Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

Жінки плакали, кричали, що вбивця «зарізав хлопчиків, як телят»: подробиці вбивства на Вінниччині двох старшокласників їхнім вчителем

Жінки плакали, кричали, що вбивця «зарізав хлопчиків, як телят»: подробиці вбивства на Вінниччині двох старшокласників їхнім вчителем
Факти • 1 хв читання

Страшна трагедія, яка сталася близько восьмої ранку 10 вересня у райцентрі Шаргород на Вінниччині, сколихнула всю країну. Адже такого, за словами місцевих жителів, у їхньому невеликому та затишному містечку ще не було. У центрі тут знайшли вбитими двох дітей — учня 10-го класу Миколу Білика та одинадцятикласника Владислава Бевза. Вони навчались у Шаргородському ліцеї № 2.

- Місце, де сталось вбивство, це центр, недалеко знаходиться лікарня. Наскільки мені відомо, того дня Микола і Влад приїхали автобусом із Копистирина у райцентр і прямували до медичного закладу за довідками, бо вони потрібні були для якихось змагань. Але їм не вистачило кілька хвилин, щоб дійти туди, — розповіла «ФАКТАМ» місцева жителька Галина. — Моя дочка працює поруч у магазині. Саме прийшла на роботу, а тут біда… Відразу подзвонила мені і тремтячим голосом заявила, що вбили дітей. Лежать тіла у калюжі крові, поліція поїхала шукати винуватця. Нічого невідомо, всі налякані! Я мерщій написала у соцмережі, що у місті сталась трагедія, обережно, може бути маніяк. Десь за 20 хвилин написав мер на сторінці міської ради про злочин. Я поїхала до дочки, щоби заспокоїти її. Було боляче дивитись на це все. Тіла дітей у калюжах крові лежали від ранку до 11 дня, поки працювала слідчо-оперативна група. І це був шок для всіх мешканців. Над одним із хлопців плакала мама, до іншого потім приїхала бабуся, яка виховувала його, бо ненька на заробітках.

Ще одна очевидиця, яка попросила не називати свого імені, розповіла «ФАКТАМ», що досі перебуває у шоці від того, що сталось. Ба більше, вона була неподалік від місця скоєння злочину.

- Чекала на знайому. Бачила, як Влад, Микола та той вчитель смикалися, — розповіла очевидиця. — Але це все відбувалось за моїми плечима. Тоді почула жіночий крик, бо місце людне, то поруч проходили місцеві. Вже тоді почалась агресивна бійка. Одного зі школярів вчитель повалив на землю, хлопець вдарився головою. Чоловік дістав ніж і вдарив того, хто стояв. Після того схилився над лежачим і давай його вбивати… Затриманий 23-річний вчитель завдав школярам 5 та 12 колото-різаних поранень у ділянку шиї та тіла. В голові не вкладається. Мабуть, у нього стався якийсь психічний та психологічний зрив… Але разом з тим чоловік готувався, бо мав ніж. Тоді злочинець кинувся тікати, мій товариш з друзями кинулись наздоганяти його. Але не змогли. Тому спинили машину місцевих і кинулись за вбивцею. У місті була паніка. Жінки плакали, кричали, що вбивця «зарізав хлопчиків як телят». Школи закрили, дітей не випускали, поставили поліцейські пости, поки ловили злочинця… Медики, які йшли на роботу до лікарні, на місці діагностували смерть учнів…

За словами співрозмовниці, ймовірно, стався між чоловіком і дітьми стався конфлікт, з яким не впорався вчитель.

- Мені зараз друзі та знайомі телефонують і питають: хто ж винен. Скажу так — частина провини учнів теж, на жаль, є, — каже вона. - Адже, дійсно, між ними та педагогом були непрості стосунки. Вони його виводили із себе, не слухались. Знімали скандали на камеру, але не показували, хто ж ініціював суперечку. Все це поширювалось у соцмережах. Хлопці вели себе як підлітки, що властиво їхньому віку. Вони не бачили у вчителеві авторитету. Й таких випадків було між обома сторонами декілька. Змінювались школи, але конфлікт не вщухав.

Але найбільше нарікають саме на поведінку вчителя. Підозрюваний раніше працював у Копистиринській гімназії. Конфлікти з учнями, за словами директорки установи Олени Кушнір, почалися ще з п’ятого класу, проте попередня директорка не реагувала на скарги батьків.

- Діти розповідали, що вчитель часто шарпав їх за руки, притискав у коридорах, використовував нецензурну лексику та брав їхні речі, — розповіла Олена Кушнір виданню «Суспільне». — Ситуація загострилася цьогоріч у квітні. Під час уроку вчитель душив учня. Мова про Миколу Білика. Після інциденту матір постраждалого викликала поліцію. Після оформлення протоколів і проведення слідчих дій вчитель написав заяву на звільнення.

Наприкінці вересня Шаргородський районний суд мав розглядати цю справу за статтею 125 кримінального кодексу України «Умисне легке тілесне ушкодження». Вчителю загрожувало до року виправних робіт.

- Тут питання ще до тих, хто брав його на роботу, — додає «ФАКТАМ» місцева жителька Світлана. — Вчитель проходив медогляд, викладачів перевіряв психолог… А виходить, що в одній із шкіл, де педагог працював, закрили очі на проблему, в іншій просто звільнили. Після того на законодавчому рівні не було ніяких механізмів, що робити далі з такими людьми. І мені ця подія відгукується з нашою емігранткою у США, яку вбили у метро. Там вбивство скоїв безхатько, який 14 разів притягувався до відповідальності. А тут чоловік-педагог у двох школах мав проблеми з учнями, бо не відповідав як спеціаліст своїй професії. Те, що зараз кажуть про те, що загиблі «булили» меншого брата підозрюваного, то це поки чутки. Офіційного підтвердження цієї версії не бачили.

