У Львові врятували бійця 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Романа Буревича, який отримав перелом хребта під час Курської операції.Тоді окупанти нанесли удар по будівлі, де перебували українські військові – і десантник опинився під завалами будинку.
Історію захисника розповіли у Першому медичному об’єднанні Львова та у міській раді.
31-річний Роман Буревич родом із містечка Помічна, що на Кіровоградщині. До повномасштабного вторгнення працював на "Укрзалізниці" помічником машиніста електровоза.
Коли розпочалася велика війна, Роман добровільно став на захист України. Спершу чергував на блокпості, а згодом, після проходження військової підготовки, долучився до 80-ої окремої десантно-штурмової бригади, де очолив розвідку одного з батальйонів.
"Треба йти вперед незалежно від того, що коїться у нашій державі. Бути просто громадянином цієї країни, робити для неї хоч щось, не схиляти голову і завжди мати надію", – розповідає боєць про свою мотивацію стати на захист країни.
Приєднавшись до бригади, Роман воював на різних напрямках – Херсонщині, Луганщині та Донеччині. У серпні 2024 року її бійців залучили до Курської операції, де Роман і отримав поранення.
"Над нами тоді було дуже багато ворожих дронів, адже противник помітив наше місце розташування. Удар нанесли по будівлі, у якій ми були. Я пам’ятаю: її просто склало і мене завалило стінами дому", – пригадує військовий.
Романа витягли з-під завалів і евакуювали до стабілізаційного пункту. У нього були численні забої, садна та перелом поперекового відділу хребта. Чоловіка спершу перевезли до лікарні у Сумах, а звідти – евакуаційним потягом до Києва. Так само потягом Романа згодом доправили зі столиці вже до Львова – у центр UNBROKEN.
"Я був лежачим, тож до лікарень мене евакуювали "Укрзалізницею". Таке транспортування важких поранених бійців значно полегшує багато процесів. І для мене це якось було по-особливому, адже я побачив роботу залізниці як пасажир, поранений військовий, а не як працівник. Відчувалася турбота і безпека", – каже Роман.
Після прибуття захисника до Львова лікарі оглянули його та запевнили, що допоможуть і поставлять на ноги. Зрештою медикам це вдалося – після довготривалого лікування у відділенні нейрохірургії Роман уже ходить та понад два місяці працює із фізичним терапевтом.
Чоловік зізнається: ще не вирішив, що робитиме після завершення реабілітації – чи повернеться до війська, чи знову працюватиме в "Укрзалізниці". Утім, одне знає точно – тепер він не хоче бути сам, тож мріє створити родину. Це мотивує Романа продовжувати боротися та не втрачати надію.
Раніше ми розповідали історію реабілітації 28-річного бійця зі складним ушкодженням спинного мозку.
