Київський апеляційний суд залишив скаргу детектива Національного антикорупційного бюро Руслана Магамедрасулова без задоволення та ухвалив його подальше утримання під вартою, повідомив Центр протидії корупції.
Захист детектива просив скасувати рішення Печерського суду про арешт та обрати інший, більш м’якший запобіжний захід. Адвокати заявили у суді, що висунута підозра є політичним переслідуванням за діяльність в НАБУ. Зокрема, хоча публічно Служба безпеки заявляла про підозру у державній зраді затриманого, і про торгівлю із Росією, в офіційних документах Магамедрасулову інкримінують лише готування до пособництва.
Захист підозрюваного також просив допитати свідка Юсуфа Мамешева, з яким Магамедрасулов спілкувався про продаж технічної коноплі на оприлюднених СБУ записах, і де йшлось про Узбекистан, а не Дагестан, але суд відмовив у задоволенні клопотання.
Зокрема, зазначили у ЦПК, прокурор заперечував проти допиту Мамешева, оскільки той начебто не має статусу свідка і не був допитаний раніше.
Нагадаємо, напередодні Мамешев заявляв, що отримав повідомлення з погрозами із невідомого номеру. Він розмовляв із Магамедрасуловим перед обшуками СБУ і підтвердив, що в тій бесіді йшлось про Узбекистан, а не Дагестан.
Нагадаємо, Печерський районний суд Києва залишив Магамедрасулова під вартою. Термін перебування за ґратами продовжили до 21 жовтня. Також повідомлялося про те, що його справу ведуть 42 прокурори.
СБУ звинувачує його та батька у співпраці з республікою Дагестан і навіть як доказ опублікувала аудіозапис. Однак на очищеній від шумів звуковій доріжці чітко чути, що мова між батьком і сином йшла про Узбекистан. Сам детектив каже, що за ним тривалий час стежили, у тому числі під час реабілітації в Іспанії.
Водночас ЗМІ називають Магамедрасулова причетним до розслідування корупційних злочинів друга президента Володимира Зеленського та співвласника «Кварталу 95» Тимура Міндіча,
Затримання Магамедрасулова передувало ініціативі депутатів щодо зменшення повноважень НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Відповідний закон, який підпорядковував їх генеральному прокурору прийняли наступного ж дня, однак під тиском суспільства президент Зеленський був вимушений подати законопроєкт, що скасовувала цю ініціативу та відновив інституційну незалежність антикорупційних органів.
Хоча від моменту скасування драконівського закону проти НАБУ та САП минуло два місяці, на Банковій не відмовились від ідеї загалом. Хто й навіщо розкручує маховик війни між силовиками, втягуючи НАБУ та САП у публічні чвари й знижуючи довіру до них? Як просуваються ключові розслідування НАБУ проти «друзів» президента й верхівки СБУ? І головне запитання: чи можна повернути спецслужби в межі закону, чи точку неповернення вже пройдено читайте у матеріалі редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової «Спецслужби з лампи: чи можна осадити джина, випущеного Зеленським?».
