Матчем Зорі з Кудрівкою завершився другий тур чемпіонату України-2025/26, і "Чемпіон" підбиває підсумки чергового ігрового дня.

Гра на стадіоні "Україна" стала справжньою окрасою туру. Це, в принципі, нескладно в ситуації, коли матчі Динамо і Шахтаря включають 12 голів, а решта шість ігор, разом узяті – 9, але в даному випадку той же Суперкубок Англії (теж, безумовно, видовищний і сенсаційний матч) виглядає на тлі битви Карпат з Шахтарем блідувато.

Насамперед, вибачте за банальність, цей матч краще просто подивитися. Шість голів – і близько не вся краса, яку подарували нам команди. Домчак вже за 3:3 на останніх хвилинах зробив класний сейв, а у Карпат скасували гол зі штрафного через міліметровий офсайд. Голи, моменти, атака на атаку – Лупашко не просто так після гри сказав, що хоче ставити футбол, коли глядачі будуть хотіти приходити на стадіон. Що сказати: щастить тим українським містам, у яких у принципі може стояти таке завдання!

Карпати скористалися втомою Шахтаря після матчу з Панатінаїкосом. Зазвичай, коли у команди забивають гравці після виходу на заміну, це привід хвалити тренера за тактичне рішення – але у випадку з Лупашком це насамперед сильна вольова дія. Бруніньо – з відривом найкращий гравець Карпат в атаці, але мало уваги приділяє обороні. Це, загалом, можна пробачити для свого Мессі, але проти Шахтаря мінус один гравець при обороні – велика проблема.

І Лупашко зробив сильний хід, відправивши Брунінью у запас. Як наслідок, після першого тайму Карпати поступалися не критично (1:2) – а потім вихід бразильця проти команди, яка вже зовсім втомилася, допоміг врятувати нічию. Ну а вихід Краснопіра – це просто класне тактичне рішення.

Останнім часом у Шахтаря відверто поганий матч з Епіцентром, коли команду вартістю як зарплатний фонд "гірників" за місяць, дотиснули тільки наприкінці і лише завдяки "джокерам", 0:0 з Панатінаїкосом, коли ще й Різник тягнув – і ось, гра у Львові, коли знову блиснули в атаці, але ціною оборони. У презентації свіжої форми Шахтаря можна побачити паралелі з пеклом, диявольською агресією – але останні матчі показують, що не так страшний чорт, як його малюють.

І що далі, то більшою проблемою стає український кістяк. З флангу Коноплі прийшов навіс на третій м'яч Карпат, Різник провів дуже поганий матч (втрата концентрації після дифірамбів з ПАО?), Бондаря теж важко хвалити за гру з таким "прохідним двором". Судаков та Бондаренко класно загострювали, але... з більш бразильським центром поля Шахтар грає ефективніше, збалансованіше – це ми бачили по матчах із Бешикташем. "Гірники" знову близькі до того, щоб українці у їхньому складі, як за Луческу, виходили лише під ліміт.

Карпати з Шахтарем подарували феєричний матч, але є ймовірність, що через 10 чи 20 років цей тур згадуватимуть у контексті дебюту Олега Дзюринця. Футболіст, якому у липні виповнилося 15 (!) років, вийшов на заміну проти Динамо, і це новий рекорд не лише УПЛ, а й найвищої ліги України за всю її історію. Попередній рекордсмен, Кирило Дігтяр, і зараз не подолав юніорський вік – а ось попередній рекорд тримався понад 30 років. Юрій Фенін 1992-го вийшов за Таврію, чинного чемпіона – і до 2023-го був наймолодшим гравцем в історії вищої ліги.

