Наприкінці липня Львівська обласна військова адміністрація опублікувала рейтинг громад області за перше півріччя 2025 року. Його очолила Підберізцівська сільська громада, яка отримала найбільшу кількість балів за всіма напрямками оцінювання з-поміж 73 громад. За нею у десятці найуспішніших йдуть Сокільницька, Добротвірська, Зимноводівська, Львівська, Солонківська, Пустомитівська, Шептицька, Великомостівська та Бориславська громади. Наприкінці рейтингу – Стрілківська, Козівська, Хирівська, Добромильська, Боринська тощо.
Рейтинг укладали в департаменті економічної політики. Громади вони оцінювали за багатьма чинниками – від того, як громада наповнює бюджет та збирає податки, до того, скільки громада витрачає на одного учня в школі і як виконує план з вакцинації населення від дифтерії та правця.
Загалом рейтинг формувався з семи блоків, це фінанси, безпека, адміністрування місцевих податків, цифровізація, економіка, регіональний розвиток і соціальна сфера. У кожному блоці – свої показники, за які громада отримувала бали. Наприклад, у блоці безпека враховували частку витрат громади на оборону, охоплення системою оповіщення, наявність укриттів та їхню доступність тощо. У економічному блоці – те, як працює малий та середній бізнес у громаді, зокрема, яку платить зарплатню, яку має кількість робочих місць.
ZAXID.NET поспілкувався із очільником департаменту економічної політики обласної адміністрації Вадимом Табакерою та розпитав його докладніше про сам рейтинг, про те, що робити з громадами-аутсайдерами, чи чекає на них ліквідація, та чому їм важливо не опускати рук. Посадовець вважає, що громади треба заохочувати і хвалити навіть за дрібний поступ.
Чи є загальна характеристика оцього комплексного рейтингу? Для чого його укладає департамент?
Комплексний рейтинг соціально-економічного розвитку територіальних громад Львівської області ми запровадили у квітні двадцять п’ятого року з метою стимулювання розвитку громад. Через рейтинг хочемо активізувати роботу громад в різних секторах одночасно, покращити обласні позиції в загальноукраїнському рейтингу. Також підвищити відповідальність органів місцевого самоврядування перед мешканцями в частині надання якісних публічних послуг, визначити успішні практики, які впроваджують ті чи інші громади з метою їх поширення серед усіх інших громад і виявити, виявити якісь проблемні напрямки роботи, де просідає та чи інша ділянка роботи, щоби покращити ситуацію.
За якими параметрами оцінюються громади?
Є сім блоків і в них 42 показники. На початку, коли ми формували саму методику розрахунку, їх було понад 60. Велику частку ми відкинули – частина погано рахується, частина – рахується, але викривлює певне уявлення про соціально-економічний розвиток. Є важливі показники, які стосуються фінансів, бо фінанси – це наріжний камінь всього. Тобто ми розуміємо, що без того, щоб громада заробляла гроші, без того, щоб сплачувалися податки і збори, в громаді виконувалася дохідна частина бюджету вчасно, за планом і в динаміці – немає можливості говорити загалом про будь-який економічний розвиток. Це в частині місцевих податків оцінюється і в частині ПДФО. Тобто у нас багато показників, які формують фінансовий сектор. Також важливим є безпековий сектор.
Укриття. Умовно кажучи, кожен раз, коли починається повітряна тривога, мами пишуть в чатах: «А чому в нас немає укриття? Чому укриття закрите? А чому там все завалене, захаращене?», «А чому мої діти, коли там ходять в садочок, не мають, куди ховатися?». Тобто це дуже болюче питання, і ми одразу сказали, що, будь ласка, шановні посадові особи органів місцевого самоврядування, забезпечте, щоб усі сто відсотків ваших дошкільних навчальних закладів, шкіл мали відповідно облаштовані укриття. Також це системи оповіщення. Знову ж таки, я розумію, що зараз ніби добре, ніби навіть в гірських селах, але ми маємо чути сповіщення про повітряну тривогу. Не всі сто відсотків населених пунктів на Львівщині покриті системою оповіщення. І цей показник буде оцінюватися доти, доки всі 100% не будуть покриті.
