В Україні навіть під час війни Нацбанк орієнтується виключно на придушення інфляції, ігноруючи негативні наслідки монетарних рестрикцій для кредитного процесу та динаміки для ВВП. Про це пише Тетяна Богдан, доктор економічних наук, директор з науковоі роботи Growford Institute, в статті "Фінансова пастка. Що гальмує зростання та відновлення України".
Крім того, високі ставки внутрішнього фінансового ринку як наслідок хронічно жорсткої монетарної політики виливаються у постійне зростання витрат держави на обслуговування державного боргу.
"Саме це ми і спостерігаємо. Видатки бюджету на сплату відсотків за внутрішнім боргом у відносному вимірі збільшилися з 1,9% ВВП 2021 року до 3,1% ВВП 2023-го і 3,2% ВВП у січні—липні 2025 року", - зазначила вона.
Зазначається, що середньозважена номінальна ставка ОВДП при первинних розміщеннях 2022 року становила 12,7% річних, а 2023-го — 18,7%. 2025 року номінальна дохідність ОВДП зросла з 14,9% у січні до 16,2% у липні.
"Реальна дохідність гривневих ОВДП у перший рік великої війни була від'ємною, але з квітня 2023-го стала додатною і набула висхідної траєкторії з досягненням аномальних значень. Максимальний рівень реальних ставок було відзначено в березні-квітні 2024 року — 14% річних. Надалі реальні ставки поступово знижувалися, але залишалися у зоні додатних значень. У червні 2025 року реальна дохідність ОВДП за інфляцією ex post становила +2% річних", - додала вона.
За її словами, непродуктивні витрати державних коштів на завищених ставках ОВДП звужують бюджетний простір для фінансування оборонних і соціально-гуманітарних видатків держави. А недостатній обсяг таких видатків знижує ступінь обороноспроможності країни, збільшує людські втрати та підриває засади економічної стійкості.
З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.
