Коротко
У Варшаві під час концерту Макса Коржа затримали велику кількість українців, що призвело до загострення відносин між Польщею та Україною. Зростає негативне ставлення поляків до українських біженців, пов'язане з провокаціями, історичними подіями та культурними відмінностями. Ситуація може вплинути на майбутні польсько-українські взаємини.
Поляки та українці / © ТСН
Скандал із затриманням українців спалахнув у Польщі. Минулих вихідних у Варшаві відбувся концерт білоруського співака Макса Коржа, який відвідали тисячі громадян України. Під час заходу поліція затримала 109 осіб за низку правопорушень. Глава польського уряду Дональд Туск відреагував на подію та повідомив, що 63 людини депортують з країни, з них 57 — українці.
Інцидент викликав неабиякі суперечки у соцмережах. Поки одні обговорюють політичну позицію співака та його команди і кажуть, що українці вчергове «пробили дно». Інші — кажуть про те, що у Польщі змінюється ставлення до українців.
Сайт ТСН.ua розповідає, що сталося на концерті Коржа в Польщі, за що затримали і депортують українців та як і чому змінилося ставлення поляків до українських біженців.
«Такої хвилі ненависті, як зараз, в Польщі ще не було», — цитує знайому білоруську журналістку, яка живе і працює в Варшаві, ведучий «Українського радіо» Сергій Стуканов. Він пояснює, що насамперед йдеться про ставлення до українців та білорусів.
На його думку, в Україні недооцінюють рівень напруги і електризації суспільних настроїв, що тепер спостерігається в Польщі.
До цього, каже, доклала руку Росія, яка, вочевидь, через мережі агентів в праворадикальних середовищах ефективно досягає свого, нацьковуючи два народи — поляків та українців.
«Днями було спаплюжено пам’ятник „жертвам геноциду“, на якому намалювали червоно-чорний прапор і залишили нібито кириличний напис „Слава УПА“ (насправді з напису очевидно, що його автор ніколи не користувався кирилицею і перемальовував літери з папірця). Позавчора відбулась ще одна провокація з червоно-чорним прапором на концерті білоруського російськомовного репера Макса Коржа», — пише журналіст.
Загалом, на його думку, ситуація загострюється і це відбиватиметься вкрай негативно як на польсько-українських державних взаєминах, так і на побутовому ставленні до українців у Польщі.
«Зараз вже є інциденти зі сварками та побиттями, але їхня кількість, на жаль, ростиме», — вважає Стуканов.
Скриншот публікації Сергія Стуканова
Концерт білоруського репера Макса Коржа 9 серпня у Варшаві перетворився на масові заворушення. Квитки на захід розпочали продавати ще у грудні 2024 року, які всього за шість днів розкупили. На концерт прийшли українські, польські та російські шанувальники.
Частина відвідувачів перестрибувала через бар’єри у фан-зону на полі стадіону. Люди запалювали фаєри та масово використовували піротехніку. Спершу охорона стадіону намагалась затримати порушників, однак коли нічого не вийшло, за роботу взялась поліція. Правоохоронці затримали 109 осіб за правопорушення, серед яких були напади на охоронців та зберігання наркотиків.
Особливий резонанс на концерті білоруського співака викликала поява на концерті червоно-чорного прапора Української повстанської армії (УПА). Цей прапор (перед концертом охорона ретельно перевіряла та вилучала прапори у гостей — Ред.) «засвітився» у одного із відвідувачів, зокрема поруч майорів синьо-жовтий прапор України з символом «Ідея Нація».
На цю ситуацію відреагували польські політики. Особливо гострою була реакція депутата від партії «Право і справедливість» Даріуша Матецького. Він назвав цей символ знаком злочинців і катів і звернувся до прокуратури з вимогою порушити кримінальне провадження за пропаганду тоталітарних ідеологій та розпалювання національної ворожнечі.
«У вас є сили кричати на польському стадіоні з прапором убивць-геноциду дітей, але у вас немає сил захищати власну батьківщину? Геть з Польщі!» — написав політик у соцмережі Х.
Після концерту Коржа прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що проти 63 осіб, які брали участь у заворушеннях, відкрили провадження про їхнє примусове або добровільне виселення з країни. Серед порушників — 57 українців та шестеро білорусів.
«Звичайно, символіка Бандери в польських громадських місцях — та й в українських — мене обурює, але це інша країна, але в польських громадських місцях вона неприйнятна. І ми повинні дуже рішуче реагувати на подібні речі, просто висилаючи таких людей», — зазначив польський президент Кароль Навроцький.
Варто зазначити, що прапор УПА офіційно не заборонений у Польщі, проте в польському суспільстві він викликає неоднозначні та суперечливі емоції через історичні трагічні події. Зокрема Волинську трагедію 1943-1944 років, коли відбувалися криваві конфлікти між українцями і поляками.