Окрім того, в частині безпеки ми оцінюємо частку оборонних, прямих оборонних видатків в загальній структурі бюджету громади, які спрямовані на закупівлю дронів, РЕБів, товарів подвійного призначення для потреб оборони. Всі громади сьогодні це роблять. Я розумію, що це не зовсім про те, чим мали би в ідеалі займатися органи місцевого самоврядування. Але час такий, тому всі це роблять, і ми зобов’язані це оцінювати внесок кожної громади в перемогу. Є також частка інших видатків, пов’язаних з війною.
Це внутрішньо переміщені особи. Скільки на їхні потреби виділяється в громадах, на розміщення, на створення умов для тимчасового проживання, ремонти тощо. Також рахуємо, скільки дають на реабілітацію ветеранів, що дуже важливо, бо ветерани повертаються, і їм треба надати належний медичний сервіс.
Які ще показники, пов’язані із фінансами, оцінюють?
Адміністрування місцевих податків. Ми окремо оцінюємо, тому що це дуже важливо. Ми бачимо всюди дохід від ПДФО в частині фінансового блоку, там, де оцінюється ПДФО, громада не має потреби особливо напружуватися. Бо на підприємстві є бухгалтер, який це робить. Є бізнес він сплачує податки, нараховується на кожного працівника ПДФО, і від 60 до 80% бюджетів громад формується за рахунок податку на доходи фізичних осіб. А водночас там частка місцевих податків і зборів в структурі місцевих бюджетів, на жаль, недостатня.
Ми дивимося на Велику Британію, Францію і Німеччину, там місцеві податки і збори – левова частка місцевих бюджетів. А в нас чомусь думають, що за землю можна не платити. «Хай всі платять, крім нас». За нерухомість не платять «Маю п’ятиповерхову віллу. Дорога жахливо розбита, але хтось мені має заплатити за те, щоби мені в агломераційній зоні ще проклали бруківку». А хто має платити, якщо, наприклад, Сокільницька громада – єдина в області, де не затвердили ставки податків на нерухомість? Тобто ми розуміємо, що в Сокільницькій громаді насправді живуть самодостатні люди, вона є агломераційна. По факту, це частина Львова, але адміністративно – ні. Чому, наприклад, наприклад, периферійні громади – Боринська чи Стрілківська – встановлюють якісь розміри оподаткування на нерухомість, а небідні Сокільники не встановлюють?
Вони не мають це робити обов’язково?
Немає такої законодавчої норми. Це їхнє право, конституційне право органів місцевого самоврядування формувати на місцях, розміри цих податків. Ніхто їх не може змусити.
Адміністрування податків в рейтингу – це йдеться про те, як саме громада збирає податки?
Адміністрування місцевих податків і зборів досі мають забезпечувати податкові органи держави. Головне управління ДПС у Львівській області перебуває в перманентному стані укрупнення якихось підрозділів. Після адміністративно-територіальної реформи, ці місцеві податкові органи, які були в колишніх районних центрах, почали укрупнюватися. Людей переводять до Львова, на місцях взагалі скорочують. Раніше була практика, коли на місцях допомагали із адміністрацією місцевих податків. Тепер це складно.
Асоціація органів місцевого самоврядування вже вголос говорить, що громади вже на п’ятому році повноцінної адміністративно-територіальної реформи готові самотужки адмініструвати ті місцеві податки і збори. Дайте законодавчу базу для органів місцевого самоврядування. Дайте всі необхідні інструменти. Адаптуйте законодавство і громади готові це адмініструвати, але досі ще цього не зроблено, на жаль.
На Львівщині 1,1 млрд грн заборгованості по місцевих податках, з яких 600 млн має тільки Львівський район, і з них майже півмільярда – це Львівська громада. Це солідні гроші навіть для Львівської громади. За 1,1 млрд можна купити десь 50 тисяч дронів або зробити 180 кілометрів доріг. А скільки можна укриттів облаштувати за ці гроші?
А хто недопрацював у цьому випадку?
