Україна та європейські лідери стурбовані тим, що президент США Дональд Трамп знову потрапить у пастку, коли зустрінеться з російським диктатором на Алясці в п'ятницю, 15 серпня. І ці занепокоєння небезпідставні. Дійсно, якщо Трамп хоче вийти з ситуації майстром перемовин, а не тим, хто легко піддається маніпуляціям, найрозумнішим кроком може бути відтермінування саміту до того часу, поки він не буде краще підготовлений, пише Bloomberg.

Трамп не помиляється, намагаючись сісти за стіл переговорів з ворогами і конкурентами США, навіть там, де більш консервативні лідери уникали б ризику. Але поспішно організовані зустрічі рідко приносять бажаний результат, і все, що стосується візиту спецпредставника президента США Стіва Віткоффа до Москви, який минулого тижня призвів до запрошення Путіна на зустріч на Аляску, вказує на плутанину.

Для російського диктатора це нагода, яку він може використати як для скасування загрози нових санкцій з боку США, так і для продовження війни проти України.

Саме це сталося на початку цього року, коли колишній співробітник КДБ вдало скористався бажанням Трампа укласти мирну угоду щодо війни РФ проти України та відновити економічні відносини з Москвою. Незалежно від того, наскільки Трамп був готовий поступитися, включаючи скасування санкцій, Путін бачив лише одне: стратегічну можливість. Коли США заявили, що більше не бажають фінансувати постачання зброї Україні, Путін зробив логічний крок — прискорив темпи військових дій, щоб скористатися ослабленням позицій Києва. Зрештою, навіть Трамп мусив визнати, що його обдурили.

З огляду на дедлайн 8 серпня, після якого Трамп мав запровадити нові фінансові санкції проти Росії за її непоступливість, завданням Путіна, коли Віткофф прибув до Москви, було знову зробити лише те, що потрібно, аби затримати рішучі дії з боку США, одночасно переконавшись, що будь-які конкретні результати зміцнять позиції РФ. Поки що все йде плавно. Російський диктатор “отримав щось за нічого”.

Першочерговим завданням було не допустити президента України Володимира Зеленського до переговорів. Присутність українського лідера на саміті вимагала б реальних переговорів, що ускладнило б для РФ її намагання приховати незацікавленість у мирі. Наполягаючи на двосторонній зустрічі з Трампом, Путін може спробувати запропонувати умови, які нинішня адміністрація США може прийняти, але він знає, що такі умови не прийме Україна. Це знову зробило б Зеленського “винним”: Трамп знову звинувачував би українського лідера в перешкоджанні миру.

Другою метою було знайти місце для зустрічі, яке б продемонструвало як росіянам, так і лідерам з усього світу, що Путін більше не є вигнанцем, який уникає подорожей через побоювання арешту після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на затримання глави Кремля за воєнні злочини. Дійсно, це буде перший візит Путіна до США (не враховуючи поїздки на Генасамблею ООН у Нью-Йорку) з 2007 року, перед його вторгненням до Грузії. Саміт на Алясці — штаті США, який колись належав Російській імперії — стане сильним сигналом про “реабілітацію” Путіна, а також вкаже на “історичну присутність” Росії як “великої держави”.

Саме запрошення Трампа стало перемогою для Кремля. Якщо саміт також сприятиме відтермінуванню санкцій США або призведе до формування “мирного плану”, який посіє розбрат з Україною та її союзниками, це буде ще більшою перемогою для РФ. Але будь-який справжній шлях до тривалого припинення воєнних дій потребуватиме значно більшого тиску, як фінансового, так і військового, а також підготовки. Якщо інформація ЗМІ, зокрема, стаття в німецькому виданні Bild є достовірною, Путін і його чиновники обдурили бізнесмена, який не мав дипломатичного досвіду до того, як став спецпредставником Трампа, Віткоффа минулого тижня, залишивши його в невіданні стосовно того, що саме йому пропонували.

Що б Віткофф не зрозумів неправильно, цього було достатньо, аби президент США зробив припущення про потенційний “обмін територіями”. Кремль, здається, готовий розглянути пропозицію, щоб Україна передала частину Донбасу, яку війська РФ ще не змогли захопити, в обмін на припинення вогню. Отже, не обмін територіями, а передача території Росії в обмін на перемир'я, яке, ймовірно, буде тимчасовим. 

Кремль також може бути готовий запропонувати повітряне перемир'я, щоб уникнути санкцій, але це не така вже й велика поступка, як може здаватися. На відміну від двох років тому, коли це була одностороння кампанія, зараз українські безпілотники завдають дедалі більшої шкоди російським енергетичним та військовим об'єктам.

Українці знають, що їм, можливо, доведеться поступитися контролем над деякими територіями, щоб покласти край вторгненню Путіна. Але вони мають на увазі ті поступки, які були зроблені, наприклад, лідеру СРСР Йосипу Сталіну в Німеччині наприкінці Другої світової війни. Сталін забезпечив контроль над східною частиною цієї країни для Радянського Союзу, але Західна Німеччина зберегла суверенні права на Схід, і зрештою, повернула свої території.

Ніщо не вказує на те, що Путін хоче такої угоди. Вона ніяк не сприятиме досягненню його справжніх цілей у війні, які полягають у забезпеченні контролю над Україною, а також у визнанні Штатами сфери впливу Росії в Європі, “без оскарження” з боку НАТО. Путін ніколи цього не приховував. Саме це він має на увазі, коли каже, що готовий обговорити перемир'я, як тільки будуть усунені “першопричини” війни. Для саміту Трампа і Путіна буде час і місце. Але навряд чи зустріч цього тижня на Алясці є вдалим рішенням, зазначає Bloomberg.

CNN повідомляв, що обговорення порядку денного зустрічі на Алясці триває: Білий дім очікує, що перемовини можуть наблизити завершення війни РФ проти України — Трамп вважає, що будь-яка спроба зупинити бойові дії варта зусиль, навіть без гарантії успіху, і тому вимагав від своєї команди максимально швидко організувати переговори, які зазвичай готують тижнями або місяцями. 

Як писало WSJ, Росія покладає великі надії на зустріч Трампа з Путіним, але мир — не одна з них. Російський диктатор прагне покласти край міжнародній ізоляції та відокремити відносини РФ із США від війни проти України. FT припускає, що у Трампа все ще є шанси уникнути катастрофи на Алясці — головним принципом є те, що президент США не повинен обговорювати з Путіним будь-які питання суверенітету чи територіальної цілісності України без участі самої України.