Вивчаючи українську мову, важливо не лише знати правила правопису, але й збагачувати й урізноманітнювати своє мовлення. Вчителька української мови та літератури, письменниця, дослідниця літератури Діана Мельникова на сайті «Освіторія» навела приклад девʼяти слів з поезії Лесі Українки, які зараз рідко вживаються. А дарма: вони дуже гарні, милозвучні і питомо українські.

Як зазначає педагогиня, Лариса Косач опанувала дистанційну освіту ще в ХІХ столітті, коли це поняття й не існувало. Вона написала підручник з історії для своєї сестри, знала понад десять мов, займалася перекладами і відточувала свою мовну майстерність все життя. Її поезія багата і яскрава, тож звідти точно можна почерпнути цікаві й непересічні слова для збагачення свого словникового запасу.

Дистанційне навчання стає все актуальнішим для сучасних школярів. Та щоб воно було ще й ефективним, слід обирати школу, яка пропонує гнучкий графік, індивідуальний підхід та новаторські методики. Саме це пропонує найбільша дистанційна школа «Оптіма». Отримайте демодоступ та забезпечте своїй дитині якісну освіту без компромісів.

Вчвал – якнайшвидше, галопом; найшвидшим кроком.

Осторога – застереження, попередження, обережність.

Либонь – виражає непевність, сумнів у ймовірності висловлюваного; ніби, нібито; те саме, що мабуть.

Порікувати – жалітися, бідкатися, нарікати.

Невгасимий – той, що не можна погасити; який постійно горить; незгасний; у переносному значенні – який ніколи не послабиться, не зникне; пристрасно відданий якій-небудь справі, ідеї, захопленню тощо.

Пломінь – те саме, що полумʼя.

Невідборонно – невідступно, неминуче.

Обмова – наклеп, неприязні висловлювання про кого-небудь для зневаги, недовіри до людини. Частіше вживається як дієслово «обмовити», але іменник вживається нечасто.

Повік – завжди, постійно, вічно.