ПСЖ – Тоттенгем 2:2 (пен. 4:3)

Голи: Лі Кан Ін 85, Рамуш 90+4 – ван де Вен 39, Ромеро 48

ПСЖ вдруге за літо в матчі за трофей міг обікрасти лондонський клуб. І якщо "Челсі" Енцо Марески зробив це яскраво, то "Тоттенгем" – із зразковою робочою дисципліною і присмаком нудьги, якими вони нівелювали плинний і витончений паризький футбол. У перші 60-70 хвилин. І цього виявилося недостатньо.

Висновки щодо нової команди Забарного за таким матчем робити смішно – парижани тиждень тому вийшли з відпустки. Судячи з цієї вечері в Удіне – вийшли десь на 70-й хвилині. Зате проявили характер і двічі зробили камбек: спочатку з 0:2 на табло, а потім поступаючись і в післяматчевій серії. Але крім характеру ПСЖ це привід поговорити про те, як швидко "шпори" перетворилися на команду Томаса Франка.

Такий різкий перехід від кричущого і відверто авантюрного стилю Постекоглу до ефективного і навіть нудного футболу Франка – це заслуга нового керманича. Нудно як в Данії, зате все чітко, продумано і на своїх місцях. Схоже було на черговий фруструючий вечір клубу з топ-6 АПЛ, що страждає від робочої етики "бджіл", оспіваних Сковородою.

ПСЖ намагався пішки грати в свій звичний футбол, але ТТГ був готовий до всіх без винятку маневрів: опускань Дембеле в опорну, закидів на інсайдів, рейдів бездоганних дріблерів (з Дуе в центрі поля їх було чотири). Вінгерів зустрічали потужні і швидкі Данзо і ван де Вен, а в разі чого страхували і Ромеро (центральний з 3 ЦЗ), і одна з вісімок. Плюс дуже круто тримали високу лінію, схлопуючи простір для комбінаційного футболу Парижа.

Живий футбол був убитий лондонцями в перші 70 хвилин. З гри не було нічого, а тому вся гострота йшла виключно зі стандартів. Данзо частіше виконував далекі аути в чужий карний, ніж опорник Палінья роздав точних передач за гру. Воротар Вікаріо закидав у чужу коробку навіть зі штрафних на чужій половині поля.

Власне, так і заштовхали перший зі стандарту в кінці першого тайму, коли ван де Вен розштовхав всіх перед воротами. Відразу після перерви прийшов другий, вже від Ромеро. Простенький закид на дальню зі стандарту, наївна оборона ПСЖ, і не найкраща гра дебютанта Шевальє. Непростий удар з відскоком від газону, але такий м'яч береться.

"Шпори" трималися до 85-ї хвилини. Хоча під кінець відверто і втомилися, і занадто глибоко сіли в захист. У підсумку парижан врятував перехід на більш прямолінійні рейки: дальній удар і навіс на голову чистої дев'ятки Рамуша. Основні знаряддя Парижа нейтралізували, але у них були і запасні. Дивує тільки одне: "шпори" після людської передсезонки підсіли в кінці проти команди, яка вчора вийшла з відпустки.

ПСЖ: Шевальє – Хакімі, Маркіньос, Пачо, Мендеш – Заїр-Емері (Лі Кан Ін, 68), Вітінья, Дуе (Рамуш, 77) – Барколя (Мбайє, 67), Дембеле, Кварацхелія (Фабіан, 60)

Тоттенгем: Вікаріо – Порро, Данзо, Ромеро, ван де Вен, Спенс – Бентанкур, Палінья (Грей, 72), Сарр – Рішарлісон (Соланке, 72), Кудус (Тель, 79)