Всі недопрацювали. Я пам’ятаю, що раніше податкова щось там розсилала на кшталт «заплатіть місцевий податок на майно». Такі паперові оголошення скрізь висіли. Але система стара, вже не працює.
Ми зібрали сім районів, проговорили цю проблематику у відкритому діалозі. Сказали, що дійсно можна покращити ситуацію. Давайте якось співпрацювати, об’єднувати зусилля. Тобто громада в себе на місці знає найкраще, які підприємства не сплачують податок на комерційну нерухомість насамперед там. В деяких громад є позитивна динаміка, а в деяких – негативна. І ми думаємо, окей, якщо, наприклад, є однакові умови роботи для всіх громад, то чому деякі громади показують прекрасні показники, а деякі дуже погані показники? Значить, знову ж таки є в чомусь різниця. І ми почали дивитися, а чому так?
Ми побачили, що одні громади активно комунікують з податковою. Вони обмінюються даними з податковою, виділяють в структурі виконкому певні структурні підрозділи і спеціалістів, фахівців, які займаються цими питаннями. Дають субвенцію податковій на марки і конверти. Це дико звучить в XXI столітті. Але податкова не має ресурсу навіть на ці речі, щоб ППР відправляти – це повідомлення рішення, які є офіційною підставою пред’явити мешканцю конкретної громади необхідність сплати місцевих податків і зборів. Бо деякі мешканці вважають, що це не обов’язково. Без оцього підписаного з печаткою ППРу громадяни каже: «Я не буду платити».
Деякі громади субвенційно передбачають додаткові гроші на податкову. Вона це закуповує і відправляє. Якщо йдеться про некритичні суми, то тут працюють найкраще онлайн-сервіси. Інтерфейс електронного кабінету платника податків, на жаль, не завжди зрозумілий для пересічної людини. І тому деякі громади пішли шляхом співпраці з «Приват24», через телеграм-боти, вебплатформи й інші додатки, онлайн інструменти, які дозволяють кожному мешканцю громади перевірити, чи є він в списках тих, хто має заборгованість. Іноді дуже зручно за кілька кліків, навіть не треба нікуди йти, витрачати багато часу, просто сплатити і вибути зі списку боржників.
Ми бачимо, що, коли ми почали оцінювати адміністрування місцевих податків і зборів, були громади, які зовсім не хотіли цим займатися. Сказали: ну, це не наше питання. Тепер вони впровадили онлайн-систему, і це вже дає свої результати. Вони долучили до роботи старостів, бо всі громади області, крім Львівської і Заболотцівської, мають старостів. Заболотцівська не має, бо вона дуже маленька, їй не потрібно. Старостів залучають до роботи, залучають ЦНАПи, ця робота ведеться системно, і там показують певні результати. Бо переважно, коли ти в будь-якої людини запитаєш, чи є в неї совість, то в 99% випадків вона скаже: «Та ну, звісно, є» І коли людині кажуть: «А чому ж ти не заплатив місцеві податки?». «Та я ж просто не бачив, та я не розумів, то я не чув. Ой, перепрошую. Та ось вам, будь ласка, я заплатив». І це починає працювати. І бачимо, що, наприклад, Підберізцівська громада, яка очолює рейтинг, вона найкраще працює в цьому напрямку.
Що мається на увазі під цифровізацією?
Цей напрям стосується, насамперед, прозорості, відкритості діяльності органів місцевого самоврядування, надання якісних публічних послуг, адміністративних послуг онлайн. В будь-якій громаді наразі цифровізація – це найбільш дешевші рішення для того, щоб покращити якість публічних послуг. Бо одна справа зробити дорогу, ЦНАП, укриття, а інша – запровадити онлайн-інструмент інформування мешканців, зайти на єдиний реєстр публічних даних, додати інформацію про громаду. Це безкоштовно, просто треба в громаді визначити людину.
Знову ж таки, оцінюється верифікація адрес в Єдиному державному реєстрі адрес, бо це нова опція.
Наповнення сайтів громад сюди входить?
