Уся творчість Романа Поланського пронизана мотивами страху і божевілля, відчуттям близької присутності абсолютного зла. Без сумніву, далося взнаки пережите у дитинстві: краківське гетто, поневіряння, коли 8-річного хлопчика використовували як живу мішень.
Учень Лодзінської кіношколі мав усі підстави стати яскравим представником польського кіно. Проте він обрав інший шлях та вирушив на Захід. Поланський вибирає для свого західного дебюту тему психічного зсуву, що веде до насильства і самознищення. Головне почуття виноситься у назву фільму – «Відраза».
Поланський перетворює нудну міщанську квартиру в арену галюцинацій: ці ефекти досягнуті за допомогою збільшених вдвічі декорацій і ширококутних об'єктивів. «Відраза» може служити практичним посібником як по психопатології, так і з кінорежисури.
«Дитина Розмарі» відкриває зрілого Поланського і знаменує його не перевершену до цього дня творчу вершину. Атмосфера жаху майстерно нагнітається Поланським й стає у фільмі звичайною, приземленою, позбавленою містики. І від того страшнішою.
Дуже скоро після виходу фільму вагітна дружина Поланського, актриса Шерон Тейт стала жертвою ритуального вбивства. Багато хто побачив у цьому розплату за смакування екранних жахів. Ця історія, до слова, змальована у фільмі Квентіна Тарантіно «Одного разу у Голлівуді», проте у жанрі альтернативної історії.
Віддавши данину інтелектуальному містицизму Полянський одним з перших кіномитців свого покоління вирушив у бік жанрового кіно. Проте навіть у найбільш комерційних проектах режисера глядач завжди знає: зло зовсім поруч.
Нагадаємо, що більшу частину життя Роман Поланський перебуває у міжнародному розшуку. Його звинуватили у згвалтуванні Геймер у 1977 році. За даними прокурорів, він дав 13-річній американці шампанське і наркотики, після чого примусив до сексу. Поланськи вину визнав і в рамках угоди з судом погодився на психіатричне обстеження, проте втік до Європи, дізнавшись, що суддя може скасувати домовленість і відправити його до в'язниці на тривалий термін. Зараз Поланський живе у Франціїї та Польщі, обидві країни відмовили в екстрадиції режисера.
Його останній фільм «Палац», який показали на Венеціанському фестивалі, доводить, що режисер продовжує працювати та бути цікавим. 18 серпня йому виповнилось 93 роки, проте він і далі знімає кіно.
Перша частина так званої «квартирної трилогії» Романа Поланскі з Катрін Денев у головній ролі стала англомовним дебютом режисера. Ця стрічка може вважатися першим гучним кроком на шляху до становлення особливої кіномови Поланскі. Він відразу ж продемонстрував відмінну від європейських майстрів манеру та оригінальну інтерпретацію тематики ізоляції людини в місті, охоплюючих нас страхів, від яких не рятують «квартири-коробки», що претендують на звання будинку.
Горрор про втрату контролю над власним тілом, оточенням і життям є чудовим попередженням від Романа Поланскі про ілюзорність свободи й такої жаданої для багатьох «американської мрії». Детективна основа від письменника Айри Левіна в переосмисленні Поланскі виглядає дуже страшно. Ще одна частина «квартирної трилогії» з Міа Ферроу в головній ролі створює задушливий інфернальний простір, де нікому не можна вірити, та й допомоги чекати нема звідки.
Ця стрічка вважається класикою нуару та й просто класикою. У головній ролі знявся Джек Ніколсон. Приватній детектив приймає пропозицію від багатійки розслідувати адюльтер її чоловіка. Поступово матримоніальні справи трансформуються в справжній корупційний скандал з прихованими махінаціями та вбивствами. Режисер виконав у фільмі невелику роль гангстера.
Не встигли подивитися фільм у кінотеатрі? Не біда! Зі SWEET.TV прем’єри приходять до кожного додому. Насолоджуйтеся найсвіжішими кіноновинками на улюбленому дивані абсолютно легально та в найкрутішому дубляжі разом з онлайн-кінотеатром SWEET.TV.
Після семи років шлюбу Фіона та Найджел вирішили додати нових емоцій у свої стосунки. Вони вирушають у подорож на круїзному лайнері, сподіваючись освіжити почуття. Під час плавання знайомляться з незвичайною парою - чарівною француженкою Мімі та її чоловіком Оскаром, який прикутий до інвалідного візка. Вечори за спільними бесідами зближують подружжя, але Найджел навіть не підозрює, що це знайомство змінить його уявлення про любов і пристрасть.
В основі сюжету – реальні події життя Владислава Шпільмана, талановитого польського піаніста єврейського походження. Від розкішних концертних залів до жорстоких умов варшавського гетто, фільм слідує за його боротьбою за виживання серед руїн і хаосу. Шпільман втрачає все: сім’ю, дім, ідентичність, але не втрачає любові до музики, яка стає його останньою опорою в нелюдських умовах. Кожна нота, кожен тихий звук клавіш стає свідченням незламності перед жахами війни. Фільм отримав «Оскар» та «Золоту пальмову гілку». Для Поланського це особиста історія, адже його батьки загинула у краківському гетто.
