Сьогодні, 5 серпня, йому виповнилось 46 років. Він – серед творців азовського і взагалі добровольчого рухів. За 11 років війни зробив вражаючу військову карʼєру: від очільника партизанського загону, до командира зʼєднання чисельністю десятки тисяч військовослужбовців. У тоді ще «совкових» ЗСУ Азов Білецького став першим підрозділом, що імплементував стандарти і підходи армій країн НАТО. Його Третя штурмова за три з половиною роки існування стала одним з найбільш технологічних і ефективних бойових підрозділів. Тепер нову сторінку історії війни пише Третій корпус.
Свою першу у житті військову освіту Білецький здобуває зараз, у свої 46. Він не частина класичної армійської ієрархії, не перебував під впливом радянської армійської культури з її показухою, інертністю і карʼєризмом. «У нього перший запис у військовому квитку – полковник ЗСУ, командир бригади, найбільшої бригади ЗСУ зараз і за чисельністю, і за штатом – Третьої штурмової. Він є уособленням змін, нових підходів», – казав журналіст і військовослужбовець Юрій Бутусов.
Відсутність «радянської прошивки» у командира стала ключовим аргументом під час вибору підрозділу для Володимира, військовослужбовця Трійки. «Люди які отримують стандартну військову освіту, [для них] найголовніше – виконати наказ, навіть дурний. Їхня карʼєра, їхнє майбутнє, їхнє просування, все їхнє життя залежить від того… Коли я тікав у Третю штурмову, можна сказати, я тікав під керівництво компетентних людей, які здатні сказати «ні» і пояснити вищестоящому командуванню, чому деякі накази не треба виконувати», – розповів Володимир.
Одне з таких «ні» було сказано Білецьким у 2023 році командуванню ОТУ після того, як Третя штурмова розгромила війська РФ в Андріївці. Тоді командир Трійки подав рапорт із критикою наказу вищого командування, виконання якого вартувало б великих втрат. На той момент це була безпрецедентна подія в ЗСУ. Наказ переглянули – задача була виконана, а життя бійців збережені. В іншій ситуації він подавав рапорт про відставку з посади комбрига з обґрунтуванням – «не маю морального права ставити такі задачі піхоті, бо це призведе до нульового результату і знищення роти». Задачу зняли, рапорт – відхилили. «Андрій Білецький зберіг тисячі людських життів, – каже Микола Волохов «Абдула», командир підрозділу TERRA. – Взагалі в армії дуже важливо, хто тобою командує. Мною командували різні люди: гарні, не дуже гарні, дуже негарні. Різниця колосальна».
Незгода зі старшим по званню не дорівнює неповазі. Рівно такий же підхід Білецький впровадив у командуванні Трійки, а тепер – у Третьому корпусі. У плануванні операцій беруть участь командири усіх ланок. Якщо є конструктивні зауваження, плани переробляють і відтерміновують навіть в останній момент. Тут діє принцип – на нарадах командир корпусу висловлюється останнім, спершу вислухавши решту учасників. Це Білецький запозичив у прусської армії. Такий підхід до планування операцій обумовлений прагненням здобути максимальний результат із мінімальними втратами. Не жаліти солдат, але берегти їх – таке правило у Трійці для всіх командирів, офіцерів і сержантів.
«Ваш шанс вижити на полі бою надзвичайно росте, якщо ви знаходитесь під керівництвом розумних людей, які думають нестандартно, у яких один з пріоритетів – збереження особового складу… Я був під обстрілами сам і можу засвідчити: командири розуміють мою важливість як солдата. Вони думають про те, щоб я не віддав своє життя бездумно, через якусь дурницю», – розповідає Володимир.
У Третьому корпусі вміння командира чути підлеглих відносять до одного з ключових факторів успіху всього колективу. Інший – заохочення ініціативи. Чимало управлінських і технологічних новацій, які зробили Трійку такою, якою вона є, були ініційовані знизу і підтримані нагорі. Так, наприклад, було зі школою FPV дронів Kill House, де управляти дронами навчають військових різних підрозділів і цивільних, а також зі школою наземних роботизованих комплексів – наразі єдиною в Україні.
«Я пишаюсь Трійкою ще й тому, що служу в підрозділі, де не бояться нестандартних рішень, де йде постійне покращення. Повірте, я був свідком дуже цікавих рішень, дуже цікавих процесів. Жодного разу не було, щоб я звернувся до своїх командирів з якоюсь нестандартною ідеєю і мені сказали – закрий рота, нам це нецікаво», – каже Володимир.
У цивільному житті він займався програмуванням. Пішов на війну добровольцем, згодом перевівся у Третю штурмову – тут таких більше 90%. Багато теперішніх бійців навіть строкової служби не мали за плечима, натомість створювали і керували бізнесами, працювали в IT, фінансах, логістиці, креативному секторі. Вміння обʼєднати людей з різним бекграундом, застосувати навички і знання кожного для створення злагодженої команди Павло Паліса, екскомандир 93-ї ОМБр «Холодний Яр», заступник керівника ОП, відносить до чеснот Білецького: «Він круто масштабував великий успіх, інтегрувавши багатьох цивільних без досвіду служби в армії і створив успішний бойовий організм. Там багато прикладів, які слід переймати іншим бригадам і корпусам».
