Що ефективніше для судин: йога чи фітнес

Йога / © Pixabay

Малорухливий спосіб життя є серйозною проблемою сучасного суспільства, оскільки тривале сидіння, низька фізична активність та робота за комп’ютером негативно впливають на функцію судин та збільшують ризик серцево-судинних захворювань. Новий систематичний огляд 2025 року порівняв ефект йоги та традиційних фізичних вправ на стан судин у людей з низькою руховою активністю.

Про це йдеться у журналі Advances in Integrative Medicine.

Дослідження включало десять клінічних та рандомізованих контрольованих досліджень, у яких брали участь дорослі віком від 18 до 70 років із малорухливим способом життя. Учасники займалися різними стилями йоги, такими як хатха, бикрам і віньяса, а також традиційними фізичними вправами, серед яких аеробіка, силові тренування, тайцзі, реформер-пілатес і високоефективні інтервальні тренування (HIIT).

Результати показали, що фізичні вправи стабільно покращували ендотеліальну функцію судин, зменшували артеріальну жорсткість і сприяли кращому кровотоку. Навпаки, ефект йоги був менш однозначним: деякі дослідження показали покращення ендотеліальної функції, особливо у літніх людей, тоді як у інших зміни жорсткості артерій або піддатливості були незначними. Також відзначено, що ефективність йоги залежить від стилю практики, тривалості та частоти занять, а також від віку учасників.

Науковці зазначають, що йога може бути особливо корисною для літніх людей та осіб із високим пульсовим тиском, оскільки покращує ендотеліальну функцію та знижує артеріальний тиск. Проте для молодих людей та осіб із відносно нормальним станом судин йога не демонструє такого ж стабільного ефекту, як регулярні фізичні вправи.

Важливим висновком дослідження стало те, що короткі мікроперерви під час тривалого сидіння дають лише обмежений ефект для судин. Учасники, які протягом дня робили короткі перерви на ходьбу або підйом по сходах, покращували кровотік незначною мірою, тоді як систематичні фізичні вправи забезпечували більш стійкі та значущі зміни.

Автори дослідження наголошують, що для оптимізації здоров’я судин у людей з малорухливим способом життя рекомендується поєднувати різні види фізичної активності: регулярні аеробні та силові тренування з елементами йоги.

Такий підхід дозволяє одночасно покращувати функцію ендотелію, знижувати артеріальну жорсткість, зміцнювати серцево-судинну систему та впливати на вегетативну нервову систему, що відповідає за загальний тонус організму.

Окремо підкреслюється практична доступність йоги: вона не потребує спеціального обладнання, може виконуватися вдома або у невеликих групах, а також сприймається як менш інтенсивна форма активності, що робить її безпечною для літніх людей або осіб із обмеженою рухливістю.

Натомість традиційні фізичні вправи можуть потребувати спеціального обладнання або доступу до спортзалу, але водночас забезпечують більш виражений і стабільний ефект для судин.

Дослідження також підкреслює необхідність індивідуального підходу: вік, початковий стан судин, наявність хронічних захворювань та особливості способу життя впливають на ефективність йоги та фізичних вправ. Медики рекомендують розробляти персоналізовані плани активності, поєднуючи різні види фізичних навантажень для максимального покращення здоров’я серцево-судинної системи.

Хоча йога може приносити користь, особливо літнім людям, саме регулярні фізичні вправи демонструють більш стійкий і прогнозований ефект для покращення функції судин у людей з малорухливим способом життя. Оптимальна стратегія включає комбінування йоги та фізичних тренувань для досягнення додаткових переваг для серця та судин.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у сучасному світі особливо популярною стала гаряча йога — інтенсивна практика в приміщеннях із підвищеною температурою, яка обіцяє не лише розтяжку та гнучкість, а й детоксикацію організму, спалювання калорій, покращення настрою та навіть омолодження шкіри.

Капітан збірної України з футболу Микола Матвієнко / © УАФ