На початку 2025 року науковці опублікували дослідження, результати якого свідчать: ризик розвитку деменції після 55 років становить 42%. Такі дані неабияк тривожать людей, які турбуються про своє здоров’я у старості.
Проте останнім часом вчені досягли помітного прогресу у діагностиці та лікуванні хвороби Альцгеймера, що спричиняє більшість випадків деменції, а також розширили знання про її біологічні механізми та етапи розвитку, пише The Washington Post.
За даними звіту Lancet Commission 2024 року, близько половини випадків деменції можна попередити, працюючи над відомими факторами ризику.
Ось деякі з найцікавіших наукових проривів у дослідженні деменції у 2025 році. Ці знахідки можуть привести до кращої діагностики та лікування недуги, що краде пам’ять.
У травні 2025 року FDA схвалило перший аналіз крові, який виявляє ознаки бета-амілоїдних бляшок і клубків тау-білка (біологічних маркерів Альцгеймера) з точністю понад 90%.
Раніше такі показники можна було оцінити лише за допомогою дорогих ПЕТ-сканів або інвазивної люмбальної пункції. А новий тест можна буде зробити навіть у сімейного лікаря.
Дослідження свідчать, що p-tau217 вважають найбільш інформативним біомаркером, який може вказувати на хворобу за роки до появи симптомів. Раннє його виявлення дає більше можливостей для своєчасного лікування й навіть зміни способу життя.
Попри те, що накопичення бета-амілоїдних бляшок і тау-клубків є характерною ознакою хвороби Альцгеймера, позитивний тест не гарантує наявності чи подальшого розвитку недуги. Зокрема, дослідження засвідчили: понад 20% людей віком від 65 років без когнітивних проблем мають позитивний результат на амілоїд.
У липні 2025 року найбільше в США клінічне дослідження, відоме як U.S. POINTER, показало, що поєднання фізичних вправ, здорового харчування, соціальної активності та тренувань для мозку покращує когнітивні показники у людей із ризиком деменції.
Результати підтверджують: спосіб життя може впливати на розвиток Альцгеймера і попереджати появу недуги навіть у тих, хто має генетичну схильність до неї (наприклад, носії гена APOE4 отримують найбільшу користь від середземноморської дієти).
Очікується, що незабаром дослідження POINTER дасть науці більше інформації, адже близько половини учасників добровільно зголосилися пройти нейровізуалізацію. Дані про те, як зміни способу життя впливають на мозок, будуть опубліковані пізніше цього року.
Окрім бета-амілоїду, вчені все більше досліджують роль запалень в розвитку деменції.
"Хвороба Альцгеймера – це складне захворювання, і, ймовірно, не буде єдиного підходу", – зазначила Гізер Снайдер, старша віцепрезидентка з медичних і наукових зв’язків Асоціації Альцгеймера.
Дослідження, опубліковане в липні 2025 року, показало, що люди з геном APOE4 мають багато спільних змін в імунній системі, що може пояснювати їхню схильність не лише до хвороби Альцгеймера, але й до інших нейродегенеративних захворювань. Це відкриває шлях до імуномодуляційних методів лікування.
Вакцинація – ще один спосіб змінити активність імунної системи, пов'язаний зі зниженням ризику деменції. Нещодавно кілька масштабних досліджень порівнювали результати вакцинованих і невакцинованих людей.
Разом вони надають переконливі докази того, що вакцини можуть боротися з ризиком деменції.
Дослідження, в якому взяло участь понад 280 тисяч людей, засвідчило, що вакцина проти оперізувального лишаю зменшує ризик деменції на 20% протягом семи років.Інше дослідження за участі 430 тисяч осіб пов’язало щеплення проти лишаю та респіраторно-синцитіального вірус із нижчим ризиком деменції.
Існує дві широкі біологічні гіпотези щодо того, чому вакцини пов'язані зі зниженням ризику деменції. По-перше, вони захищають від інфекцій, які пов'язані зі збільшенням ризику деменції. По-друге, сама вакцина може активувати імунну систему корисним чином.
Ці два механізми не є взаємовиключними і можуть відігравати певну роль, кажуть дослідники.
Дослідження, опубліковане в серпні в журналі в Nature, показало, що літій може може допомагати при хворобі Альцгеймера. Він сприяє покращенню пам’яті, відновлює роботу мозку та допомагає розщеплювати білкові "бляшки", які провокують розвиток атеросклерозу та деменції.
У здоровому мозку він підтримує роботу нейронів і використовується для лікування біполярного розладу.
Малі дози літію оротату в експериментах на мишах повертали функції мозку й зменшували ознаки хвороби. Дослідники наголошують, що потрібно перевірити ці результати на людях, але перспектива дуже обнадійлива.
