Запитавши ШІ, що легше: спіймати золоту рибку чи птаха удачі? — ви отримаєте несподівану відповідь. Штучний інтелект вважає, що легше зловити золоту рибку, бо така існує (це один із різновидів карася — Авт.), а птах щастя — поняття метафоричне.
«Дбайливий» ШІ рекомендує завести золотих рибок у акваріумі, і тоді не треба їх ловити — вони будуть ваші. А щодо птаха щастя, радить не марнувати час, а зайнятися гармонізацією внутрішнього світу власної персони — це дасть шанс відчути себе щасливим.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи українських митців на тему рибалки.
- Відповідь ШІ щодо того, що легше: спіймати золоту рибку чи птаха удачі, дійсно несподівана, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Та спіймати рибу — для рибалки завжди удача, навіть якщо рибка не золота. У мистецтві українського фарфору 1960−1980-х років образ рибалки займає особливе місце. Ось декоративне блюдо Миколи та Валентини Трегубових «Рибак». Цей рибалка — не просто персонаж, а стилізований символ достатку й сили.
Це декоративне блюдо — візуальний епос, втілений у фарфорі. У центрі — образ рибалки-козака, який тримає в руках велику золотосяйну рибу. Палітра — насичена синьо-бірюзова, з вкрапленнями червоного й золота. Фон залишено світлим, щоб надати обрисам фігури й орнаменту максимальної виразності. Це не просто блюдо — це легенда у фарфорі, в якій поєднані естетика народної картини, декоративність гобелена й монументальність символу.
— А хто з митців втілив образ рибалки у фарфоровій скульптурі?
- Дуже колоритні роботи Клавдії Бистрицької «Рибак» та «Зима». Статуетка «Рибак» — мініатюра, сповнена теплоти. Перед нами рибалка в яскравому святковому вбранні: вишиванка, сині шаровари, солом’яний бриль. Він вдивляється вдалечінь, мов шукає нового улову або просто мріє, стоячи біля повного цебра з рибою. Колористика яскрава: червоні акценти у вишивці, глянсові сині штани, теплі жовті чоботи — усе дихає святковістю, мов сцена з вертепу чи народного ярмарку. Особливо виразно прорисована риба в цебрі: з блискучою лускою і червоними плавцями вона слугує колористичним центром композиції.
- Порцелянова скульптура «Зима» втілює атмосферу тихої, сніжної зими — суворої й ніжної водночас. Чоловік у теплому кожусі з хутряними обшивками тримає в руках яскраву рибину. Сцена зимової рибалки дуже колоритна. Тонування білої поверхні фарфору передає холодну прозорість зимового дня, а м’який беж у головному уборі та вбранні додає теплоти. Рибка з червоними плавцями та блакитними переливами оживлює сцену. Ця робота — неначе метафора тиші та внутрішнього тепла серед холоду.
- Скульптура Миколи Бобіка «Великий улов» (фото у заголовку — Авт.), створена у 1964 році. Це дотепна розповідь про рибальське щастя. У центрі — чоловік, схилений під вагою гігантської риби, яку несе на спині. Гігантська риба мов казкова істота. У «Великому улові» — і спогад про щедрість природи, і усмішка до перебільшення, і портрет людини, яка ніколи не повертається з порожніми руками, — бодай у своїй уяві. Ця робота — блискучий приклад художнього парадоксу: з одного боку, сцена абсолютно побутова — чоловік несе рибу; з іншого — вона перетворена на майже абсурдну алегорію. Гігантська риба, яка перевершує самого рибалку, виглядає як трофей із казки або сни про успіх. Це викликає усмішку, але не глузування — швидше співчутливу симпатію до героя, що з усіх сил тримається за свій здобуток, свою мрію. У цій роботі яскрава пластична мова. Скульптура залишає простір для уяви, а саме це, як на мене, і є важливою рисою справжнього мистецтва.
- Декоративна скульптура «Рибак» та графин для лікеру «Риба» Валерія Албула — це комплект, який вражає дотепністю задуму автора, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Це ще одна із моїх улюблених композицій. До складу входять фігурка рибалки, який вихваляється фантастичним уловом, та графин у вигляді риби, доповнений пробкою, яка є одночасно чаркою. Риба більша за самого рибака. А у її погляді ми можемо уловити здивування. «Такого» вона точно ніколи не очікувала почути про себе. Цей ансамбль — приклад філософського фарфору, що говорить образами.
— Чи є роботи на тему рибалки у сучасних митців-фарфористів?
- Чудова робота — фарфорова мініатюра «Рибалки» Віктора Максимця та Олени Жернової із серії «Рибалка та мисливство» проєкту «Гостинці з ярмарку», втілена у 2021 році у Одесі авторською майстернею Сергія Воронова «Alis-K». Це сучасна інтерпретація теми, витримана у дусі декоративного жанрового театру. В центрі — двоє рибалок у човні: юнак із вудкою в руках і старший чоловік з веслом та вже спійманою здобиччю — рибиною, що звисає з борту. Форма човна й хвиль стилізована, як у дитячій казці; колористика — яскрава, життєрадісна, з мерехтливими акцентами зеленого, брунатного, жовтого. Це не просто жанрова сценка — це фарфорова притча про рибалку. Ця мініатюра — ніби гостинець із великого ярмарку життя, де щастя — це не велика риба, а гарна компанія, весла у воді й краплі сонця на хвилі.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про серію «Сорочинський ярмарок», яка коштувала фантастично дорого і яку експортували до Канади та Японії.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку Микола Бобік. Скульптура «Великий улов». Полонський завод художньої кераміки, 1964.
Фото Людмили Карпінської-Романюк