Як ми це будемо оцінювати? В кожної громади буде своє. Якщо ми будемо оцінювати якість ведення сайту, це вже частково суб’єктивна інформація. Але справді є громади, де можна зламати шию, коли захочеш знайти якусь інформацію, включно з тим, як виглядає голова, як його звати і коли в нього прийомні дні. І це є проблемою, але ми поки що цього не оцінюємо.
Загалом найкращі громади з цифровізації це Бориславська, Стрийська, Львівська. До них долучилася Добротвірська, яка раніше відставала за цим показником. Вони подивилися, з’ясували, у чому проблема. Вони просто за один місяць змогли виправити ситуацію і знову повернулися на перші місця. Тобто це ті речі, які без великих грошей, як то кажуть, за рахунок праці посадових осіб органів місцевого самоврядування, їхньої відкритості до громадськості можуть покращити роботу.
Що оцінюється в економіці громад?
Економіка – це найбільш цікаво, бо дуже важко деяким громадам пояснити, що в умовах децентралізації вже немає можливості голові громади казати, що він відповідальний тільки за садочки, школи, дороги і комунальні підприємства, за каналізацію і водопостачання. Голови громад тепер відповідальні за створення робочих місць в громаді, за сплату місцевих податків тощо. А звідки вони візьмуться, якщо бізнес не розвивається? Тому ми аналізуємо суми сплачених податків суб’єктами малого та середнього підприємництва. І це важливо. Бо є ж державні великі підприємства або комунальні. Враховувати їх несправедливо. Наприклад, якійсь громаді пощастило, що на її території є кілька обласних комунальних закладів, вони надають якісь послуги для всієї області і фінансуються з обласного бюджету, а ПДФО зараховується в бюджет громади. Але це ж не інвестор, то це ж не бізнес, не новостворені робочі місця.
Це як Львівська політехніка, найбільший платник податку на доходи фізичних осіб на Львівщині?
Я не хотів цього казати, але, на жаль, так. Коли ми говоримо про такі речі, то ми тут намагаємося якось оцінювати, скільки було сплачено податків і зборів із розрахунку на одного мешканця. Бо якщо брати просто по абсолютній цифрі, то Львів завжди перший, це об’єктивно. Але ми маємо порівнювати всі громади, і Львівську, і умовно Заболотцівську, яка є найменшою.
Також ми дивимося на кількість робочих місць у галузі малого та середнього бізнесу. До речі, відколи ми почали рахувати рейтинг, середня заробітна плата у галузі зросла на 16%. Я розумію, що є там і інфляційні процеси та інші речі, але це приємно, що в середньому по області цей показник зростає.
Ще дивимося, як громади залучають іноземних інвесторів, релокований бізнес, чи вони взагалі активні в тому процесі. Часто спілкуюся з головами громад, вони кажуть: «А давайте нам якийсь релокований бізнес». А я кажу: «Пане голово, я тоді-то вам надсилав листа за своїм підписом, щоб ви надали нам ділянки і об’єкти для того, щоби ми розмістили там релокований бізнес. Ви не відповіли навіть на мій лист». Це як про того дядька, який хотів виграти в лотерею, але не купував квитка.
Ми маємо аналітичний портал Львівщини. Його повністю нам допоміг зробити USAID. Там без грошей бюджету ми розміщуємо інвестиційні об’єкти типу грінфілд (вільна від забудови, –ред.), браунфілд (колишній виробничій майданчик, – ред.) , індустріальні парки, об’єкти малої приватизації. Будь-який інвестор може зайти подивитися ті ділянки і що вони мають. І є громади, які активно наповнюють цей портал, наприклад Белзька. Підберізцівська взагалі створила окремий кабінет, бо громада хотіла продати себе. Тепер вони наповнюють базу даних по інвестиційних ділянках самостійно.
Ми хочемо, щоби громади не шукали крайнього, не чекали манни з неба, а щоби залучали інвестора сьогодні.
Якось індустріальні парки впливають на місце громади в рейтингах?
Ні. У нас є сімнадцять індустріальних парків у Львівській області, з яких показують ознаки життєдіяльності заледве чотири. Нині основна зараз причина, за якою їх дуже активно почали всі створювати, це стати податковою гаванню для окремих підприємств.
