1-го серпня українці відзначають Медовий Спас, або Маковій – свято, яке поєднує християнську духовність із народними традиціями вдячності за врожай. Цей день відкриває Успенський піст і символізує єдність із природою через освячення меду, маку та води. Із 2023 року, після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар, Маковій святкують 1-го серпня, а не 14-го, як раніше. Яке походження цього свята, які обряди збереглися, що можна і не можна робити – про це зібрала інформацію «Трибуна-Бровари».
Медовий Спас має глибоке коріння. У церковному календарі 1 серпня присвячене Винесенню чесних древ Животворящого Хреста Господнього та вшануванню семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії та вчителя Єлеазара. Ці святі в 166 році до н.е. прийняли мученицьку смерть за віру. Назва «Маковій» походить від імені Маккавеїв, яке асоціюється з маком – рослиною, що достигає в серпні.
Свято зародилося у Візантії в IX столітті. За легендою, Константинополь охопила епідемія через забруднену воду. Частину хреста, на якому розіп’яли Ісуса Христа, винесли до храму Святої Софії, освятили водойми – і хвороба відступила. Ця подія започаткувала традицію освячення води, через що свято називають Спасом на воді. З XII століття обряд дійшов до Русі, де поєднався з народними звичаями вшанування меду, маку та трав.
У дохристиянські часи слов’яни в серпні дякували природі за щедрі дари. З приходом християнства ці традиції злилися з церковними, створивши свято, яке й досі зберігає свою унікальність.
До 2023 року Медовий Спас святкували 14 серпня за юліанським календарем. Перехід на новоюліанський календар, який наблизив церковні дати до світських, змістив свято на 13 днів раніше. Тож у 2025 році Маковій припадає на 1 серпня – п’ятницю, що відкриває Спасівку, період трьох Спасів: Медового, Яблучного (6 серпня) та Горіхового (16 серпня). Ця зміна підкреслює сучасний підхід до збереження традицій у новому календарному контексті.
Медовий Спас – це день молитви, вдячності та поваги до природи.
Головна традиція – відвідування церкви, де освячують продукти та особливі букети. Ось що несуть до храму:
Маковійчик – це букет-оберіг із польовими травами: полином, м’ятою, любистком, волошками, чорнобривцями, калиною, соняшником, колосками. Кожна рослина має значення: полин відлякує нечисть, калина символізує любов, а мак нагадує про мучеників. Освячені букети зберігають вдома за іконами, використовують як обереги чи додають до трав’яних настоїв.
Після служби віряни куштують освячений мед із свяченою водою, загадуючи бажання – за повір’ям, воно збудеться. У деяких регіонах дівчата ворожать на кохання: кидають пелюстки маковійчика у воду, і якщо вони плавають, любов буде міцною.
На столі цього дня – пісні страви: шулики (коржі з маком і медом), млинці, медові пряники, узвар. Традиція ділитися смаколиками з сусідами чи нужденними символізує щедрість і доброту.
Маковій – час для духовного очищення та єднання з родиною. Ось що радять робити:
Ці дії зміцнюють віру та наповнюють день теплом і миром.
Оскільки Маковій збігається з початком Успенського посту, є обмеження, які допомагають зберегти святковий настрій:
Усі ці правила нагадують нам про важливість духовного спокою та поваги до традицій.
Медовий Спас огорнутий цікавими легендами. Окрім історії про хрест у Константинополі, народ вірить, що вода, освячена 1 серпня, лікує хвороби. Раніше люди купалися у водоймах, щоб очиститися, але після Маковія це забороняли, бо «вода цвіте».
Мак вважають потужним оберегом. Освяченим маком обсипали пороги, щоб захистити дім від зла. Якщо мак освятити сім разів, його сила зростає. Дівчата вплітали квіти маковійчика у коси, вірячи, що це додасть волоссю краси. Сни в ніч на 1 серпня вважають віщими – вони можуть підказати майбутнє.
Незважаючи на війну та військовий стан, Медовий Спас залишається важливим святом. Українці шанують традиції, адаптуючи їх до обставин. Віряни відвідують храми, освячують мед і маковійчики, моляться за мир і Захисників. У соціальних мережах діляться рецептами шуликів чи фото букетів, нагадуючи про нову дату – 1 серпня.
Свято надихає на прості, але щирі дії: зібрати букет із трав, спекти пісний пиріг, помолитися за близьких. Це час, коли кожен може відчути зв’язок із предками та природою, подякувати за дари землі – мед, мак, воду – і вірити в краще майбутнє.
20 захопливих фактів про свято Івана Купала: магія найкоротшої ночі року
День праці 1 травня: не радянське, а міжнародне свято
Чому 19 грудня вже не День святого Миколая: новий погляд на традиції
25 лютого замість 8 березня: чи святкуватимуть українські жінки своє свято взимку?
День святого Валентина: 15 цікавих фактів
Свято Трійці або Зелена неділя: 5 цікавих фактів та 5 прикмет
