Мирослава Ґонґадзе / © YouTube-канал Марічка
У вересні 2025 року виповнилося 25 років з моменту вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе. Його дружина, журналістка й громадська активістка Мирослава Ґонґадзе поділилася, яке в неї було домінуюче відчуття у річницю, окрім болю і переживання за те, що сталося
В інтерв’ю Марічці Падалко вона розповіла, що їй боляче, що Георгій —не остання жертва.
«Коли була Революція Гідності, в мене серце обливалося кров’ю, коли я розуміла, що це наступні жертви, і не відомо ще, що буде далі. І ці жертви лише тому, що ми на початку незалежності не зробили правильних кроків цій країні. Не зробили правильних кроків до будування інституцій, не зробили правильних кроків до очищення суспільства, до очищення еліти. І це, можна сказати, частково зрозуміло, тому що за 100 років знищили все думаюче населення цієї країни. І дуже важко було народити нове лідерство в умовах радянських репресій. І ми недавно згадували з Стуса, 1985 рік, мені вже було тоді понад 10 років», — розповіла Мирослава Ґонґадзе.
Йдеться про перепоховання Василя Стуса, яке відбулося 19 листопада 1989 року в Києві. Його прах, а також Юрія Литвина та Олекси Тихого було перевезено літаком із Уралу, і тисячі людей зібралися, щоб урочисто вшанувати пам’ять репресованих дисидентів.
«Цей похорон вже був пізніше, тому що це було перепоховання. І в цьому перепохованні брала участь моя правозахисниця Валентина Тиличенко, вона організувала саме це перепоховання», — каже Мирослава Ґонґадзе.
Потім, за іронією долі, вона ж займалася похованням Георгія так само, коли його ховали в 2016 році.
«Але я про те, що ми говоримо про країну і про лідерство. І логічно було, що важко було народити якихось сильних лідерів, які привели цю країну. А посткомуністична еліта, вона скористалася. Вона скористалася умовами, швиденько перевзулася і почала заробляти на цій країні. І саме за це Георгій і загинув, тому що він говорив про це. Він хотів, щоб ця країна була нормальною європейською країною. І ми бачимо, наскільки… Просто навіть я завжди спостерігала, з самого початку 1991 року, як наші сусіди, наприклад, поляки. Я прямо бачила, як вони рухаються з реформами складними, в них все погано. І потім вони поступово-поступово-поступово розвиваються. І Україна прямо була в регресії. І це розділення, воно просто зростало. І ми віддалялися, віддалялися… Ми віддалені вже зараз», — розповіла Мирослава Ґонґадзе.
На її думку, якщо б ми розвивалися по іншій траєкторії, якщо б Україна ставала сильнішою, можливо, війни б і не сталося:
«Якщо б ми могли вже в той час, якщо б ми були сильні, ми могли вже бути в НАТО, ми могли вже бути в Євросоюзі, як наші сусіди, Балтійські країни чи Польща. Можливо, не було б війни. Тому це не просто, знаєте… Я звинувачую Кучму не лише в смерті Георгія, я звинувачую його в олігархізації країни, в тому, що країна не стала на правильні рамки і що відбувся певний регрес, який дозволив Росії чомусь подумати, що Україна слабка така, що її можна захопити.
В Одесі чоловік нацькував собаку на поліцейського, щоб уникнути мобілізації / © Unsplash
Астронавти НАСА місія Artemis II / © NASA
