У світі налічується понад 55 мільйонів людей, які мають деменцію. За прогнозами експертів, до 2050 року кількість хворих може зрости майже втричі.
Від фізичних вправ до спеціальних дієт – люди прагнуть знайти надійні методи, щоб запобігти розвитку цієї хвороби. Чи можуть кросворди та головоломки стати надійним щитом проти деменції – для The Guardian розповіла професорка клінічної нейроанатомії Саутгемптонського університету (Велика Британія) Роксі Караре.
За словами експертки, коректніше стверджувати, що головоломки допомагають відтермінувати початок і прогресування симптомів деменції.
"Кожного разу, коли ми виконуємо завдання, ділянка мозку, відповідальна за нього, потребує більше крові. Це змушує кровоносні судини розширюватися і живити мозок. При цьому вони також допомагають виводити продукти метаболізму мозку. Щоб обидва процеси працювали, стінки судин повинні бути гнучкими", – сказала професорка Роксі Караре.
Окрім того, на розвиток деменції можуть повпливати також й генетика, гіпертонія, високий рівень холестерину, діабет та шкідливі звички (куріння та неправильне харчування).
Вищеперелічені фактори погіршують здатність мозку отримувати необхідні поживні речовини та кисень, а також ефективно виводити шкідливі продукти обміну речовин. Накопичення цих відходів, як-от бета-амілоїду, може з часом призвести до деменції.
"Коли ви розвʼязуєте головоломку, то задіюєте різні ділянки мозку, які відповідають за зір, асоціації, пам'ять. Це стимулює приплив крові та допомагає підтримувати їхнє функціонування", – зауважила фахівчиня.
Окрім того, головоломки позитивно впливають на ментальний стан літніх людей – вони дають їм відчуття досягнення.
А розгадування ребусів у компанії може допомогти подолати самотність, яка, за словами Караре, є "жахливою для вікових захворювань".
У підсумку науковиця зазначила, що для здоров'я мозку потрібен комплексний підхід. Тобто окрім головоломок, важливими є:
Утім, якщо ви генетично схильні до деменції, ці заходи не зупинять її повністю, але можуть відтермінувати появу симптомів і полегшити їхній перебіг, порівняно з тими, хто не піклується про здоров’я свого мозку і нічого не робить.
