За понад три роки війни у Києві не встановили жодного мобільного укриття на зупинках
Росія продовжує атакувати Київ ракетами та дронами. Після кожної комбінованої атаки мешканці спальних районів столиці шкодують, що поруч з будинком немає найпростішого укриття. Йдеться про мобільні укриття — бетонна конструкція, яку можна розмістити на зупинці транспорту, між будинками, в парку, біля школи.
Такі укриття вже давно будують і встановлюють у прифронтових містах, а от в Києві не встановили жодного від початку війни.
Лише влітку 2023 року тодішній очільник КМВА показав журналістам «пілотне» мобільне укриття. Тоді повідомлялося, що у ньому є місця для сидіння і воно розраховано на 20 осіб. Сховок захищає людей від уламків та дії вибухової хвилі. Але далі демонстрації процес зі встановлення укриттів чомусь не пішов.
Нещодавно у Києві спалахнув скандал: новий очільник КМВА Тимур Ткаченко дорікнув КМДА, що за понад три роки війни місто не становило жодного мобільного укриття.
У відповідь у КМДА заявили, що питання актуальне з 2022 року, але дотепер воно так і не має юридичного врегулювання.
«За бюджетні кошти можна тільки придбати та встановити мобільне укриття, але воно не буде введене в експлуатацію і внесене до фонду захисних споруд міста. На ньому не можна писати слово „Укриття“. А встановлення таких укриттів — це фактично порушення законодавства», — зазначили у КМДА.
Іншими словами, чиновники не хочуть нести відповідальності за встановлення таких конструкцій, мовляв, держава має узаконити їх встановлення на законодавчому рівні.
ТСН.ua поцікавився у КМВА, чи зрушило з місця питання з будівництва у Києві додаткових укриттів і чи варто очікувати на їх встановлення у місті.
У міській військовій адміністрації повідомили, що заходи з будівництва та ремонту укриттів в Києві тривають постійно, і на це направлені кошти з міського бюджету.
«На 2025 рік передбачено роботи на понад 180 об’єктах, в тому числі будівництво нових споруд. Це здебільшого заклади освіти та соціального характеру. Проте станом на зараз розпорядниками коштів та Київрадою не прийнято жодного рішення щодо виділення коштів та їх направлення на будівництво (закупівлю) мобільних споруд», — зазначили у КМВА.
Там додають, що є публічно озвучена позиція місцевого самоврядування, що їм не вистачає якихось ДБН чи інших підстав для закупівлі таких споруд.
«Така позиція неодноразово озвучувалась протягом кількох років. Лише зараз, після наполягання КМВА та нелогічності позиції, що довів досвід інших міст, маємо перші проєкти рішень Київради, які можуть зрушити цей процес. Але це поки лише проєкти», — пояснюють у військовій адміністрації Києва.
Щодо місць розміщення мобільних укриттів, то в КМВА наголошують, що їх варто встановлювати на місцях скляних зупинкових комплексів, які місто чомусь вперто встановлює під час війни.
«Загалом, нормальна практика — ставити мобільні укриття замість та на місцях скляних зупинкових комплексів. Тим паче, що у нас три роки муніципальний транспорт зупинявся під час тривог і це створювало скупчення людей саме на відкритих зупинках. Отже, це потенційні скупчення людей. І поведінка містян у випадку тривог протягом дня не змінилася. Проте наразі в Києві продовжується закупівля скляних зупинок. Єдине, чим чиновники непублічно можуть виправдати продовження такої практики — що хтось на цьому заробляє», — зазначають у військовій адміністрації.
Щодо надійності мобільних укриттів, то у військовій адміністрації кажуть, передусім укриття такого типу має захищати від уламків, шматків цегли, скла — тобто всього, що може поранити людину після вибуху поблизу. У разі атаки уламки становлять значну небезпеку.
«Аналіз наслідків атак показує, що значну кількість травмувань люди отримують саме через вибухові хвилі та пошкодження. Це не відміняє факту загрозливої небезпеки прямих влучань. Мобільні споруди не зможуть захистити від прямих влучань. Проте вони можуть компенсувати необхідність терміново убезпечити себе», — зауважують в КМВА.
Там наголошують, що мобільне укриття покликане бути тимчасовим і терміновим місцем безпеки. Особливо під час частих та неочікуваних ракетних атак, людина не завжди може встигнути дійти до повноцінного сховища або метро — тому краще перечекати небезпеку в мобільному укритті.
А на питання: скільки потрібно таких укриттів для Києва, враховуючи постійно зростаючу кількість ворожих повітряних атак, у КМВА відповіли наступне:
«У нас є розрахунки, що ми маємо поставити до 200 споруд на локаціях з високим потоком людей і без укриттів поблизу. А також в районах, де щільність бомбосховищ низька».
Там додають, що вартість одного мобільного укриття та його встановлення, залежить від технології.
«Є конструкції, які коштують близько мільйона гривень за одиницю. Але ціна може впасти, якщо прийде великий замовник, на багато об’єктів. На ринку є пропозиції і лише публічні закупівлі визначать кінцеву ціну. Місто, до речі, може бути таким великим замовником», — підсумовують у КМВА.
