Річниця Курської операції / © ТСН.ua
Рік тому, 6 серпня 2024 року, українські військові розпочали операцію у Курській області, взявши під контроль місто Суджу і навколишні села. Проте у березні 2025 року російські війська відтіснили Сили оборони з більшості територій Курщини, зокрема й із Суджі.
Проте сьогодні головком Сирський запевнив, що українські військові продовжують утримувати позиції на території Глушківського району Курської області РФ.
Що змінила Курська операція ЗСУ і чи була того варта, пише швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung.
У виданні зауважують, що серпень у Росії відомий як нещасливий місяць — час, коли літнє затишшя регулярно переривається драматичними подіями. Так сталося і в ніч проти 6 серпня 2024 року, коли українські війська несподівано перетнули кордон з російською Курською областю.
Незважаючи на попередні застереження, російські військові були повністю захоплені зненацька. Українці швидко просунулися на 30 кілометрів і захопили районний центр Суджа та десятки сіл. До вересня завойована територія зросла приблизно до 1000 квадратних кілометрів. Вперше з часів Другої світової війни іноземна армія стояла на російській землі.
Швейцарські журналісти наголошують, шо з точки зору міжнародного права Україна нічого не порушила, бо, як жертва незаконної агресії, мала право розширити війну на територію противника.
У виданні зазначають, що українське керівництво переслідувало кілька цілей.
Найважливішою було зв’язати російські війська та змусити Москву вивести підрозділи з Покровського напрямку.
«За цими мірками операція була розчаруванням. Кремлю довелося терміново передислокувати війська та розгорнути деякі зі своїх найкращих бригад, зокрема повітряно-десантні війська та морську піхоту, на Курський фронт. Однак ці бригади майже виключно були з менш важливих ділянок фронту. У районі Покровська ситуація для українців залишалася нестабільною. Восени вони зазнали там серйозних невдач», — пише Neue Zürcher Zeitung.
Видання нагадує, що головком ЗСУ генерал Олександр Сирський назвав ще одну мету — атака підняла моральний дух як військ, так і населення.
«Дійсно, перші повідомлення про успіх з Курської битви були зустрінуті з радістю в країні. Україна довела, що вона все ще здатна до контрнаступу. Лише за кілька тижнів вона завоювала більше території, ніж росіяни за попередні сім місяців. Але цей ефект зник щойно українське просування зупинилося, і зрештою завершилося дороговартісною окопною війною», — розмірковують журналісти.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що військові дії України в Курській області запобігли масштабному нападу Росії на сусідню Сумську область. Проте у виданні зауважують, що після відступу українців з Курської області Москва у квітні розпочала наступ на Сумську область. Російські війська зайняли смугу вздовж кордону та тепер розташовані зі своєю артилерією небезпечно близько до міста Суми.
Наступ РФ на Сумщині на карті / © Deepstatemap
Сподівання отримати територію Курщини як розмінну монету для майбутніх переговорів також не виправдалися. Москва відмовилася вести переговори щодо територій, що розташовані там, не кажучи вже про обмін їх на окуповані райони на сході України. З майже повним відступом українців з Курщини це питання втратило будь-яке значення, зазначають у виданні.
Neue Zürcher Zeitung наводить слова члена аналітичної групи Oryx, яка регулярно аналізує джерела зображень з Курського фронту під нікнеймом у соціальних мережах Naalsio. За його даними, Сили оборони на Курщині втратили 1081 військову машину та інше важке озброєння за одинадцять місяців, тоді як росіяни втратили 824.
Таким чином, це співвідношення явно не на користь України — на відміну, наприклад, від фронтів на Донбасі, де Росія демонстративно втрачає набагато більше матеріальних засобів.
Це стає ще більш болючим, якщо врахувати, що Україна має менші запаси військової техніки, ніж Росія, і, враховуючи відсутність американської військової допомоги, має труднощі з постачанням. Наприклад, згідно з аналізом Naalsio, Україна втратила 98 основних бойових танків. Наразі їх майже неможливо замінити. Росія, з іншого боку, яка втратила 86 основних бойових танків, може компенсувати свої втрати, ремонтуючи старі машини та виробляючи нові.
Курська операція також мала два непередбачувані негативні наслідки. Війська, розгорнуті Росією на цьому фронті, тепер становлять додаткову загрозу для півночі. Крім того, бої на російській території дали Кремлю привід вперше ввести північнокорейських солдатів на європейський театр воєнних дій. Хоча, за повідомленнями, понад 10 000 північнокорейців досі були розгорнуті лише на Курському фронті, а не на українській землі, вступ Пхеньяна у війну являє собою подальшу ескалацію, пишуть журналісти.
Але, попри деякі мінуси, Курська операція не закінчилася катастрофою. Заява президента США Трампа у березні про те, що Росія оточила тисячі українських солдатів, виявилася пропагандистською брехнею Кремля.
Проте наступ ЗСУ на Курську область, схоже, суттєво не змінив перебіг війни, вважає Neue Zürcher Zeitung.
Нагадаємо, Олександр Сирський заявив, що внаслідок Курської операції Росія втратила щонайменше 80 тисяч військових — убитими та пораненими.
