Кремль попереджає, що домагатиметься переслідування осіб та держав, які причетні до «крадіжки» заморожених російських суверенних активів у Європі, пише The New York Times.

Ця погроза пролунала напередодні зустрічі європейських лідерів, які розглядають пропозицію про надання Україні позики у $165 мільярдів на основі цих коштів.

Речник Кремля Дмітрій Пєсков не став робити різницю між прямим вилученням російських активів і використанням їх для кредитування України без формальної конфіскації, як це пропонують європейські лідери.

«Ми говоримо про крадіжку», — заявив Пєсков журналістам.

Його слова прозвучали наступного дня після того, як президент Росії Владімір Путін підписав указ про прискорення процесу перерозподілу активів усередині країни. Аналітики зазначають, що Москва може відповісти на європейські ініціативи вилученням активів іноземних компаній і громадян країн, які підтримують позику для України. Росія вже захопила бізнес низки західних компаній

Міністр фінансів Росії Антон Сілуанов ще торік заявляв, що його країна заморозила обсяг західних активів, співмірний із тими, що заморозив Захід, і пообіцяв симетричну відповідь. Від початку війни Москва спрямовує прибутки із західних активів на спеціальні рахунки, заморожені державою.

Європейські посадовці дедалі активніше розглядають використання заморожених російських коштів, адже фінансова допомога США для України скорочується за президентства Дональда Трампа. Єврокомісія просуває план видати безвідсоткову «репараційну позику» на €140 мільярдів  для України, фінансово сконструйовану так, щоб використати російські активи без їхньої прямої конфіскації. Погашення цієї позики буде можливим лише у разі, якщо Росія відшкодує збитки Україні. Схожий план розглядає і Велика Британія.

«Нам потрібне більш структурне рішення для військової підтримки», — заявила у вівторок президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. — «Саме тому я запропонувала ідею репараційної позики, яка базується на заморожених російських активах».

За її словами, позика видаватиметься траншами і не передбачатиме прямої конфіскації російських активів. Раніше країни «Групи семи» вже надали Україні кредит, використавши відсотки від цих коштів як заставу.

Ідея отримала розвиток після початкової пропозиції фон дер Ляєн та подібної ініціативи канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Водночас прем’єр Бельгії, на території якої зосереджена більшість російських активів, виступив проти через надмірні ризики для своєї країни.

«Це дуже цікавий геополітичний поворот», — зазначила дослідниця Міжнародного інституту стратегічних досліджень Марія Шагіна. — «З огляду на ізоляціоністську зовнішню політику Трампа, Європі потрібно грати активніше та шукати нову стратегію».

Для Москви це — небажаний розвиток подій, адже Путін роками інвестував у фінансову стабільність країни. Близько $300 мільярдів російських суверенних активів, заморожених на Заході (здебільшого у ЄС та Британії), становлять майже половину золотовалютних резервів Центробанку РФ, заявляло Міністерство фінансів у 2022 році.

У Росії вважають європейські фінансові механізми позики, які формально не вилучають активи, різновидом тієї ж «крадіжки». Заступник голови Ради безпеки РФ Дмітрій Мєдвєдєв 15 вересня заявив, що Росія переслідуватиме держави ЄС та «європейських виродків із Брюсселя», які наважаться конфіскувати майно РФ, «до кінця часів» і «усіма можливими засобами». Він додав, що Москва використовуватиме як міжнародні, так і національні суди, а подекуди й позасудові методи.

Експерти вважають, що Кремль може вдатися до атаки на європейські активи всередині Росії. Це можуть бути так звані рахунки типу «С», куди перераховуються доходи іноземних компаній після заморожування російських активів на Заході. Вивести кошти з таких рахунків можна лише з дозволу уряду РФ.

Крім того, Москва може захопити активи й акції іноземних компаній у Росії та продати їх. Від початку війни Кремль уже перебрав під контроль бізнес низки європейських компаній, зокрема данського виробника пива Carlsberg.

За словами аналітика Центру європейської політики Александра Коляндра, Росія може віддзеркалити європейську стратегію і випустити власну позику під заставу активів у рахунках типу «С», щоб наповнити держбюджет. Хоча точний обсяг цих коштів невідомий, він оцінюється у кілька десятків мільярдів доларів. Ще один можливий крок — прискорена конфіскація власності або акцій компаній і фізичних осіб із країн, що підтримують кредит Україні. За оцінками видання The Bell, загалом під загрозою можуть опинитися сотні мільйонів доларів західних активів.

У вересні Путін попереджав, що будь-який крок Європи щодо вилучення російських суверенних активів «повністю зруйнує всі принципи міжнародної економічної та фінансової діяльності й без сумніву завдасть колосальної шкоди всій світовій економіці».

У червні, виступаючи в Мінську, він заявив, що «крадіжка» резервів РФ Заходом лише прискорить роздроблення світової фінансової системи. Москва активно закликає інші країни відмовлятися від долара й євро та розвивати незалежні платіжні механізми.

«Вони постійно говорять про те, що збираються вкрасти наші гроші», — сказав Путін. — «Але як тільки це станеться, процес регіоналізації платіжних систем прискориться й стане безповоротним».

 «Можливо, за це навіть варто заплатити», — додав він.