УПА і її символіка асоціюються в польській свідомості з цими злочинами проти людяності. Навіть сьогодні, коли в Україні УПА сприймається як національно-визвольний рух, що боровся за незалежність, для багатьох поляків — це насамперед символ жорстокості та масових вбивств.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ставлення поляків до українців було надзвичайно позитивним. Польща стала першою країною, яка відкрила свої кордони для біженців з України, і прийняла найбільшу їх кількість. Мільйони поляків проявили неймовірну гостинність, надаючи біженцям житло, одяг, їжу та психологічну підтримку.
Втім опитування свідчать, що за останні два роки ставлення поляків до українців поступово погіршується. Протягом минулого року кількість поляків, які негативно ставляться до українців, зросла з 27% до 30%, а частка тих, хто добре — зменшилася з 25% до 23%. Про це свідчить дослідження, проведене соціологічною лабораторією ARC Rynek i Opinia на замовлення Центру Мерошевського (Польща).
Варто зазначити, що ця тенденція спостерігається з обох боків. За даними іншого опитування центру, за два роки рівень прихильності українців до поляків різко впав — з 83% до 41%.
Найбільше занепокоєння викликають вікові відмінності у ставленні поляків до українців. Серед людей середнього та старшого віку (понад 45 років) позитивні оцінки все ще переважають над негативними. Натомість серед молоді ситуація протилежна: лише 16% ставляться добре, тоді як 37% мають негативну думку.
Відчувається й певна втома поляків від присутності у країні великої української громади, чисельність якої оцінюють щонайменше у півтора мільйона осіб. Лише 14% поляків хочуть, щоб українські біженці залишилися в країні, тоді як понад половина опитаних віддає перевагу їхньому поверненню в Україну.
Українці і поляки / © Associated Press
Під час фокус-дослідження, коли респондентів попросили пояснити свої позиції, значна частина з них скаржилася на «вимогливість» українців, часто додаючи, що українці нібито часто використовують аргумент «Так має бути, бо у нас війна, і ми вас обороняємо».
Поляки також відзначали певні культурні відмінності та те, що чимало українців, навіть після трьох років проживання у Польщі, погано володіють польською мовою.
Через те, що інтеграція українців у Польщі відбувається повільніше, ніж очікувалося, рівень толерантності до культурних відмінностей знижується. Це стосується як щоденної поведінки, так і високої присутності російської мови у публічному просторі, яку часто можна почути від біженців з України.
До речі, саме російська мова, як показують інші дослідження Центру Мерошевського, частіше викликає негативні емоції, ніж українська.
Те, що ставлення поляків до українців погіршується підтверджують не лише статистичні дані соціологів, а й розповіді самих українців, які мешкають у Польщі та особисто стикаються з такими тенденціями.
«Хто з моїх у Польщі живе, також кажуть, що ситуація за рік-півтора критично змінилася», — пише українець Сергій.
Однак багато хто не погоджується, що ставлення поляків до українців повсюди змінилося.
«Я живу в Польщі 3,5 роки. Я не так часто комунікую з людьми, але все ж: продавці, прикордонники, водії, вчителі дітей, батьки однокласників, сусіди, знайомі, колеги. З особистого — у мене не було жодної ситуації, коли б я мала негативну реакцію. Один раз було, що пʼяний поляк попросив телефон подзвонити, потім, коли зрозумів за акцентом, що я українка, запитав: чому так багато українських чоловіків ховаються в Польщі, а не боронять край. Ми поговорили, розійшлися із запрошенням мене на каву) Ну і є питання ігнорування, я б це так назвала, коли в робочих питаннях усі-пусі, але в особисту зону — не пускають», — розповіла українка Галина.
За її словами, на побутовому рівні ситуація стабільно злегка негативна і була нейтральною чи злегка теплою хіба що перших пару місяців після лютого 2022 року. Разом з тим, хто давно в Польщі — кажуть, що ситуація в рази тепліша, ніж була до великої війни.
«Також, зауважу, що українці доклалися до формування негативного ставлення — не знаю, чи провокатори, чи реальні персони. Підлітки. Батьки на роботах та на виживанні, вони пускаються берега. Біля кожного ТЦ є компанії української молоді, які кричать, матюкаються, влаштовують бійки. Плюс сама була свідком десятків ситуацій з нашими чоловіками. Якось три чоловіки призовного віку випивали в кафе та кричали: „Слава Україні“, поляки терпітили довго, почали потім, коли випили — „Нех жиє Польська“. В кінці — побилися. Кафе за рогом, тому я випадково це все чула, працювала на подвірʼї. Тобто, загалом, ситуація непроста, бо ми тут в гостях. Дуже тривалих гостях. І про це потрібно памʼятати. А багато хто — забув. Водночас, оці теми про зростання негативу — вони не дуже відображають саме побутові реалії. Навпаки, вони формують тренд, коли інформація змушує обидві сторони озиратися в пошуках підтвердження інформації. А хто підсвідомо шукає — той знаходить», — зазначила українка.