Фізична активність може не лише допомогти запобігти виникненню раку молочної залози, але й боротися з ним на клітинному рівні – під час тренування м’язи виділяють речовини, які пригнічують ріст онкоклітин.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в PubMed, пише The Washington Post.
Вчені ще раніше дослідили, що скорочення м’язів під час тренування вивільняє гормони й біохімічні речовини – міокіни, які, потрапляючи у кров, можуть боротися з раком. Попередні експерименти на мишах та здорових людях показали, що після тренувань плазма крові пригнічує або навіть знищує ракові клітини.
Наприклад, дослідження, опубліковане в New England Journal of Medicine, показало: пацієнти з раком товстої кишки, які обирали часті швидкі прогулянки та інтенсивні тренування, через три роки мали на 37% менший ризик рецидиву, ніж ті, хто не займався спортом. Це навіть краще, ніж ефективність деяких профілактичних ліків.
Але досліджень, у яких брали б участь ті, хто вже пережив рак, було небагато. Нове дослідження пояснює механізм цього ефекту і демонструє, як вправи змінюють внутрішню роботу м’язів і клітин.
Команда науковців запросила до співпраці 32 жінки, які вже завершили лікування раку молочної залози, але ще не займалися спортом. Половині учасниць рекомендували виконувати високоінтенсивні інтервальні тренування на біговій доріжці, велосипеді чи гребному тренажері. Інші займалися силовими вправами з обтяженнями.
До, одразу після та через 30 хвилин після фізичного навантаження у них брали зразки крові для аналізу. Потім цю плазму додавали до ракових клітин у лабораторії.
Результати вразили вчених: під дією плазми після тренувань клітини раку зупиняли ріст і частково гинули.
Найсильніший ефект спостерігався при використанні зразків крові, відібраної після інтервальних тренувань. У ній був найвищий рівень білка IL-6, що регулює імунні реакції та запалення. І що вищим був його рівень, то сильніше гальмувався ріст пухлини.
"Наша робота демонструє, що фізичні вправи можуть безпосередньо впливати на біологію раку, пригнічуючи ріст пухлин завдяки потужним молекулярним сигналам", – пояснює старший автор дослідження Роберт Ньютон з Інституту дослідження медицини вправ в Університеті Едіт Ковен у Перті (Австралія).
Робота також вказує на те, які саме типи фізичних навантажень можуть бути найефективнішими, і демонструє, наскільки потужним може бути навіть одне тренування.
"Фізичні вправи не просто покращують форму чи самопочуття. Вони запускають складну біологічну відповідь організму, яка включає прямі протиракові сигнали від м’язів", – наголошує Ньютон.
Науковці кажуть, що легкі прогулянки чи помірні навантаження, ймовірно, мають менший ефект. Однак менш потужні силові вправи теж важливі, адже нарощення м’язової маси збільшує кількість міокінів.
"Головний висновок у тому, що вправи – це не просто додаток до хіміо- чи променевої терапії. Їх дедалі більше визнають повноцінним методом лікування для людей із раком", – підсумовує Ньютон.
Раніше вчені з'ясували, що регулярна фізична активність, внаслідок якої прискорюється серцебиття й дихання, може зменшити ризик передчасної смерті з будь-яких причин майже на 40%.