Окремо кожну громаду важко оцінювати, бо ви знайдіть десять гектарів нерозривної землі в гірській місцевості. Там максимум інвестиційна земельна ділянка становить два гектари. Як оцінювати умовно Сколівську громаду, де навіть саме місто затиснуте між чотирма горами. І де ти там найдеш місце на індустріальний парк? А обов’язкові умови для створення індустріального парку – щонайменше 10 га. А плюс ще в Сколівській громаді є Сколівські Бескиди – це природний заповідний фонд. Там взагалі нічого не можна робити, навіть дерева різати не можна. Це фактично вилучена з економічного обігу територія. Як ти будеш оцінювати Сколівську громаду? А величезний Яворівський полігон, як ти будеш оцінювати? Під полігон вилучено величезний обсяг землі, де є ліси замість сільськогосподарського призначення. Окей, тоді ми не оцінюємо ті речі, які несправедливо оцінювати стосовно до інших громад.
А що з пунктом оцінювання «регіональний розвиток»?
Закон «Про засади державної регіональної політики», схвалений 2022 року, каже, що кожна громада упродовж 18 місяців мала би затвердити стратегії розвитку. На Львівщині досі є громади, які не затвердили стратегії.
Вони певно думали, що це жарти. Тепер уряд проводить реформу публічних інвестицій і кожна з громад має затверджувати плани публічних інвестицій, строго у межах яких будуть виділятися гроші. Громади тоді почали хапатися за голову, тому що плани публічних інвестицій мають ґрунтуватися на затверджених до того стратегіях розвитку громад. Стратегії розвитку громада не має, до чого буде посилатися? Проблемка!
Знову ж таки, донори, які нині активно допомагають Україні, надають безповоротну допомогу або кредити, хочуть бачити, куди ми тратимо кошти, чи витрачаємо ми їх ефективно, чи немає корупції. Є державна система DREAM, створена яка для проєктів регіонального розвитку, щоби кожен з донорів міг швидко проаналізувати, на що йдуть гроші, які вони інвестують в Україну.
Невдовзі це все буде сильно синхронізовано – стратегії розвитку, плани публічних інвестицій, інформаційно-аналітична система регіонального розвитку DREAM і фінансування донорів.
А які громади нині без стратегій?
Це ті громади, які десь там в кінці рейтингу, і кінця-краю не видно з ними.
Мені дивно бачити тут Глинянську громаду з-поміж аутсайдерів. Глиняни вважаються багатими, мають птахофабрики, елеватори тощо.
Чесно кажучи, іноді є такі громади, де нас охоплює праведний гнів, бо мені хочеться іноді спитати голову громади, чи в його батьків є живі діти? Чи якісь ознаки життєдіяльності вони збираються проявляти, чи вже подавати пропозиції на об’єднання з іншими громадами? Є громади, які за п’ять років існування не змогли затвердити стратегію, план заходів з її реалізації, не змогли зробити притомної системи адміністративних послуг, не змогли зробити притомної сільської лікарської амбулаторії тощо. Не зробили належних умов для виховання дітей дошкільного віку. Школи нормальної немає. Місцеві дороги не робляться. Освітлення вулиць немає. Каналізації немає. Очисних споруд немає. Проєкти громада не пише. На міжнародну технічну допомогу не подається. Люди бідкаються, влада розводить руками. Ну це не той підхід, тому ми тут дуже строго оцінюємо.
Що ще ми дивимося? Є план заходів до стратегії громади. Ми звертаємо увагу – чи громада розуміє конкретно, яким чином вона її буде реалізовувати. Це ще додатковий бал. Є моніторинг реалізації цього всього. Додатковий бал, бо є громади, які просто це все зробили, бо це було модно. Допомогли їм все це зробити GIZ, U-LEAD, Рада Європи, а громади просто взяли і в архіві зберігають ті стратегії. А ви дивилися, чи ви виконуєте це все? Нині активно громади взялися до моніторингу реалізації стратегії. Тому що ми також оцінюємо моніторинг. А як ви виконуєте це все? То найкраще у нас цим займаються Яворівська, Куликівська, Миколаївська, Новояричівська, Рава-Руська, Мостиська, Бузька громада, Щирецька, Земноводівська, Жидачівська, Оброшицька. На жаль, Львівська міська територіальна громада, попри те, що в багатьох аспектах є абсолютним лідером, свою стратегію розвитку востаннє затверджувала в 2012 році, ще до Революції гідності. Розрахована вона на період до 2025 року, ще п’ять місяців є.
