Про це пише видання «NV» у матеріалі, присвяченому масштабній реформі в системі професійно-технічної освіти.

Новий законопроєкт «Про професійну освіту», ухвалений парламентом у першому читанні, передбачає більше автономії для коледжів і навчальних центрів, впроваджує дуальну освіту та тіснішу співпрацю з бізнесом. Уряд розраховує, що це дозволить закрити кадровий дефіцит на ринку праці, де понад 85% вакансій — це робітничі професії.

«Популяризація робітничих професій серед молоді - це один із ключових пріоритетів нашої освітньої політики. Ми розуміємо, що без сильної системи професійно-технічної освіти неможливо відновити економіку та побудувати сучасну, інноваційну Україну. Тому сьогодні держава цілеспрямовано змінює ставлення до технічних спеціальностей», - розповів заступник міністра освіти Дмитро Завгородній. 

За даними МОН, сьогодні у системі професійної освіти в Україні навчається понад 224 тисячі студентів. Водночас, за оцінками аналітичних центрів і Державної служби зайнятості, на ринку особливо відчутний брак кваліфікованих кадрів у будівництві, машинобудуванні, енергетиці, транспорті та агросекторі.

Одним із прикладів успішної взаємодії бізнесу й освіти є Дніпро, де компанія «Інтерпайп» Віктора Пінчука разом із міською владою та закладами освіти вже кілька років будує нову систему підготовки кадрів. Бізнес фінансує оновлення навчальної бази, закуповує сучасне обладнання та адаптує програми під потреби виробництва.

«Робота з профтехом і в цілому з технічною освітою — для «Інтерпайп» це не разовий проєкт, а система. Ми не зупинили цей напрямок під час війни і продовжуємо інвестувати. Наш досвід — позитивний, і ми готові ним ділитися», — розповіла директорка з комунікацій компанії Людмила Новак.

Наприклад, у ПТУ № 2 м. Дніпра завдяки партнерству з «Інтерпайпом» відкрили сучасну майстерню верстатників, яка щороку здатна готувати 150 спеціалістів та підвищувати кваліфікацію ще для 120 робітників різного віку. Тут відновили навчання за напрямом «Оператор верстатів із програмним керуванням», що до цього кілька років не викладалося через брак сучасних верстатів.

«У нас була ліцензія на спеціальність „Оператор ЧПУ“, але без обладнання ми не могли готувати таких фахівців. Сьогодні студенти навчаються на тих самих верстатах, що й на заводі, а викладачі пройшли перепідготовку. Це зовсім інший рівень освіти», — підкреслила директорка ПТУ № 2 Інеса Мазур.

Сьогодні студенти училища мають змогу поєднувати навчання з практикою безпосередньо на виробництві. Фактично, у Дніпрі вже працює дуальна модель освіти, яка й закладена в новому законопроєкті. Саме за такою схемою десятиліттями працюють Німеччина, Швейцарія та Фінляндія: там студенти одночасно здобувають знання в училищах і проходять оплачувану практику на підприємствах. Така модель дозволяє випускникам отримати диплом і 2–3 роки реального досвіду роботи одразу після навчання.

Дніпровський кейс демонструє, що партнерство держави, бізнесу та освітніх закладів здатне дати швидкий результат. Якщо подібні практики стануть системними, Україна зможе вийти на рівень європейських країн, де профтехосвіта є основою конкурентного ринку праці та інноваційної економіки.