У той час, як Україна мужньо протистоїть російській агресії, на передовій з’являються історії звичайних людей, які стали справжніми захисниками. Одним із них є Євген — батько двох дітей і дідусь чотирьох онуків, від 18-річної старшої до тримісячного малюка. Саме заради їхнього мирного майбутнього цей 56-річний житель Кам’янського щодня ризикує життям на фронті. Про його шлях до війська та боротьбу за Україну розповіло Регіональне управління Сил територіальної оборони “Схід” ЗС України, пише «Наше місто».
“Поки дрони летять на нашу Україну, не може бути спокою. Окупанти не зупиняться — їх зупинить тільки наш спільний сталевий опір”, — ділиться переконаннями Євген.
Його рідне місто Кам’янське відоме промисловими заводами та працьовитими людьми, які не залишаються осторонь боротьби. Після закінчення залізничного технікуму Євген розпочав свій шлях із строкової служби, а згодом відслужив надстрокову. У 2014 році, із початком війни на Донбасі, він звертався до військкомату з бажанням захищати Батьківщину, але отримав відмову через вік. Не розгубившись, Євген разом із колегами та друзями організував волонтерський рух “Патріот 2015”, який збирав допомогу та закривав запити для Східного напрямку. Саме тоді він познайомився зі своїм майбутнім командиром “Махном” — людиною, що стала для нього прикладом мужності.
Передчуваючи біду, на початку лютого 2022 року Євген оновив дані у військкоматі та пройшов медкомісію. 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, він уже за кілька годин стояв біля військкомату. Того ж вечора Євген приєднався до добровольців однієї з бригад територіальної оборони, де разом із побратимами копав окопи та будував захисні споруди для Кам’янського. “Зараз ми — зенітна батарея Харківської бригади територіальної оборони — як одне ціле: професійна й потужна команда”, — із гордістю зазначає він.
На фронті Євгену довелося пережити чимало випробувань. Одного разу, коли по трасі почав бити “Град”, його швидке рішення врятувало життя бійців.
“Я закричав хлопцям: ‘Усі в окопи! Давайте ліворуч!’ І як на диво, ракети впали з правого боку. Встигли сховатися за секунди”, — згадує він. Цей момент став для нього уроком: “Досвід приходить із часом, але вчитися треба постійно”.
Поза фронтом Євген живе звичайним, але надзвичайно теплим життям. Разом із дружиною вони вже 33 роки разом, із яких перші 31 рік жили без офіційного штампа в паспорті. Під час війни пара нарешті оформила стосунки.
“Якщо війна не закінчиться, можливо, моя молода дружина і на розлучення подасть”, — жартує Євген, хоча в його словах відчувається гірка правда війни, що розділяє родини. Його сила духу та гумор надихають не лише родину, а й побратимів.
Сьогодні Євген — приклад для багатьох. Його історія — це не лише боротьба за свободу, а й віра в те, що мирне майбутнє для онуків та всієї України можливе. Регіональне управління Сил територіальної оборони “Схід” закликає підтримувати таких захисників, адже їхній сталевий опір — запорука перемоги.
Головне – повернути фронтовиків у мирне життя: про плани та амбітні цілі управління ветеранської політики у Дніпрі.
Дрони, намети та історія козаків: у Дніпрі відбувся перший скаутський похід для дітей військовослужбовців.
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
