У п’ятницю ввечері в культурному центрі «Дніпропресс» відбулася заключна вистава театру «Глумарт» під назвою «Гучна тиша війни». Постановка мала на меті привернення уваги до людей, які втратили слух, захищаючи нашу Батьківщину.

Автором і головним героєм став військовий Ігор Кирильчатенко, який на фронті отримав контузію та частково втратив слух. На сцені він втілив образ воїна, що болісно переживає наслідки війни. Виставу пан Ігор присвятив побратиму – поету Борису Гуменюку, який вважається безвісти зниклим. Саме його поезія лягла в основу сюжету.

Режисером постановки став Олександр Глумов, засновник театру «Глумарт» та режисер театру «Драміком». За допомогою мови тіла актори відтворили події й настрої, закладені у віршах, поєднавши драматичне мистецтво, пантоміму та цифрові технології.

Особливістю вистави було те, що вона орієнтувалася насамперед на людей із порушеннями слуху. Тексти віршів транслювалися на проєкторі, а актори майже не користувалися голосом – сенс передавався через рух, пластику та танець.

– Ми шукали такі мистецькі засоби, щоб донести до глядача тексти Бориса Гуменюка – людини, доля якої й досі невідома. Нам хотілося знайти нову мову театру, – пояснив режисер постановки.

Водночас для глядачів, які не мають проблем зі слухом, вистава теж стала сильним емоційним досвідом – завдяки майстерно підібраному музичному супроводу.

«Гучна тиша війни» змусила зал завмерти й замислитися. Це була не просто театральна постановка, а щире свідчення людини, яка пройшла крізь війну. Вистава стала нагадуванням про ціну свободи й про тих, чиї імена досі чекають на повернення.

Категорія: Новини Дніпра, Новини Культури Дніпра, Тема дня

Позначки: Війна, Головне, Дніпро, Україна Росія війна