Сезон кавунів у апогеї. Соковиті та хрумкі, вони є справжнім делікатесом. У багатьох ресторанах світу можна спробувати фреш з кавуна. А один із найсмачніших десертів у світі — холодний суп із кавуна з додаванням трояндових пелюсток.
Кавуни можуть бути з жовтою м’якістю, квадратні, шо полегшує їх зберігання та транспортування, та навіть практично без зернят.
Кавуни люблять дорослі та діти. І цю любов відобразили у фарфорі українські митці. Статуетки з кавуном сьогодні досить рідкісні. Та, можливо, одна з них є у вас у оселі? Якщо так, ви щаслива людина! Цінуйте вінтажні речі, що дістались вам у спадок. Вони — частина історії вашої родини. Завжди цікавтеся у представників старшого покоління, як прийшла річ у ваш дім: де була придбана чи, можливо, це подарунок з якоїсь нагоди. Ретельно вивчайте клеймо на виробі, яке розповість про місце створення витвору мистецтва. Можливо, річ авторська, і тоді вона особливо цінна.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про неймовірні статуетки з кавунами.
- Кавун у мистецтві та культурі має багатий символічний зміст, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Він символізує щедрість літа, достаток та природну повноту життя. Розрізаний кавун на столі — це знак відкритості та бажання поділитися; адже його рідко їдять наодинці — він ніби створений для дружньої компанії. Також кавун асоціюється з найтеплішою порою року, безтурботними канікулами, сімейними пікніками та світлими дитячими спогадами. У мистецтві він є символом щастя у миті. Завдяки яскравому вигляду та солодкому смаку кавун часто зображають поруч із дітьми як метафору чистої, природної радості. У трьох порцелянових фігурках дітей з кавунами він постає не лише декоративною деталлю, а й метафорою щасливого літа — щедрого, яскравого, сповненого тепла, де кожен шматочок кавуна стає маленьким святом. Ці образи творять ніжну, майже кінематографічну галерею літніх сцен, наповнених простотою, добротою і відчуттям щасливого дитинства. М’які лінії, теплі кольори та деталізовані пози роблять ці фігурки маленькими скарбами побутової поетики середини ХХ століття, де прості радощі ставали вічними сюжетами мистецтва.
- Одна з них — статуетка Михайла Моцака «Хлопчик з кавуном», створена на Полонському заводі художньої кераміки у 1970-х роках (фото у заголовку — Авт.). Малюк у блакитній майці з золотистою облямівкою сидить, тримаючи яскраво-червону скибку кавуна, і смакує. Зверніть увагу на орнамент на кавуні. Така стилізація говорить про те, що автор сприймає кавун як природний шедевр. Адже на кожному кавуні свій неповторний візерунок. Додавання золота у орнамент — свідчення цінності цього дару природи. Дуже гарна і робота «З кавуном», створена у Одеському художньому училищі у 1960 роки. Хлопчик тримає дещо заважкий для нього кавун обома руками як справжній скарб. На обличчі — задоволення. Бо хто ж з дітей не любить кавуни!
— А ось підліток з кавунами — ця робота створена на Городницькому фарфоровому заводі у 1950 роки. У блакитній майці та білих шортах, він стоїть упевнено, тримаючи один кавун у руках, а другий бачимо біля його ніг. Обличчя підлітка з легкою усмішкою та теплим рум’янцем передає відчуття задоволення від щедрого врожаю.
— Українські кавуни знамениті на весь світ. Якось на базарі у Ризі я бачила, як наші кавуни представляли як надзвичайно делікатесні.
— До речі, дуже цікава робота — «Продавець кавунів» відомої української мисткині Валентини Трегубової. Створена вона на Коростенському фарфоровому заводі у 1990 році. Продавець зображений дуже колоритно. Поруч із ним — три кавуни, виконані з характерними глянцевими переливами поливи. Саме вони виступають ключовим елементом композиції, символом достатку, врожайності. У порцеляновій спадщині мисткині Валентини Трегубової зображення гарбуза й кавуна з’являються невипадково. Це символи родючої землі, повної комори та веселого українського ярмарку. Кавун постає як знак літньої радості, гостинності й частування.
— Дуже колоритна робота! Кавуни як справжні. Відчувається, що вони тільки з баштану. Свіжі та, мабуть, солодкі, як мед!
- Так. Цьогоріч кавуни недешеві, але ж смачні, як завжди. До речі, чи знаєте ви, що найдорожчі кавуни сорту «Денсуке» вирощують у Японії? Вони мають темно-зелену, майже чорну шкірку. Червона м’якоть цих кавунів надзвичайно солодка. На одному з аукціонів такий кавун було продано приблизно за шість тисяч доларів. У таке важко повірити, але це факт, про який писала світова преса. У світі є чимало делікатесів, за які гурмани готові платити шалені гроші. Це і трюфель, і сири… Японський кавун згаданого сорту вважається елітарним подарунком.
— До речі, сервізи та статуетки з фруктовим декором колекціонує чимало відомих людей. Фрукти та ягоди на порцеляновому посуді виглядають дуже апетитно.
— Справді. Саме тому такі речі вважаються чудовим подарунком з будь-якої нагоди — новосілля, весілля, дня народження. Особливо вдалим можна вважати подарунок, якщо на сервізі зображено улюблені фрукти та ягоди людини, якій призначений подарунок. На жаль, в українських сервізах я не бачила зображення кавуна, проте сучасні митці створюють неймовірні речі і, можливо, це стане для них чудовою ідеєю. Адже кавун — красень літа. Яскравий, смачний, ароматний… До речі, подавайте кавун естетично. Він буде особливо гарно виглядати на білій порцеляні.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про те, що українські фарфористи створили галерею неймовірних образів вишивальниць.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку М. Моцак. «Хлопчик з кавуном». Полонський завод художньої керраміки. 1970-ті.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
