Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

«Японський краб», «китайські змії» та британських чері: що вирощує ветеран ЗСУ на Одещині

«Японський краб», «китайські змії» та британських чері: що вирощує ветеран ЗСУ на Одещині
Одеське Життя • 4 переглядів • 1 хв читання

Змалку корінний любашівчанин Олександр Яновський мріяв про кар’єру військового. Готуючись до цього, жвавий хлопчина гарно навчався та завзято займався спортом. І мрію свою здійснив. Отримавши атестат, Олександр Яновський успішно закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище ППО. У різних військових частинах дослужився до полковника, десять років командував однією з Херсонських військових частин, неодноразово воював у зоні АТО на Курахівському напрямку.

З виходом на пенсію відставний підполковник разом із дружиною-медиком Зоєю зайнялись суто селянською справою – вирощуванням городини.

На своїй невеличкій ділянці вони влаштували парник, де вирощували, зокрема, не менше 15 елітних сортів томатів.

Перед війною, на початку 2022-го, залишивши сину й дочці квартиру та будинок, Олександр із Зоєю помандрували в Європу, щоб заробити ще на одну власну оселю.

Там, працюючи в Словаччині на автомобільному заводі, дізналися про напад росіян на Україну та окупацію Херсону. На щастя, їхнім рідним вдалося перебратися в Любашівку.

З відкриттям європейських кордонів для українців Яновські поїхали в Британію, де трудилися спершу на птахофабриці, потім на ковбасному заводі та косметичному підприємстві.

– На чужині кожна зароблена копійчина дається важкою працею. Нарівні з нами на підприємствах працювали навіть 70-річні, – розповів пан Олександр.

А через два роки, у 2024-му, подружжя повернулося на Любашівщину. Придбавши будинок з чималеньким шматком землі, вони відремонтували оселю та облаштували своє парникове господарство.

Дві теплиці під плівку й полікарбонат з встановленням виробниками обійшлися Яновським приблизно в сто тисяч гривень. Кожен парник обладнано системами опалення, автоматичного поливу, освітлення та вентиляції.

Для культивування городники обрали гібриди томатів японської селекції, найсмачнішого салатного сорту «японський краб», що гарно культивується як у відкритому, так і у закритому ґрунті. Адже рослина високоросла, розлога, з рясним листям і гарно родить. З огірків перевагу надали сорту «китайські змії», відомому як «китайські змієподібні».

Городникам довелося добряче потрудитися, щоб підготувати теплиці до роботи та виростити прекрасний врожай, лишки якого вони продають на любашівському базарі за доступною ціною. Й сьогодні в їхніх парниках достигають запашні рожеві помідори й дивовижні огірки, деякі плоди яких виростають до рекордних розмірів. 

– Томат-рекордсмен, який ми виростили, важив більше 800 грамів, огірок виріс довжиною 47 сантиметрів. А от висаджені у відкритий ґрунт помідори, хоч і були не менш доглянуті, майже зачахли, – розповіла пані Зоя. –  До речі, червоні та жовті чері ми розвели з насіння, зібраного в Англії, – купили посмакувати їхніми томатами, то я зернини зібрала і додому привезла. Якщо раніше ми вирощували більше десятка сортів помідорів, навіть пробували самостійно селекціонувати, то навесні в любашівських теплицях висадили лише чотири та декілька сортів огірків, гарних для засолювання та консервації. Поступово будемо експериментувати з багатьма сортами, щоб визначитися із найврожайнішими. Відверто скажу: городина в нас екологічна, вирощена без агресивної хімії.  

Також плануємо вирощувати полуницю. У парнику вже виростили розсаду чотирьох сортів, восени висадимо її у відкритий ґрунт. Щоб примхливі рослини не померзли взимку, заготовили для утеплення солому. Солодка ягода, як і томати, є досить популярною для вирощування й користується попитом у покупців.  

Зрозуміло, щоб вкладати кошти у виробництво, їх потрібно заробляти. Тому Яновські, не зупиняючись на досягнутому, також плекають власний сад, засаджений сливами, іншими плодовими деревами, ожиною тощо.

Помідори та огірки Яновських смакують усім родичам та вже постійним покупцям. Частенько ласує тепличними овочами й теща Олександра, яка мешкає в селі Тернувате на Кривоозерщині та яку частенько провідують донька з зятем, та допомагають чим можуть.

Колись заможне і мальовниче село їхньої родички над Бугом переживає не найкращі часи. Селян рятує лише орендна плата за паї (кажуть, вона удвічі більша, ніж на Любашівщині), яку виплачують їм фермери. А ось городина через аномальну спеку не вродила, тож мати сподівається, що не залишиться без закруток, особливо помідорів за рецептом доньки.

4