У пресслужбі ГУНП у Вінницькій області повідомили, що впродовж години після скоєння злочину поліцейські затримали зловмисника.

- До поліції від медиків надійшло повідомлення про те, що на одній з вулиць міста Шаргород виявлено двох людей з ножовими пораненнями. Від отриманих травм потерпілі померли на місці події, — розповіла «ФАКТАМ» речниця відомства Заріна Маєвська. — Загиблими виявились учні ліцею віком 15 та 16 років. Злочинця, 23-річного жителя, затримали у полі за 5 кілометрів від місця злочину. Вилучено знаряддя злочину. Нині розглядається декілька версій злочину. Серед них конфлікт між ексвикладачем та учнем. За фактом вбивства слідчі розслідують кримінальне провадження, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.

Відреагувала на трагедію у рідному Шаргороді журналістка Дарина Коломієць. У своєму дописі у соцмережі вона не стримала емоцій болю та розпачу.

«Я ніколи не розумітиму, як у світі, де стільки болю, горя, війн, хвороб, якась істота вважає, що має право ще й просто прийти і забрати чиєсь життя?! Та ще й життя дитини?! Двох дітей. Це сталося в місті Шаргород. О 8 ранку. На тих дорогах, де ми гуляли перед навчанням, де ми гуляли після навчання. Мені здається, я тепер завжди буду бачити ту дорогу, а на ній два понівечених ножем тіла. Тіла двох хлопчиків, в яких попереду мало бути все життя. Доки я писала перші слова заревана, бо це жахливо, бо я знаю цих дітей, бо так не має бути, я ще й дізналася, хто це зробив, або як правильно говорити в журналістиці, «хто підозрюваний».

Дарина додала, що особисто знала затриманого вчителя. Мовляв, росла з цією людиною.

«Ми зараз усі в шоці. Мені прикро розуміти, що я пишу текст про людину, з якою колись гралася, з якою маю багато дитячих фото (які я спалю, бо я не хочу мати цих фото). Але зараз ми говоримо не про того хлопчика. Ми говоримо про інших двох дітей, в яких попереду було все життя. І їх убивцю. І я сподіваюся на справедливість. На жорстоку страшну справедливість щодо психопата, який носив у собі образу, гарно підготувався, усе спланував і довів справу до кінця. Бо з такими людьми нам не потрібно й ворогів у вигляді росіян. Нехай Бог, якщо він справді існує, пробачить їм дитячі витівки і пустить їх до себе в рай».

За словами Дарини, вона дуже підбирала слова у дописі, бо не може просто розкидатися ними.

«Дехто писав у коментарях «зараз такі діти, могли довести до межі». Хтось писав «він просто заступився за брата». Я підбирала слова, бо це колись був мій друг. Так, ми вже багато років не спілкувалися, зокрема через його дивакувату поведінку, але все ж.

Додам новину, що розірвала ще більше серце: бабуся одного із загиблих померла після новини про смерть онука.

Олексію (підозрюваному. — Авт.) з дитинства казали, що за себе треба стояти, якщо щось не подобається — давай по морді. Дитина він був хороша, але з підліткового віку він був агресивний, це не секрет ні для кого, хто його знав. Колись він навіть на мене замахнувся, просто, щоб налякати. Я налякалася. Його багато хто боявся. Він з дитинства займався з грушею. А у підлітковому віці, коли ми вчилися в гімназії, то грушею ставали інші. Директорка школи, в якій він працював — у Копистирині, закривала очі на скарги дітей, що вчитель англійської використовує ненормативну лексику і фізичні дії щодо учнів. Закінчилося тим, що одного із нині загиблих він душив. При інших дітях і вчителях. Вчителі відбили. Є багато і іншого, що я знаю, але то все на рівні чуток. Я вірю, бо знаю Альошу, але розповідати не буду".

Щодо чуток про булінг, що начебто загиблий Микола ображав брата Олексія, то тут Дарина має сумніви.

«Сьогодні 10 вересня. То Микола вчився з молодшим братом в одному закладі всього 10 днів. Я дізналася трохи про це. Поліція вже встигла дізнатися, що вбивство було добре підготовлене, підозрюваний підбирав ніж, завдав більше 10 ударів — у шию та серце, доволі чітких ударів, їздив, слідкував. Прокинувся, пішов на шкільний автобус, доїхав до Шаргороду. Підстеріг і вчинив злочин. Та ще й подвійний. Просто тому, що інший хлопець опинився не в тому місці, не в той час. Чи можна шукати тут виправдання? Та думайте самі. В кожного свої таргани. Я росла з цією людиною. Але я не бачу місце виправданню. Його немає. Його не існує».

За словами педагогів Шаргородського ліцею № 2, Микола Білик цьогоріч перейшов до них із десятого класу Копистиринської гімназії. Владислав Бевз навчався у них з 5-го класу. Їх характеризують позитивними, добрими та активними. У хлопців було чимало планів на майбутнє, які обірвались в одну мить… Розпорядженням міського голови у Шаргородській громаді 10−11 вересня оголошено Дні жалоби на вшанування пам’яті школярів. У ліцеї встановили чорну стрічку на державному прапорі, поруч поставили лампадки та світлини загиблих учнів. На місце трагедії несуть квіти та іграшки…

Раніше «ФАКТИ» писали про те, що на Закарпатті зловили втікача із Запоріжжя, який завдав своїй дівчині 77 ножових поранень.