До редакції “Одеського Життя” прийшло запитання від читачки, як краще передати квартиру – за допомогою дарчої чи заповіту? Відповідь надала наша авторка та юристка Вікторія Гусакова. Власне, текст листа:
У нашій родині постало питання: як краще передати квартиру сину – подарувати ще за життя чи оформити заповіт? Хочемо зробити все правильно, без зайвих витрат і ризиків.
Відповідно до Цивільного кодексу України, наразі є два основні види спадкування: за заповітом та за законом.
Спадкування за заповітом відбувається тоді, коли спадкодавець за життя залишає заповіт, визначаючи, хто є його спадкоємцем, або декілька спадкодавців, і цей заповіт набирає чинності після смерті спадкодавця.
Заповіт є одностороннім правочином, який відповідно до ст. 202 ЦК України може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила, тобто для спадкодавця.
Якщо спадкодавець залишає заповіт, він визначає, хто буде приймати спадщину, який обсяг майна, але право власності вже буде після прийняття спадщини. В такому випадку, не обов’язково, щоб заповіт прийняли родичі, той, хто заповідає майно сам вирішує, хто буде спадкоємцем. Заповіти реєструються у Спадковому реєстрі, що підтверджує їхню дійсність.
Спадкування майна за законом відбувається тоді, коли заповіту немає, і родичі померлого отримують спадщину. Передбачається декілька черг спадкоємців. Тож, кожен, відповідно до черги, отримує свою частку спадщини, але це все відбувається після смерті спадкодавця.
Спадкування дозволяє зберегти право власності до смерті, але перехід майна відбувається лише після 6 місяців після смерті, і закон може захистити права обов’язкової частки в судовому порядку.
Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт та скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Для прийняття спадщини в Україні необхідно протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (смерті спадкодавця) звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини. Якщо спадкоємців декілька, звертаються усі.
Особи, які постійно проживали зі спадкодавцем, звільняються від обов’язку подавати заяву, оскільки вважаються такими, що прийняли спадщину.
Вартість спадкування в Україні складається з податків, державного мита, послуг нотаріуса та можливих додаткових витрат (наприклад, оцінка майна). Податок становить 0% для родичів першого та другого ступеня споріднення, 5% для інших спадкоємців-резидентів та 18% + 1,5% військового збору для нерезидентів, розраховується від оціночної вартості спадщини.
Додатково сплачуються послуги нотаріуса, розмір яких залежить від складності справи, та державне мито за видачу свідоцтва про право на спадщину. Але це все уточняється безпосередньо в нотаріальній конторі..
Можна звернутися до суду, маючи постанову нотаріусу щодо відмови у прийнятті спадщини.
До теми: Як зрозуміти заповіт: коли потрібно його тлумачення та як захистити свої права
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Наслідком укладення договору дарування є безповоротне припинення права власності у дарувальника на майно, що є предметом даного договору та виникнення права власності на нього в обдаровуваної особи.
Для оформлення договору дарування майна (квартири, будинку, автомобіля, іншого майна) необхідно звернутися до державного або приватного нотаріуса. При цьому обов’язкова особиста присутність дарувальника та обдаровуваного.
Нотаріус посвідчить угоду, перевіривши документи сторін та майна, і зареєструє перехід права власності в Державному реєстрі майнових прав.
Якщо укладається дарча на неповнолітнього – дозвіл органів опіки та піклування, а також документи, що підтверджують ступінь спорідненості, якщо дарування відбувається між близькими родичами.
Під час укладання угоди нотаріус перевіряє відповідність документів законодавству та справжність підписів, перевіряє майно на наявність обтяжень, арештів чи заборон на відчуження майна.
Далі нотаріус реєструє право власності. А після укладання укладення договору дарування нотаріус вносить запис до Державного реєстру речових прав, і обдаровуваний стає повноправним власником майна.
Вартість оформлення договору дарування майна складається з витрат на оцінку майна, нотаріальні послуги (безпосередньо складання договору та внесення до реєстру) та державного мита. Загальна сума залежить від вартості майна, родинних стосунків між дарувальником та обдаровуваним, а також від тарифікації конкретного нотаріуса. Вартість подібного договору необхідно уточнювати у нотаріуса.
Щодо вибору між даруванням майна (дарчою) та спадкуванням (заповітом) залежить від цілей: той, хто дарує, передає майно одразу за життя, роблячи обдаровуваного власником майна.
Але якщо бажаєте зберегти повний контроль над майном до кінця життя, можете зробити заповіт.
