкриття переговорів з Україною про вступ до ЄС, президент Європарламенту Роберта Мецола також підтримала початок переговорів про євроінтеграцію з Україною і Молдовою.
Однак Угорщина, блокує початок переговорів саме для України, залишаючи відкритими зустрічі лише з Молдовою. Київ неодноразово наголошував на необхідності одночасного опрацювання заявок обох країн та називав такий підхід невигідним і несправедливим.
Орбан навіть організував в Угорщині так зване національне опитування на тему: чи хочуть угорці вступу України в ЄС. Чи мають такі “національні консультації” юридичну силу і що насправді стоїть за ними? Відповіді на ці питання в статті “Глас народу чи маніпуляція? Що стоїть за опитуванням Орбана про вступ України до ЄС” пропонує Юлія Невмержицька.