В Азові, Третій штурмовій, а зараз Третьому корпусу Білецький впроваджує свої незмінні принципи: управління, акцент на бойовій підготовці, технологічність, корпоративний дух. Французькі полководці назвали його esprit de corps – почуття єдності, взаємної підтримки, лояльності і братерства у підрозділі. Військовослужбовці Трійки називають себе родиною. «Командир – це батько, бійці – це діти. Ось так відносини будуються і дисципліна підтримується таким саме чином», – розповідав «Бот», який змінив Білецького на посаді командира Третьої штурмової, а до того командував 1-м механізованим батальйоном.
Окрема увага в команді приділяється спільному світогляду і морально-психологічній підготовці. «Група наших сержантів виїжджає до них на підготовку командирів відділень, щоб перейняти досвід. У них дуже ефективно поставлена підготовка і підняття морально-бойового духу. Ми зараз працюємо над цим, нам цього не вистачає. Вони завжди відкриті», – розповідав Ігор Оболєнський, комбриг «Хартії», командир Другого корпусу Нацгвардії.
Окрім командності та ініціативності, у роботі з особовим складом Білецький покладається на саморозвиток і принцип «роби як я» – і це не про калькування, а про особистий приклад командира. У його підрозділах мати бойовий досвід – обовʼязкова вимога до офіцерів. Це означає, що вони віддають тільки ті накази, які самі здатні виконати.
«Вся командна вертикаль, яка залишилась у Третій штурмовій і яка займає ключові посади у Третьому корпусі, – це люди, які пройшли через вогонь, які сиділи в окопах, які особисто віддавали накази своїм друзям йти вперед. Повірте, маючи цей досвід, ти перш ніж зробити, десять разів подумаєш, а до якого результату це призведе?», – каже Микола Волохов.
Постать командира, рівень довіри до нього напряму впливають на бойові результати підрозділу. Більше року Третя штурмова утримувала рекордні для ЗСУ 50-60 кілометрів фронту на Харківщині, не втративши жодної позиції. Має найменші серед лінійних підрозділів втрати і кількість СЗЧ, продовжує зростати чисельно – щомісяця приходять близько 500 добровольців. Серед непрофільних бригад Трійка є лідером у застосуванні безпілотників, артилерії, ППО. Має власні R&D-центри – науково-дослідницькі осередки, що створюють власні розробки в галузі FPV, гексакоптерів, ППО, РЕБ, звʼязку. Це підрозділ замкненого циклу.
На початку 2025 року Андрій Білецький називав НРК, про які тоді не всі й чули, наступною технологічною революцією у цій війні. Сьогодні Трійка сама створює і вдосконалює роботизовані комплекси ударної, інженерної і логістичної дії, організовує з їхньою допомогою штурми і навіть бере полонених. «Якщо ми як командири батальйонів, заступники командира бригади намагаємось думати на два-три кроки вперед, то мій командир Андрій Білецький думає на сім-вісім кроків вперед. Для мене це рівень», – казав Володимир Фокін «Фока», заступник командира Трійки, начальник логістики.
Завдяки цим результатам Трійка стала стрижнем Третього корпусу і тепер передає досвід іншим бригадам. На армійських корпусах і їхніх комадирах сьогодні величезна відповідальность. Йдеться не стільки про перехід на нову організаційну структуру, скільки про зміну підходів до ведення війни, кращу керованість і взаємодію, зрештою – ефективнішу оборону. «Є велика віра в побудову здорового організму. У ньому все важливе, але голова все ж відіграє ключову роль. З таким командиром, гадаю, у нас все вийде», – казав Микола Волохов.
Корпус – це не новий підрозділ. Це військове зʼєднання, до складу якого увійшли Третя штурмова бригада, інші бригади та підрозділи. Усі вони працюють в одній смузі, мають спільне стале командування.
Третій корпус утворили 14 березня 2025 року. Сьогодні він вже діє як єдиний бойовий організм і впливає на перебіг війни. Йому довірили смугу у 150 км – це 12% або восьма частина усієї лінії фронту. Корпус стримав наступ росіян на останньому рубежі Донбасу – реалізує масштабну оборонну операцію на Борівському і Лиманському напрямку. Ворог переважає чисельно, але прорвати оборону не може.
«Корпус і його підрозділи зростають, обмінюються досвідом, формують єдиний корпоративний дух, приєднують нові бригади і підрозділи. Тут і зараз ми створюємо структуру, яка здатна не тільки ефективно вести війну, але і визначати її нові правила», – повідомив Білецький у зверненні.
Більше деталей розкрив Бутусов. За його даними, за два місяці корпус не тільки суттєво сповільнив наступ росіян, але й повертає території внаслідок результативних контратак, а його щомісячні втрати скоротились майже удвічі, хоча інтенсивність боїв зросла.
Результат досягнуто завдяки тому, що командування корпусу змінило тактику дій в обороні, прибрало хаос на передньому краю, системно покращило взаємодію розвідки та вогневого ураження, домоглось планового поповнення бригад людьми та боєприпасами. Білецький отримав повноваження призначати командирів, і це вирішило системну проблему ЗСУ – брехня у доповідах по обстановці зникла.
«Андрій Білецький довів, що компетентний командир боєздатної бригади, якщо отримує повноваження по самостійній організації роботи та хоча б мінімальну довіру та підтримку керівництва, може протягом 2 місяців суттєво покращити результати бойових дій на великій смузі фронту», – заявив Бутусов.