Щодо системи DREAM, то ми дивимося також, як громади працюють в проєктному менеджменті. Це не просто – мати проєкт, зробити документацію, відповідно, взяти ці всі речі, занести в систему, обґрунтувати, чому громаді це важливо. Мені було соромно, коли деякі громади, маючи бажання їхати в Рим на конференцію з відбудови, розказували про якісь абсурдні речі, які їм треба зробити на своїй території. Якщо ви хочете тут «Діснейленд» умовний робити в умовах війни, то як вас будуть люди сприймати за кордоном? Не буду казати, хто конкретно, але таке було.
Ми дивимося, скільки було залучено коштів держбюджету на розвиток в розрахунку на одного мешканця. Також скільки коштів міжнародно-технічної допомоги. Є думка, що легше залучити кошти державного бюджету, ніж написати проєкт міжнародної технічної допомоги, бо це треба мати якісного проектного менеджера, який роками виховується в громаді, якій зацікавлений, мотивований скласти там заявку, часто англійською мовою, довести її до завершальної стадії і реалізувати цей проект міжнародно-технічної допомоги. Тому ми окремо оцінюємо залучені кошти міжнародно-технічної допомоги.
У нас є громади, які всі гроші з державного бюджету отримують, але вони просто лежать невжитком на казначейських рахунках громад. І в кінці року повертаються назад. А чому? Хіба вам не треба зробити харчоблок в школі? Ми також оцінюємо ефективність використання державних субвенцій. Якщо громада показує нуль, то ми присвоюємо їй відповідний бал. Тому тут все, як то кажуть, справедливо. Наприклад, от Жидачів, колишній райцентр, який в лідерах за показниками ефективності. А є Перемишляни, теж колишній райцентр, а вони саме за цими показниками десь там позаду. Тому я кажу, що важко зараз комусь апелювати до того, що війна в державі, чи податкова не працює, чи голова адміністрації не працює, чи звинувачувати президента чи прем’єр-міністра. Бо ми бачимо, що в цих однакових умовах одні показують якісь результати, інші нічого не показують.
Загалом за показниками регіонального розвитку у нас найкращі Солонківська, Підберізцівська, Зимноводівська, Новояричівська, Добротвірська, Щирецька, Мостиська, Рава-Руська, Кам’янко-Бузька громади. Вони і в загальному рейтингу у першій половині.
Але це ще не все, бо важливо, як громада працює на мешканця. І соціальна сфера важлива, тобто публічні послуги, бо перше покликання громади – це забезпечувати якісні публічні послуги для мешканців. Це знову ж таки дошкілля, шкільна освіта, позашкілля. Також це соціальний захист, внутрішньо переміщені особи, це ветерани. Це всі ті речі, які дуже важливі для кожного мешканця, і він їх безпосередньо відчуває, бо логіка децентралізації, щоби залишити якомога більше грошей на місцях і повноважень, щоб 90% послуг надавали на місці. І відповідно, коли ми дивимося, наприклад, охоплення дітей дошкіллям у віці від трьох до шести років, знову ж таки оцінюємо вартість навчання одного учня. І завданням кожної громади сьогодні – провести реформу оптимізації. Це те, що непопулярно. Але це треба зробити, тому що діти там вдають видимість навчання, вчителі створюють видимість освітнього процесу. Конкуренції немає, бо коли приходить дві дитини в класі або п’ять, то яке може бути навчання? Бо навчання це все-таки конкурентність, це можливість порівняння себе з іншими. І коли ми бачимо, що такі малокомплетні класи, де вартість навчання одного учня від вісімдесяти до 100 тис. грн на місяць, а в умовному Львові чи Добротворі, чи в Самборі може бути 30 тис. грн, тобто вдвічі менше коштує вартість навчання одного учня для держави.
