Від 2025 року Державна податкова служба (ДПС) значно посилила контроль за доходами фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ФОПів), особливо ретельно відстежуючи карткові перекази. Відтепер навіть звичайні P2P-транзакції — переказ коштів з однієї банківської картки на іншу банківську картку, що належать різним особам та розрахунки через небанківські фінансові установи можуть потрапити під приціл контролюючих органів.
З чого саме складається система податкового моніторингу та як ДПС отримує інформацію про ваші кошти на банківських рахунках розповіли експерти.
Податкова вже зараз має інформацію про частину ваших платежів. Більше того, можливості ДПС дізнатися про карткові перекази постійно зростають. Це зумовлено низкою нових механізмів та посиленням обміну інформацією між різними державними структурами. Банківська таємниця залишається чинною, але її розкриття стало більш досяжним для податкових органів за наявності законних підстав.
Національний банк України (НБУ) активно передає ДПС дані про значні обсяги та велику кількість P2P-переказів (з картки на картку). Податкова, посилаючись на статтю 72 Податкового кодексу України (ПКУ), використовує цю інформацію для ініціювання перевірок.
ДПС може надіслати фізичній особі лист, в якому буде зазначено, що за інформацією від НБУ, на її банківському рахунку зафіксовано значний оборот (наприклад, 909 000 грн за 2023 рік). У листі податківці вимагатимуть пояснень щодо походження цих коштів та надання відповідних документів. Це є першим кроком до документальної перевірки, за результатами якої може бути донараховано податкові зобов’язання: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. У такому випадку платнику доведеться або оскаржувати це в суді, або сплачувати нараховані податки.
Небанківські фінансові організації (НФО), такі як популярні маркетплейси, служби доставки (наприклад, NovaPay) та еквайрингові системи для онлайн-оплати, тепер зобов’язані формувати чеки за формою ФКЧ-3. У новій формі цього чека одним з обов’язкових реквізитів є інформація про отримувача платежу, включаючи його податковий номер та повне прізвище, ім’я, по батькові.
Оскільки податкова має доступ до системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), де реєструються всі фіскальні чеки, вона бачить, хто є кінцевим отримувачем коштів. ДПС може сумувати всі перекази на конкретного отримувача та висувати претензії.
Варто пам’ятати, що сервіси онлайн-переказів «з карти на карту» також зобов’язані передавати таку інформацію. Використання карткових переказів для неособистих цілей (навіть між родичами чи для компенсації витрат) наразі є ризикованим.
5 березня 2025 року ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ підписали меморандум про співробітництво. Хоча його текст не є публічним, відомо, що він передбачає обмін інформацією між цими відомствами.
Як це працює? Коли ви здійснюєте перекази, які підпадають під фінансовий моніторинг (наприклад, значні суми), банк може запросити інформацію про походження коштів. Якщо ви не змогли пройти фінмоніторинг, ваш рахунок, скоріш за все, буде заблокований. Інформація про таке блокування або підозрілі операції буде систематизована та передана до ДПС та БЕБ (особливо у випадках супервеликих оборотів). Хоча наразі таких справ небагато, це «відлагодження процесів», і кількість таких справ зростатиме у 2026 році.
Стаття 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» чітко визначає, що банки не можуть розкривати банківську таємницю. Однак це правило має виняток: якщо є рішення суду за запитом ДПС, банківська таємниця може бути розкрита.
Податкова може звернутися до суду, обґрунтувавши необхідність розкриття інформації. Після отримання рішення суду, будь-яка інформація щодо ваших переказів з картки на картку у всіх банках, де у вас відкриті рахунки (а ДПС наразі знає про всі ваші відкриті рахунки), стане доступною контролерам.
ДПС активно використовує два інструменти для отримання інформації:
Виклики. Стаття 211 ПКУ дозволяє ДПС запрошувати будь-якого платника (фізичну особу, юридичну особу, ФОПа) для надання пояснень щодо сплати податків та дотримання податкового законодавства.
Інформаційні запити. Стаття 73 ПКУ передбачає право ДПС направляти письмові запити про надання інформації та пояснень щодо вашої діяльності.
Важливо розуміти, що такі запити — це не документальні перевірки. На вимоги надати виписки з банку, накладні, первинні документи тощо, слід відповідати обдумано, рекомендують експерти. Не ігноруйте запити, але й не надавайте всі документи бездумно, оскільки це може нашкодити вам. Натомість, готуйте грамотні, юридично вивірені відповіді. Якщо у ДПС є реальна інформація проти вас, перевірку все одно призначать. Якщо ж реальних підстав немає, обґрунтована відмова у наданні зайвих документів може запобігти ініціюванню перевірки.
Податкова все частіше проводить контрольні закупки, виступаючи як таємний покупець. Це особливо актуально для тих, хто продає товари чи послуги через інтернет (дошки оголошень, інтернет-магазини).
Податківці замовляють товар, отримують номер картки фізичної особи для оплати, здійснюють переказ та отримують банківську квитанцію. Ця квитанція стає підставою для звернення до суду з проханням розкрити банківську таємницю. Наявність замовлення, оплата на картку фізособи та можлива велика кількість подібних продажів дають ДПС вагомі аргументи.
Здійснюйте перекази з картки фізичної особи лише з роздумом, якщо ви впевнені, що зможете чітко пояснити походження та призначення коштів.
Ваші обороти контролюються не лише через реєстратори розрахункових операцій. ДПС бачить ваші доходи за чеками ФКЧ-3 від фінансових організацій (які передають дані онлайн) та за звітами 4ДФ, які подають ваші контрагенти.
Інформаційні запити та виклики від ДПС не можна ігнорувати, але й не варто надавати всі документи бездумно. Необхідно готувати обґрунтовані та грамотні відповіді.
Ознайомтеся з правилами фінансового моніторингу. Якщо банк запитує інформацію про походження коштів або блокує рахунок, намагайтеся максимально пояснити ситуацію, щоб уникнути блокування та передачі інформації до ДПС.
Ситуація з податковим контролем постійно змінюється, і українцям важливо бути в курсі цих змін та адаптувати свої фінансові звички до нових реалій прозорості.