Багато хто вже порівнює такий вихід з виходами Ямаля, Беллінгема і тому подібних вундеркіндів – а я в такій ситуації згадав... Парагвай. Батьківщина "гуарані" й досі має великі демографічні проблеми через війну 1860-их років. Тоді парагвайці воювали з Бразилією, Аргентиною та Уругваєм одночасно та втратили до 70% чоловічого населення – в останніх боях брали участь 9-річні (!) діти. Вибачте, якщо у вас пробіг холодок по спині через більш очевидні паралелі, але мені ця історія згадалася через ту ситуацію, яка відбувається з Рухом.

Львів'яни й у найкращі часи позиціонувалися як дуже перспективна команда з молодими гравцями, котрі мають додавати у рівні. Взимку чотири найкращі (або, швидше, найпомітніші) гравці пішли до Карпат – і Рух почав грати ще молодшими виконавцями. Але тепер, коли у ЛНЗ пішли 21-річний Ледвій, 22-річний Дідик, а 19-річний воротар Бакус із молодіжки Руху поїхав до молодіжки ЛНЗ навіть без дебюту у Львові, Руху залишається лише бити юніорські рекорди.

Динамо не просто розгромило Рух – воно його, можна сказати, розпорошило. Герета – погана заміна Ледвію, оборона загалом залишала гравців Динамо в самоті – і, як наслідок, чемпіон "закинув" п'ять, не напружуючись. І це кризове Динамо: Пафосу за повний матч не забили жодного, Вересу – один... Просто по готовності грати з сильним суперником Рух поступається навіть Хамруну Спартанс.

Середній вік команди 22,2 року – і це лише 11 серпня. Дуже сумніваюся, що тому ж Едсону, який поки що сидить у запасі, цікавий такий Рух – і він, як і всі гравці з пропозиціями, може до кінця трансферного вікна залишити Україну. Команда, яка якийсь рік тому була претендентом на єврокубки, віддає нових гравців – і якщо зараз за них виходить 15-річний, то скоро такими темпами і до 9-річних справа може дійти.

Житомирці – величезна рідкість! – перевершили очікування у єврокубках, розгромивши угорський Пакш 3:0. Це продовжило дуже позитивну серію після розгрому Санта-Коломи на її полі та виграшу на полі Карпат. Але нічиї сили не безмежні, а ці матчі були складними. Як наслідок, Ротань пішов на ротацію.

У принципі, склад все одно був сильним. Усім би таку глибину складу, щоб Філіппова підміняв Гайдучик – він, чесно кажучи, і конкуренцію виграти може, якщо пам'ятати любов Олександра до сухих серій. Але також у запасі матч розпочали Андрієвський, Бабенко, Крушинський, Гуцуляк, Безкоровайний – майже вся основа.

Навіть у такому складі, якби Гайдучик у першому таймі пробив трохи сильніше, то Полісся могло б здобути три очки. Але команду з таким фінансуванням без шансів, думаю, взагалі ніхто в сезоні не переграє – і вже той факт, що Колос зміг вплутатися з командою Ротаня в конкурентний бій, заслуговує на похвалу.

Костишин добре підготував команду до старту сезону. Зараз це одна з усього двох команд, які поки що не втрачали очки – і, вибачте, але календар у них складніший, ніж у Динамо. Климчук чудово увійшов у Колос – гол із метра у порожні ворота лише підкреслив його роботу на команду. Юрій чудово виглядав у ФК Рух: коли той мав класну лінію атаки, Клімчук виглядав одним із найкращих форвардів ліги. Команда, яка так довго мучилася з Безбородьком та Паулаускасом, зараз теж кайфує від гри на нового форварда – і, здається, головний автобус УПЛ нарешті може перетворитися на щось цікаве.

Так, нехай нас пробачить Маріо Пьюзо, але Патрік ван Леувен вважав за краще помститися Металісту 1925 на спеці. Харків'яни звільнили голландця протягом минулого сезону, не оцінили його готовність піти в Першу лігу після Шахтаря – і тепер довірилися Бартуловичу. Вже в другому турі Патрік приймав старих знайомих – і, хай і не без удачі, але зміг розібрати команду на запчастини.