От у Добротворі вартість навчання на одного учня 40,7 тис. грн, вони в лідерах за цим показником. А от Грабовецько-Дулібівська має 9 тис. грн на одного, вони наприкінці рейтингу. Грабовецько-Дулібівська громада не має стратегії. Може це все-таки якось пов’язано?
Я бачу, що ви оцінюєте навіть рівень вакцинації в громаді?
Так. У нас спочатку була динаміка вакцинації, проте вона викривлювала ситуацію по області. Тепер ми почали оцінювати виконання плану вакцинації. Ми за науково обґрунтований підхід. Ми не любимо антиваксерів і розуміємо, що це російська пропаганда. Вона дуже активно «качає» антивакцинацію. Антиваксери тепер стали асоціальними елементами. Тому ми оцінюємо, чи в громаді проводиться належна інформаційно-роз’яснювальна робота, щоб у нас знову не було епідемій кору і тому подібне. Бо ми живемо в європейській країні, у XXI столітті. Ці проблеми взагалі не мають виникати.
А що робити з аутсайдерами рейтингу? Бо я бачу, що вони одні і ті самі за різними параметрами. Хіба що місцями можуть мінятися.
Тут є два шляхи, навіть три. Перший шлях це допомагати їм. Другий шлях – нічого не робити, от просто залишити все як є. І третій шлях – це їх об’єднувати з іншими громадами.
У нас є постійні аутсайдери серед громад. В одному випадку це є гірські території. В нас окремо є стратегія розвитку гірських територій, де на обласному рівні депутати погодилися з тезами про те, що гірські умови мають певні кліматичні особливості, мають певні географічні обставини обмеження розвитку. Тобто, ти не зробиш там індустріального парку. Дорогу, яку сьогодні відремонтували, через три місяці змило селевим потоком. Тобто, це складні для життя умови, ми розуміємо і можемо робити поправку, умовно кажучи, в Козівській чи Стрілківській громаді.
Ми окремо з Самбірським районом взагалі провели нараду, бо були громади, занепокоєні тим, чому так низько вони в рейтингу. Ми пояснили, що ми рахуємо. Нема грошей? Зробіть цифровізацію, покажіть зростання якесь по показниках.
Цікаво, чому Шегинівська громада так низько в загальному рейтингу? Принаймні у публічній площині вони працюють дуже добре, продають ділянки під сухі порти, залучають інвесторів тощо. А що з ними не так?
Насправді, якщо ви візьмете нашу умовну найгіршу громаду з рейтингу і порівняєте її з громадами там з деяких інших регіонів, то побачите, наскільки наші громади прогресивні в цьому плані. Я їх трохи похвалю, бо вони стараються. Просто, ви розумієте, вони є в купі громад, де є Львів, Солонка, Підберізці, Добротвір, Дрогобич і Стрий. От як змагатися з такими громадами? Тяжко, звісно. Але загальний рейтинг розвитку громад в Львівській області високий, тому що на фоні України в нас найбільша частина території покрита стратегічним плануванням.
А що в Шегинівській? Наборів даних про містобудівну документацію – нуль, облаштовано громадою місць для проживання – нуль, кількість молодіжних центрів – нуль, кількість місць для потриманого проживання – нуль. Бракує технічної документації з нормативно-грошової оцінки. Це те, до речі, що просто на рівному місці робить гроші для громади, в рази збільшується надходження за земельними податками для громади. Найбідніші громади в першу чергу на це гроші тратять, тому що розуміють, що це десь одна гривня, десять гривень зароблять. Тому чому це не зробити для Шегинів?
У них добре по власних надходженнях бюджетних установ бачимо, оцінка загалом по області максимальна. Сума податків і зборів, сплачена суб’єктами малого та середнього підприємництва, невисока. Інформаційні проєкти в них на порталі не розміщені. А як інвестор дізнається про громаду, якщо вони просто не подбали про те, щоб їхні інвестиційні ділянки були розміщені на аналітичному порталі?
