Loqal – новинний агрегатор Loqal
Політика

Звільнений з полону колишній мер Херсона розповів, як росіяни хотіли зробити його "губернатором"

Звільнений з полону колишній мер Херсона розповів, як росіяни хотіли зробити його "губернатором"
Українська правда • 1 хв читання

Колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко, якого звільнили з трирічного полону росіян, розповів, що ті мали головною метою схиляли його до співпраці і зробити "губернатором".  

Джерело: Миколаєнко в інтерв’ю виданню Мост

Пряма мова: "Найголовнішим завданням росіян було схилити мене до співпраці. Ще Сальдо (Володимир – ред.) не був "губернатором" (якого призначили росіяни – ред.), вони казали мені "Можеш займати це місце". І коли мене забирали на Севастополь, це була десь година 4-5 ранку, він (один із ФСБшників, – ред.) вийшов і каже: "Ну що, не передумав? Якщо не передумав, зараз поїдеш на Севастополь, одумаєшся там за місяць-два, визнаєш нову владу, будеш з нами співпрацювати. А ми за тиждень-другий розфігачимо ваші Сили ССО".

А вийшло, що не місяць-два, і не розфігачили ССО".

"Коли вони призначили його (Сальда – ред.), то кажуть, мовляв, є "губернатор". Я спитав хто. Вони дали роздруківку, а там написано "Сальдо". Я почав сміятися, а вони питають: "Чому смієтеся?". Я кажу: "Та знаю я його, пропонував мене навчити поганому". А вони кажуть: "Та у нас не забалуєт". А я кажу: "Та він ще не таких дурив".

Потім я побачив, що Стрємоусов з’явився в них. А потім з’явився Кобець. Вони сказали: "От ти не погодився, ми знайшли мера. Що ти можеш нам сказати?". Я сказав, що вперше про нього чую. Тоді я зрозумів, що Колихаєва вони або прибрали, або він сам пішов. Це був кінець квітня. Десь вже перед відправкою на Севастополь".

Деталі: Миколаєнко також розповів, що його неодноразово били в полоні і він мав кілька переломів ребер. Також одного разу окупанти виводили його на розстріл.

Пряма мова: "А потім поставили до стінки, сказали "Зараз будемо тебе розстрілювати". Я сказав "Давайте" і став до стіни. Запитали, чи мені не страшно. Я сказав, що страшно, здихати не хочеться, але я свій родинний обов’язок виконав – продовження роду – в мене двоє онуків. Прийшов час – значить прийшов час. Один почав стріляти в стінку, інші почали кричати "Зав’язуй!".