Продовжуємо відстежувати боротьбу криворожан із лімітом. Після невдачі з Шевченком у першому турі ван Леувен випустив у стартовому складі Кемкіна, Твердохліба, Задераку, Микитишина та Вілівальда . Перші четверо – це, в принципі, ті четверо класних та досвідчених українців, які є в Кривбасі. Вілівальд – 20-річний захисник, який лише отримує шанси. Зрозуміло, що ліміт дозволяє тримати на полі 7 іноземців, але тоді ван Леувен ризикує опинятися в дуже некомфортній ситуації в ході матчу: у Микитишина та Задераки конкуренти – лише іноземці, і якщо когось доведеться міняти (хоча б через травми), то одночасно доведеться випускати й українця.

Ван Леувен, втім, ім'я собі зробив на роботі з молоддю (багато років в академії Шахтаря – а до цього і Феєнорд був, де він працював з гравцями рівня ван Персі!), і від нього можна чекати, що якогось юніора він підтягне до основи. У першому турі Шевченка довелося змінювати у перерві, у другому Вілівальд відіграв повний матч, але оборона загалом збоїла – може, надалі в основу перейде, наприклад, 17-річний Олександр Каменський, який отримав за два матчі 27 хвилин, але встиг забити один м'яч.

А ось для Металіста 1925 і два легіонери – це, мабуть, надто багато. Мба, який вийшов на вістрі у харків'ян – зовсім незабивний форвард. Краще, напевно, було б грати лише з Арі Моурою, але класного бомбардира немає – за нігерійцем Ітодо з тиранського Динамо великі сумніви (і не тільки у мене, а й у Бартуловича, якщо він не ставить його в основу). Безглуздо, що команда, яка в останні два роки на дві команди гравців накупила, не може укомплектувати атаку на хоча б один гол за два тури.

Буденна, загалом, перемога Зорі над Кудрівкою подарувала, в числі іншого, гол Романа Саленка. Саленко – не "однофамілець", а рідний син легенди Динамо, Логроньєса та українського ТБ. І Саленко – чергова династія в історії вищої ліги України, яка відзначилась голами.

Вже чималий список для молодого футболу, як наш. І це лише автори голів: усі ми розуміємо, що династія Циганкових сюди не пройшла лише тому, що Віталій Циганков був воротарем, а з династії Косівських син у вищій лізі грав, але ще не забивав. Прізвище "Саленко", звичайно, звучить особливо голосно, і від Романа чекають на прорив ще й у Динамо, якому він належить. Щоб перевершити показник батька по голах в Україні, йому треба забити... зовсім небагато. Олег обмежився виступом лише у першому чемпіонаті України, коли забив 7 голів.

Усі чекали від новачків-дебютантів колекції поразок, але Полтава змогла перемогти Верес, який минулого сезону збирав компліменти на одному рівні з Олександрією. Полтавці навіть самі не приховували, що їм допомогла повітряна тривога (наприкінці гри вони підсіли, і пауза допомогла відпочити) – але минулого сезону Верес таких матчів не віддавав.

Просто Верес, хоч і зберіг тренера, дуже сильно змінився. Пішли Дахновський, Гайдучик, Степанюк, Шевченко – і на місці того ж таки Гайдучика, який вже дуже допоміг Поліссі, виходить Ндукве, який, звичайно, старанний, але хронічно незабивний. А багато втрат не заліковано зовсім. Клуб взагалі поводиться на ринку хаотично – і Горох, звичайно, виграв конкуренцію у Кожухаря, але з воротарем у Вереса і раніше все було добре. А ось із креативом, створенням моментів – проблеми.

Ще однією командою, для якої сезон обіцяє бути дуже, дуже складним, має стати Олександрія. Після Кудрівки програли ще й Оболоні – гм, а очки будуть набирати з ким? Єдиний гол у матчі забив представник "пивоварів" Суханов – і його удар вийшов розкішним.