Нову премʼєр-міністерку Юлію Свириденко, без зазначення її нинішньої посади, знають менше половини українців, серед них їй довіряють лише 11% опитаних.
Джерело: результати опитування Київського міжнародного інститут соціології, проведеного 23 липня – 4 серпня
Дослівно КМІС: "Якщо не зачитувати, що Ю. Свириденко є прем’єр-міністеркою, то лише 42% відповідають, що знають її і готові висловити думку про неї. Причому більше тих, хто висловлює недовіру, – 19% проти 11%, які довіряють (і ще 13% мають невизначене ставлення)".
Деталі: При цьому, якщо респондентам зазначали посаду Свириденко, то вже 76% відповідали, що знають її. І в цьому випадку більше було тих, хто довіряє, – 31% проти 26%, які не довіряють.
"Якщо в обох випадках перерахувати рівень довіри лише серед тих, хто знає Ю. Свириденко, то в першому випадку (коли ми не говоримо, що вона є прем’єр-міністеркою) співвідношення довіри і недовіри були 25% до 45% (решта 30% мають невизначене ставлення). А в другому випадку співвідношення довіри і недовіри буде вже 41% і 34% (і решта 25% мають невизначене ставлення). Можна припустити, що коли ми не говоримо респондентам, що Ю. Свириденко є керівницею уряду, то навіть серед тих 42%, які нібито її знають, не всі дійсно зрозуміли, про кого йде мова", – пояснили соціологи.
КМІС зазначає, що у всіх регіонах простежується тенденція, що не більше половини знають Свириденко, якщо не вказувати її нову посаду (і серед тих, хто знає, частіше респонденти говорили, що не довіряють їй, ніж довіряють).
Близько половини респондентів (45%) вважають, що після призначення Свириденко прем’єр-міністеркою діяльність уряду не зміниться, а ще 33% не змогли сформулювати своїх очікувань.
"Таким чином, абсолютна більшість українців (78%) наразі не мають ані позитивних, ані негативних очікувань від уряду Ю. Свириденко.
Водночас мають позитивні очікування і вважать, що діяльність уряду покращиться – 18%. Мають негативні очікування і вважають, що діяльність уряду погіршиться – 4%", – зазначили соціологи.
Дослідження тривало з 23 липня до 4 серпня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 022 респонденти у віці від 18 років, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 1022 респонденти (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. Через очікувану низьку обізнаність про Свириденко, соціологи проводили експеримент і половині респондентів ставили запитання в одному формулюванні, половині – в іншому. Тобто на запитання відповідали 509 і 513 респондентів залежно від підвибірки. Формальна похибка для таких вибірок (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не більше 5,8%
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
