Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

"Американські гірки" для Трампа: чому Путін ігнорує ультиматуми США

"Американські гірки" для Трампа: чому Путін ігнорує ультиматуми США
ТСН • 1 хв читання

Дзюдо та «рефлексивний контроль»: як Путін перехитрив Трампа / © ТСН

Переговори про завершення війни в Україні фактично зірвалися, оскільки Кремль відхилив усі пропозиції — пр особисту зустріч Путіна та Зеленського і гарантії безпеки НАТО для України.

Про це пише Ребекка Коффлер, аналітик військової розвідки, яка раніше працювала в Розвідувальному управлінні Міністерства оборони США, у статті для The Telegraph.

На її думку, Путін, найімовірніше, врахував це у своїх розрахунках і знає, що випробовує терпіння Трампа.

На думку експертки, мета Путіна — утримати Трампа «в грі», зробити його доброзичливим (або принаймні не розлюченим) якомога довше, щоб відтермінувати негативні наслідки (такі як вторинні санкції), поки РФ продовжує виснажливу воєнну стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Україну капітулювати.

«А щоб керувати Трампом, Путін, який провів свою кар’єру в КДБ, вербуючи та керуючи шпигунськими мережами в Німеччині, цілком може покладатися на поєднання майстерності роботи з розвідувальними активами, філософії дзюдо та концепції психологічної війни часів холодної війни», — зазначає авторка статті.

У статті зауважують, що взаємодія Трампа і Путіна відбувалася за схемою «американських гірок»: конструктивні дзвінки та дружні розмови між ними, потім висловлювання Трампом впевненості в тому, що мир вже не за горами, потім безперервні ракетні удари Росії по Україні, а потім гнівні пости та ультиматуми Трампа в соціальних мережах.

Лестощі — це один із прийомів, які використовують такі агенти-розвідники, як Путін, щоб апелювати до пихатості своїх потенційних агентів. Путін ніколи не висловлювався негативно про Трампа. Натомість він схильний хвалити політичну проникливість та особистість Трампа, описуючи його як «розумного», «досвідченого», «талановитого», «кмітливого» та «прагматичного». У січні Путін заявив, що у них із Трампом «завжди були ділові, прагматичні, але також довірливі стосунки».

Путін зміг скористатися схильністю Трампа до позитивного мислення, його очевидною метою отримати Нобелівську премію та його співчуттям до росіян та українців, які гинуть на полі бою.

Щоб виграти час, Путін цілком міг також намагатися вплинути на Трампа, використовуючи техніку, відому як «рефлексивний контроль» — концепцію, розроблену для маніпулювання сприйняттям реальності опонентом. Вона була розроблена в 1960-х роках радянським математиком і психологом Володимиром Лефевром і досі викладається в російському Генеральному штабі та розвідувальних службах.

Авторка припускає, що хоч Трамп і розумний, він може бути чудовою мішенню для цієї техніки через свою упередженість.

«Путін підлаштовує свої дії та слова під виглядом зацікавленості в угоді та переконливості для Трампа. Насправді Путін погодиться на угоду лише на своїх умовах», — переконана Ребекка Коффлер.

Щоб перехитрити Трампа, Путін також може використовувати свій досвід у дзюдо, яке більше спирається на психічне та фізичне маніпулювання суперником, ніж на грубу силу. Маючи чорний пояс з дзюдо, Путін використовує принципи цього виду бойового мистецтва в усіх аспектах свого життя, включаючи державне управління.

Виведення суперника з рівноваги (Кузуші) є одним з фундаментальних принципів дзюдо.

Тренування Путіна з дзюдо / © AFP

Путін ніколи не суперечить Трампу безпосередньо та чергує дружнє спілкування з бомбардуваннями України. Коли Трамп назвав Путіна «абсолютно божевільним» після нещодавнього масованого повітряного нападу Росії, Кремль пояснив розчарування Трампа «емоційним перевантаженням», ймовірно, намагаючись продемонструвати психологічну стійкість та перевагу Путіна.

Усі три елементи стратегії Путіна — дзюдо, рефлексивний контроль та управління — зосереджені на глибокому розумінні опонента та підготовці, чого, схоже, бракує команді Трампа. На саміті на Алясці Трамп мав потужну команду, але, схоже, не було жодної людини, яка б досконало розуміла менталітет Путіна та російський підхід до ведення війни.

Натомість Путін привів із собою трьох досвідчених соратників, не враховуючи перекладача — міністра закордонних справ Сергія Лаврова, помічника президента Юрія Ушакова та генерального директора Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва. Усі вони володіють англійською мовою майже на рівні рідного (без акценту) та досконало розуміють американську політику та її вразливості. Сам Путін володіє англійською на робочому рівні, здатний виправляти перекладачів у дипломатичних колах і мав короткі спілкування з Трампом без перекладу.

На думку авторки статті Путін майже напевно почув завуальовану погрозу Трампа про зміну тактики у четвер і, ймовірно, заздалегідь спланував свій наступний крок. Щоб продовжити гру, він може звільнити українських дітей у відповідь на лист першої леді США Меланії Трамп. Або ж може знайти іншу тактику затягування.

«Путін, ймовірно, прагне виснажити Трампа. Дійсно, попри ультиматуми, Росія поки що не отримала жодного удару від Трампа. Ймовірна мета Путіна — щоб Трамп відмовився від переговорів або здався та погодився на всі його вимоги. Трампу, звісно, ​​не потрібно грати в гру Путіна. Він міг би використати свою власну секретну зброю — здатність підірвати російську економіку — і розкрити блеф Кремля. Але це залежить від того, чи команда Трампа виконала свою домашню роботу», — підсумувала авторка статті.

Раніше Дональд Трамп заінтригував новою заявою, розкритикувавши свого попередника Байдена за заборону бити американською зброєю вглиб РФ.

Також The Guardian повідомило, що Трамп наразі вирішив відійти від мирних переговорів між Росією та Україною.