Сезонне висихання Куяльницького лиману, на жаль, вже не сприймається як аномальне явище. Він міліє вже не перший рік. Річка Великий Куяльник, що впадала в лиман, сьогодні, практично, перестала існувати. Ще одна причина обміління – несанкціоноване видобування піску в цьому районі. До того ж, з кожним роком у зв’язку з кліматичними змінами збільшується випаровування води в лимані.
У 2020 році Кульяник також був вкритий товстою соляною кіркою. І небайдужі одесити закликали, приїжджаючи на лиман, забирати з собою якомога більше солі – як колись чумаки.
Випадання солі це звичайне сезонне явище, – відзначають фахівці НПП «Куяльницький». – Через відсутність опадів цього літа та високі температури лиман знову пересох. Завдяки його значній солоності залишається велика кількість кристалізованої солі. Вона може забарвлюватися в рожевий колір через вміст у ній залишків одноклітинних планктонних водоростей під назвою дуналліела. Живуть вони в товщі води. Належать до зелених водоростей, але у високосолоних водах лиману починають виробляти темно-помаранчевий пігмент – бета-каротин. Він допомагає водоростям виживати в екстремальних умовах. Рожевий колір лиману також зумовлений розвитком галобактерій. Це одноклітинні мікроорганізми, що містять пігмент бактеріородопсин. Він дозволяє галобактеріям поглинати світло для отримання енергії.
Характерне рожеве забарвлення лиман набуває особливо в спекотну та посушливу погоду. Накопичення біомаси водоростей сприяє збагаченню його лікувальних грязей цінними біологічно активними компонентами.
Їх лікувальні властивості не втрачатимуться. Але для цього необхідно розсолення, – підкреслюють фахівці нацпарку.
Зникнення унікальному лиману поки що не загрожує. Восени зниження температури повітря та збільшення кількості опадів сприятимуть відновленню його водного балансу. До того ж, у зимовий період тут запрацює гідротехнічна споруда, яка подає в лиман морську воду з Чорного моря. Для цього вона має досягти необхідної температури – не вище +8°C. В іншому випадку починається активне розмноження мікроскопічних водоростей, не властивих екосистемі Куяльника.
Разом з тим, Національний природний парк «Куяльницький» створив робочу групу науково-технічної ради для пошуку найкращих рішень щодо вирішення питань обводнення та розсолення лиману. Тут розглядаються та фінансово прораховуються всі можливі варіанти порятунку лиману. Серед них:
Можливо, це буде комбінований проєкт, – вважають в нацпарку «Куяльницький».
А поки що стан лиману моніторить Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу. І обіцяє інформувати населення про всі зміни.
Тим часом одесити поспішають помилуватися фантастичними пейзажами унікального «рожевого дива» Одесщини.
