Коротко
Засудженого за державну зраду Миколу Федоряна звільнено від відбування покарання та передано для обміну на військовополоненого. Раніше чоловіка було засуджено до 12 років позбавлення волі, але він оскаржував вирок і зрештою відмовився від апеляції. Федорян працював в органах внутрішніх справ та після окупації Криму отримав громадянство РФ, надаючи транспорт для співробітників ФСБ.
Шевченківський районний суд Києва за клопотанням прокуратури звільнив засудженого за держзраду Миколу Федоряна від відбування покарання у звʼязку з рішенням про передачу його для обміну як військовополоненого.
Джерело: "Судовий репортер" із посиланням на ухвалу від 11 серпня
Деталі: Вироком Голосіївського районного суду Києва у жовтні 2024-го Федоряна за державну зраду було засуджено до 12 років позбавленні волі з конфіскацією всього майна.
Чоловік написав заяву на обмін, але паралельно оскаржував вирок. У червні 2025-го Верховний суд призначив повторний розгляд апеляційної скарги Федоряна. Але в подальшому фігурант від цієї скарги відмовився.
5 серпня 2025-го Координаційний штаб із питань поводження із військовополоненими ухвалив рішення про передачу засудженого Федоряна Росії для обміну як військовополоненого.
Федорян близько 30 років працював в органах внутрішніх справ, наприкінці 2011-го вийшов на пенсію з посади заступника начальника ГУ МВС України в АР Крим і з 2012-го працював у держпідприємстві "Чорноморнафтогаз" в управлінні транспорту.
Після окупації він залишився в Криму, отримав паспорт громадянина РФ і продовжив працювати у російському ГУП РК "Черноморнефтегаз", створеному окупантами на базі захопленого українського підприємства. Раз на рік він їздив на материкову територію України відвідувати своїх батьків похилого віку.
У листопаді 2020-го його затримали на пункті пропуску "Каланчак" і в мобільному телефоні знайшли дані про співпрацю з ФСБ РФ.
Федоряна звинуватили в тому, що він не менше 12 разів передавав транспорт ГУП РК "Черноморнефтегаз" співробітникам ФСБ РФ та інших незаконних правоохоронних органів РФ для проведення так званих слідчих дій і перевезення незаконно затриманих громадян України до місць позбавлення волі під приводом боротьби з терористичною організацією "Хізб ут-Тахрір".
Федорян у суді винним себе не визнав. Пояснював, що в окупаційному "ГУП РК "Черноморнефтегаз" до його функцій належало забезпечення управління документами, закупками техніки, а виділенням транспорту займався інший підрозділ. Водії транспортних засобів не були його підлеглими, звʼязок з ними він, мовляв, не підтримував, як і не брав участі в обшуках будинків кримських татар.
Водночас у мобільному телефоні Федоряна була переписка зі співробітниками ФСБ РФ. Зокрема спілкування щодо надання транспорту для службової діяльності ФСБ.
Крім того, Федорян практикував записувати телефонні розмови. На мобілці були аудіозаписи, які свідчили, що в Криму Федорян підтримував стійкі контакти з представниками прикордонної служби, Міністерства оборони Російської Федерації та митної служби, вирішував з ними у тому числі питання вʼїзду та виїзду з тимчасово окупованої території України. При цьому, у розмовах Федорян використовував чітко розмежовувальні терміни — "хохли" до представників державних органів України, які забезпечували пропускний режим на КПП між територіями Кримського півострову та підконтрольною Україні територією.