Який ви бачите шлях виходу з ситуації?
Будемо поступово їх стимулювати до того, що вони в цій конкуренції мають покращувати якість надання публічних послуг, адміністрування місцевих податків і зборів, проєктного менеджменту, стратегічного планування. Тобто це має спонукати їх щось робити, не скласти руки, а щось робити і відзначати ті громади, які навіть перебуваючи на десятому місці з кінця, зробили поступ за останній місяць плюс три місця. Треба їх заохочувати, хвалити за це.
Нещодавно народний депутат Віталій Безгін (голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади) повідомив, що 177 громад в Україні можуть потрапити під так зване укрупнення через неефективність. Ви такий варіант розглядаєте на Львівщині?
Це не наша задача нині. Ми маємо працювати з тим адміністративно-територіальним устроєм, який держава затвердила. Якщо держава у вигляді органів державної законодавчої влади, Кабінету Міністрів скаже, що настав час, ми вам підготували закон і методику, ми підемо цим шляхом. Наразі конкретно поставленої задачі в нормативній площині не було. Поставлять таку задачу, ми з нею справимося.
Я думаю, що рейтинг громад – це один з елементів, який допоможе нам краще зрозуміти ситуацію. Ми хочемо аналізувати все, що в громаді зробилося за ці п’ять років. Подивитися, чи справді громада підтвердила статус. Якщо вона, навіть будучи маленькою, але гордою, заслуговує на те, щоби і далі бути незалежним органом місцевого самоврядування, бо вони якісно надають публічні послуги мешканцям. Вони роблять все, щоб люди, які там проживають, не хотіли нічого кращого. Щоби люди розуміли, що у них є освітлення вулиць. Якщо не робиться асфальт, то хоча би грейдеруються дороги. Якщо немає нового дитячого садка, то хоча би поточний ремонт зроблено у наявному. Якщо в школі діти здобувають освіту, то належної якості.
Тобто ми хочемо, щоби мешканці розуміли, що це ж не просто так, бо комусь на Винниченка або на Грушевського, чи ще десь, чи на Банковій, захотілося вкотре побавитися з адміністративно-територіальним устроєм. Це шок для системи управлінської, і не тільки для тих громад. Від доброго життя цим ніхто не буде займатися. Це вже нагальна необхідність буде. Бо якщо в цій громаді нема ніяких позитивних ознак того, що щось покращується, а адміністративно-територіальна реформа, власне, для цього і була покликана – покращити якість публічних послуг для мешканців, незалежно від того, де розміщена громада – чи в горах, чи в сільській місцевості. Тобто ми маємо розуміти, що так, даємо відповідь на питання, що покращилася. Окей, рухаємося далі. Ні, не покращилася. Чи були спроби? Ні, не було спроб навіть. Ну, тоді відповідь буде очевидною.
А що взагалі оці громади-аутсайдери на Львівщині, який відгук вони дають? Вони хочуть розвиватися самі так, як вони є? Чи просять приєднати їх до когось багатого?
Найгірше, що є такі громади, що від них навіть фідбеку немає. Тобто я не знаю навіть, чи вони підозрюють про існування цього рейтингу. Це я вже спрощую дуже. Ті громади, яких це зачепило, і вони подзвонили до нас – це вже перша якась ознака того, що в них хоча б є усвідомлення того, що щось не так. А в тих громад навіть нема усвідомлення, що щось не так. Ну, це дуже і сумно, і дивно. Створили вони громаду і що?
Вони ж не можуть там законсервуватися?
Можуть, виходить. Є громади, в яких тридцять років або весь час від незалежності України не змінювався голова. Не буду говорити, але в нас є такі. Наскільки це добре? По деяких показниках добре, по деяких, може не добре. Ну але мешканці мають тоді задавати собі питання, чи так добре? Уже, дай Бог, закінчиться війна перемогою і будуть демократичні місцеві вибори, мешканці зможуть собі задати правильні запитання і обрати тих, хто може і хоче.
