Взявши зобов’язання перед ЄС перейти до вуглецево-нейтральної економіки, Україна поступово відмовляється від вугілля. Для шахтарських регіонів це не черговий виклик, а дійсно переломний момент. Вугільний мікрорегіон Львівщини – серед тих, хто вже відчуває зміни: громадам необхідно не просто переосмислити економічну модель, а й адаптувати систему освіти, зайнятості, професійної підготовки та місцевого самоврядування до нових умов. Але справедлива трансформація це не про втрати, а про розвиток – через підтримку підприємництва, інновацій, освіти та «зеленої» енергетики.
Які нові точки росту можуть знайти вугільні громади? Які сектори здатні стати основою стійкого розвитку? І як ефективно перекваліфікувати працівників та створити умови для розвитку малого бізнесу?
Видобуток вугілля десятиліттями визначав економічну модель вугільного мікрорегіону Львівщини. Близько третини (31%) зайнятого населення працювало у видобувній промисловості, що забезпечувала робочі місця, наповнення місцевих бюджетів, розвиток суміжного бізнесу та стабільність соціальної сфери. Відповідно концентрація на одному секторі сформувала типову ознаку монозалежних територій – вразливість до зовнішніх змін.
З початком процесу відмови від вугілля, ця вразливість стає критичною. Зменшення обсягів видобутку веде до втрати доходів, звільнення працівників та зростання ризику трудової міграції – особливо серед молоді. Громади стикаються з необхідністю оперативно реагувати на зміну економічних умов, однак без системного підходу та державної й міжнародної підтримки ці зміни можуть спричинити довготривалий соціально-економічний спад.
Особливої уваги потребує той факт, що більшість існуючої інфраструктури та професійна підготовка населення орієнтовані виключно на потреби вугільної галузі. Це ускладнює швидке переорієнтування регіону на нові види економічної діяльності та обмежує його конкурентоспроможність.
Справедлива трансформація – це не управління наслідками закриття шахт, а цілісна стратегія економічних змін. Її мета – забезпечити плавний перехід до безвугільного майбутнього через розвиток зеленої енергетики, підприємництва, освітніх програм, бізнес-інфраструктури та сучасних напрямів зайнятості.
Йдеться не про заміну одного великого роботодавця, як от вугільні підприємства, іншим, а про створення умов для появи сотень нових ініціатив. Підприємці, освітні заклади, молодь та громади мають отримати інструменти, які дозволять їм адаптуватися до нової економічної реальності.
Практичною ілюстрацією такого підходу є проєкт «Мейкерство, інновації та підприємництво у Шептицькому вугільному мікрорегіоні», який реалізується Tech StartUp School за фінансування Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE) за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у межах проєкту «Справедлива трансформація вугільних регіонів та зелене відновлення енергетичного сектору України». Завдання проєкту – створити сприятливе середовище для розвитку підприємництва, особливо серед молоді та представників шахтарських родин, через поєднання навчання, менторства та доступу до інфраструктури.
У межах проєкту реалізовано кілька напрямів, що вже демонструють перші результати:
Одним з успішних прикладів є історія Тараса Земницького – колишнього шахтаря, який пройшов навчання, переміг у конкурсі та відкрив власне СТО. Сьогодні Тарас розвиває свій бізнес та виступає неформальним амбасадором підприємництва серед колишніх шахтарів, залучаючи інших до участі в освітніх та грантових програмах.
Наш підхід – не просто дати знання, а побудувати середовище, де ці знання конвертуються в дію. Справедлива трансформація це про можливості – не на рівні гасел, а в конкретних навичках, підтримці та результатах.
Щоб трансформація вугільних регіонів була справедливою та результативною, необхідно чітко визначити нові економічні пріоритети та створити для них сприятливі умови. Потенціал Львівщини дозволяє сформувати кілька стратегічних напрямів розвитку, які здатні стати основою для економічного оновлення вугільних територій.
Розвиток нових секторів потребує відповідної підтримки, а ефективне стимулювання малого та середнього бізнесу повинно базуватись на кількох ключових факторах:
Підприємець у вугільному регіоні не повинен працювати у вакуумі та залишатися сам на сам із викликами. Йому потрібні ментори, фінанси, партнери, підтримка з боку муніципалітетів та чітка регуляторна рамка. Усе це необхідно будувати паралельно з процесом трансформації»
Ще одним критично важливим напрямом є розвиток нових навичок та компетенцій. Найбільш затребуваними у вчорашніх вугільних регіонах найближчими роками будуть:
Завдяки стратегічному плануванню, інвестиціям та впровадженню інновацій вугільні громади мають усі шанси перетворитися на сучасні економічно активні центри. Розвиток малого бізнесу, підтримка стартапів, системна перекваліфікація працівників і залучення міжнародних партнерів, таких як GIZ, відкривають шлях до створення нових галузей і стійких робочих місць. Ключовим фактором успіху є узгоджені дії держави, бізнесу та місцевих громад – лише так трансформація стане справді справедливою і жодна людина не залишиться осторонь.
Ми маємо готувати людей не до чергової стабільності, а до динамічного середовища. Навчити їх діяти в умовах змін – це ключ до життєздатної економіки регіону.
показати всі приховати
