3 жовтня внаслідок удару російського FPV-дрона загинув французький журналіст Антоні Лаллікан.
Про це повідомила 4 окрема важка механізована бригада.
«Внаслідок прицільного удару ворожого FPV-дрона загинув французький журналіст-фотограф Антоні Лаллікан. Разом з ним на місці працював журналіст та фотограф, член Української асоціації професійних фотографів Георгій Іванченко. Він отримав поранення, наразі його стан стабільний», — йдеться у повідомленні.
Обидва журналісти були в бронежилетах, на яких був напис «PRESS».
«Ворог вчергове цинічно порушив норми Міжнародного гуманітарного права. Цей факт ще раз підтверджує підступність та жорстокість ворожої армії», — зазначили у бригаді.
росія вбила уже третього професійного французького журналіста на війні в Україні., написав голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Він згадав виставку французького фотожурналіста Антоні Лаллікана, присвячена долі українців у війні «І раптом небо потемніло…», яка стала пророчою для самого автора.
За інформацією джерел НСЖУ російський дрон атакував журналістів вранці 3 жовтня коло Дружківки Донецької області. Медійники працювали у захисному спорядженні та у супроводі прес-офіцера. Відомий французький фоторепортер Антоні Лаллікан мав воєнну акредитацію від агентства Hans Lucas, яке співпрацює з відомими французькими медіа.
Антоні Лаллікан став уже третім французьким журналістом, убитим росією під час повномасштабної війни в Україні:
— 30 травня 2022 року в Сєвєродонецьку загинув репортер телеканалу BFMTV Фредерік Леклерк-Імхофф — його евакуаційна машина потрапила під обстріл.
— 9 травня 2023 року біля Бахмута загинув відеокординатор AFP Арман Солдін — він потрапив під ракетний удар, коли знімав бої та життя мирних мешканців на Донеччині.
«Наразі головна загроза для журналістів, як і для всіх цивільних, — російські дрони, які полюють за людьми. Це не побічні жертви війни — це цілеспрямоване полювання на тих, хто намагається зафіксувати злочини агресора. Кожен день на передовій, кожен виїзд у прифронтові зони — це смертельний ризик». — зазначив Сергій Томіленко. — Журналісти беруть на себе цей ризик заради правди, заради того, щоб світ бачив реальність російської агресії.
Антоні Лаллікан робив це знову і знову — приїжджав в Україну, їхав на Донеччину, документував те, що багато хто воліє не бачити. Він будував візуальний міст між світом і нашою реальністю. Тепер він сам став частиною цієї трагічної історії».
У заяві Європейської федерації журналістів зазначають, що це перший випадок загибелі журналіста внаслідок удару безпілотника в Україні. Обставини інциденту досі розслідуються.
Президент Франції Емманюель Макрон у мережі Х відреагував на загибель французького журналіста.
«З глибоким сумом я дізнався про його загибель від удару російських дронів. Я висловлюю щирі співчуття його родині, близьким та усім його колегам, які, ризикуючи своїм життям, інформують нас і свідчать про реальність війни», — написав Макрон.
Українська асоціація професійних фотографів на сторінці у Facebook повідомила, що Іванченка оперують.
В асоціації додали, що Antoni Lallican — паризький фотожурналіст, який висвітлював соціальні та суспільні теми у зонах конфліктів по всьому світу. У березні 2022 року, відразу після повномасштабного вторгнення Росії, він приїхав в Україну. Відтоді документував наслідки війни та розпочав довготривалу роботу разом із жителями Донецької області.
Довідково про Антоні Лаллікана:
38-річний паризький фотожурналіст працював для провідних французьких та міжнародних видань: Le Monde, Le Figaro, Libération, Mediapart, Paris Match, Der Spiegel, Zeit, NZZ, Focus Magazin, Die Welt, Stern та багатьох інших.
До фоторепортажу він прийшов несподівано — у 30 років, ставши випадковим свідком зіткнень між сепаратистами та індійськими силами безпеки в Кашмірі. Це змінило його життя. Він повернувся до Франції та почав документувати рух «жовтих жилетів» — від барикад в Уазі до вуличних маршів у Парижі. Згодом висвітлював соціальні протести в Гонконзі та Індії, житлову кризу у передмістях Парижа, життя мігрантів.
У 2020 році Антоні вперше поїхав у зону активного конфлікту — висвітлював Другу карабаську війну у Вірменії. Це стало поворотним моментом у його кар’єрі. Він відкрив для себе покликання — ділитися голосами людей, які опинилися у вирі конфліктів.
У березні 2022 року, одразу після повномасштабного вторгнення Росії, Антоні приїхав в Україну. З того часу він неодноразово повертався, документуючи наслідки війни та розпочавши довготривалий проєкт про життя мешканців Донеччини — шахтарського регіону на сході України, який опинився в епіцентрі російської агресії.
У своїй роботі він поєднував жорстку документалістику новинної фотографії з тихими, інтимними моментами повсякденного життя. Від портрета українського боксера, в очах якого читається біль втрати близьких, до солдата, який веде вогонь з міномета, до довгої колони цивільних, що переходять під снігом зруйнований міст — його фотографії будували міст між глядачем і реальністю війни.
— Лауреат премії Віктора Гюго за соціально активну фотографію 2024 /серія про українців/
— Шорт-лист премії Lucas Dolega 2024
— Фаворит журі Grand Prix Paris Match Etudiant 2022
Організатори премії Віктора Гюго — місто Безансон, будинок-музей Віктора Гюго та асоціація Grain d’Pixel — щороку відзначають фотографів, чиї роботи перегукуються з боротьбою Віктора Гюго за свободу слова, захист прав людини та протидію гнобленню. Премія поєднує мистецтво і громадянську позицію.
Антоні Лаллікан присвятив своє життя документуванню конфліктів і боротьби за права людини.
Вічна пам’ять Антоні Лаллікану.
Швидкого одужання Георгію Іванченку.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
