Військові полігони та навчальні центри в Україні дедалі частіше стають мішенями для російських атак. Попри те, що військові намагаються дотримуватися всіх заходів безпеки, ворог завдає ударів, що призводять до значних втрат серед особового складу.
Чому трагедії повторюються та хто має понести відповідальність — читайте у матеріалі ТСН.ua.
Російські війська 24 вересня завдали комбінованого удару по території одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України.
У Сухопутних військах зазначають, що ворог атакував двома балістичними ракетами «Іскандер».
«Внаслідок точного влучання в укриття, попри вжиті заходи безпеки, на жаль, повністю уникнути втрат серед особового складу не вдалося. На місці працюють відповідні екстрені служби. Пораненим оперативно надається вся необхідна медична допомога», — додали в командуванні.
Наразі офіційно не повідомляється де саме стався удар. Проте вдень 24 вересня ЗСУ попереджали про безпілотник у небі над селищем Гончарівське на Чернігівщині, а також про швидкісні цілі, що рухалися в його напрямку.
Російський обстріл / © Associated Press
Автор Telegram-каналу «Миколаївський Ваньок» різко відреагував на обстріл росіянами навчального підрозділу в Чернігівській області.
У своєму дописі він зазначив, що інцидент став черговим провалом у роботі тих, хто відповідає за прикриття неба в регіоні. За його словами, такі атаки ведуть до втрат серед військових навіть за дотримання всіх норм безпеки.
Раніше армія РФ вже атакувала навчальний полігон на Чернігівщині. Йдеться про трагедію 29 липня. Тоді російські війська завдали ракетного удару балістичною ракетою «Іскандер-М» з касетним боєзарядом. Тоді у Генштабі повідомляли, що внаслідок атаки загинуло троє військовослужбовців, 18 — було поранено.
Експерт з питань дронів та протидронної роботи Сергій Бескрестнов заначив, що під обстрілами опинився саме Гончарівський полігон.
«Усі знали, що БПЛА коригувальник висить над об’єктом. Усі чули тривогу. Ніяких сотень і десятків загиблих там немає, але, на жаль, зовсім без жертв не обійшлося», — зазначив Бескрестнов.
12 серпня полігон на Чернігівщині знову потрапив під російський обстріл. Тоді армія РФ атакувала російські війська застосували ракети з касетними боєприпасами. Тоді, попри те, що військові встигли отримати сигнал тривоги, під час спроби сховатися частина з них потрапила під удар.
За попередніми даними, один військовослужбовець загинув, 11 отримали поранення. Ще 12 осіб звернулися по допомогу з контузіями та симптомами сильного стресу.
На початку червня російські війська обстріляли інший навчальний підрозділ Сухопутних військ ЗСУ. За попередніми даними, загинули 12 військових, понад 60 отримали поранення.
Як повідомляли у Сухопутних військах ЗСУ, на момент удару особовий склад перебував у сховищах, оскільки шикувань не проводилося.
За словами речника Сухопутних військ Віталія Саранцева, навчальний центр, який опинився під обстрілами, розміщено біля села Черкаське в Самарському (Новомосковському) районі на Дніпропетровщині.
На тлі цієї трагедії, командувач Сухопутних військ генерал-майор Михайло Драпатий заявив, що йде з посади.
«Це усвідомлений крок, продиктований моїм особистим відчуттям відповідальності за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули наші воїни. Як командувач, я не зміг у повній мірі забезпечити виконання своїх наказів. Не дотиснув, не переконав, не змінив ставлення до людини в строю. Це моя відповідальність», — писав Драпатий у своєму Telegram.
Генерал Драпатий заявив, що повна відповідальність за трагедію лежить на командуванні. Він назвав кругову поруку та безкарність отрутою для армії, з якою боровся, але його зусиль виявилося недостатньо.
Генерал-майор Михайло Драпатий
За його словами, армія живе, коли командири несуть особисту відповідальність за життя підлеглих, і вмирає, коли за втрати ніхто не відповідає.
Згодом, 4 червня, окупанти завдали ракетного удару по навчальному підрозділу ЗСУ в Полтавській області. Внаслідок атаки двоє людей померло у лікарні.
Наступний удар по тренувальному полігону стався 22 червня на Миколаївщині. Внаслідок атаки загинуло троє людей, а 14 було поранено.
Раніше 20 травня Росія вдарила ракетою по військових на Сумщині. Тоді загинуло шестеро військових, а понад десять отримали поранення. Тоді бійці звинувачували командування в ігноруванні безпеки під час атаки на полігон у Сумській області.
Війна в Україні / © Getty Images
Окрім того, у березні 2025 року завдала удару по полігону поблизу Дніпра на відстані понад 100 кілометрів від лінії фронту.
Тоді ДБР відкрило кримінальне провадження за фактом загибелі й поранення українських військовослужбовців унаслідок ракетного удару РФ за статтею про недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Також у листопаді 2023 року російська ракета вбила 19 бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади під час церемонії нагородження в прифронтовому селі на Запоріжжі. Інцидент також призвів до жертв серед цивільного населення. Після трагедії командира бригади було відсторонено від посади.
Військовий експерт Олег Жданов у коментарі для Фокус розповів, що головна причина трагедії — відсутність ефективної системи безпеки на полігонах. Він зазначив, що систему створював теперішній головнокомандувач ЗСУ Сирський, тому її недоліки могли залишитися непоміченими.
Жданов звертає увагу на конкретні проблеми: відсутність реакції на ворожі дрони, невиконання протоколів безпеки та низьку дисципліну.
Військовий експерт Олег Жданов
«Чому розвідувальний дрон противника може годинами перебувати в повітряному просторі над полігоном, і чому його не збивають? Де засоби радіотехнічної розвідки, які мали б виявляти такі загрози? Чому особовий склад не був відведений у безпечне місце або не укритий, якщо загроза була очевидною? Ці питання мають бути адресовані керівництву навчальних центрів, адже саме вони відповідають за організацію та дисципліну», — зазначив експерт.
На думку експерта, лише докорінні зміни в системі підготовки та управління можуть запобігти повторенню трагедій. Застарілі підходи в умовах сучасної війни з дронами прямо загрожують життям солдатів.
У Сухопутних військах відповідаючи на запит NV у серпні розповіли про заходи, як проводять на військових полігонах після низки трагічних для українців російських ракетних ударів.
Там наголосили, що усі обставини ворожих ударів по навчальних центрах і полігонах ретельно з’ясовуються в рамках службових розслідувань. Фахівці аналізують причини та наслідки кожного інциденту.
Представники Сухопутних військ повідомили, що збереження життя та здоров’я особового складу є пріоритетним завданням командування.
Для протидії ракетним, авіаційним та безпілотним загрозам реалізується низка превентивних заходів, серед яких:
розосередження особового складу у місцях з підвищеним ризиком;
активне застосування маскування та інших засобів унеможливлення виявлення військ противником;
інженерне обладнання території та спорудження укриттів відповідно до стандартів безпеки;
проведення додаткових навчально-тренувальних заходів з підрозділами щодо дій у разі загрози удару.
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.
Мирослава Ґонґадзе / © YouTube-канал Марічка
В Одесі чоловік нацькував собаку на поліцейського, щоб уникнути мобілізації / © Unsplash
