Західні країни запровадили різні санкції проти Росії, включаючи заморожування активів. Оцінюється, що активів за кордоном Центрального банку Росії в сумі понад 300 мільярдів доларів США було заморожено.
Переважна більшість цих російських суверенних активів досі заморожена в Європейському Союзі.
Європейський Союз зазначив, що ці заходи були «розроблені для досягнення мети політики ЄС щодо припинення військової агресії Росії проти України шляхом максимізації тиску на Росію та використання всіх доступних інструментів для зменшення здатності Росії вести свою незаконну військову агресію». Інші Західні країни, які заморозили російські суверенні активи, мали аналогічну мету.
Ця мета ще не досягнута, і наслідки є драматичними.
Дійсно, 25 лютого 2025 року Організація Об'єднаних Націй у співпраці з Урядом України, Групою Світового банку та Європейською Комісією опублікувала спільну Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення України, в якій оцінюється, що станом на 31 грудня 2024 року «загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 524 мільярди доларів США впродовж наступного десятиліття. Це приблизно у 2,8 рази перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2024 рік».
Запитання, на яке потрібно відповісти, полягає в тому, чому заморожені російські суверенні активи досі не були конфісковані та передані Україні у формі сучасної військової допомоги для досягнення мети Західних країн – припинити військову агресію Росії проти України?
Очевидно, що це слід зробити без подальших зволікань з моральних, судових, правових, геополітичних та економічних підстав.
Моральний аргумент є незаперечним. Ніщо не виправдовує утримання від надання необхідної сучасної військової допомоги Україні, яку можна було б придбати за рахунок заморожених російських суверенних активів, поки Росія атакує цивільне населення України та вбиває невинних дітей або силою переправляє їх до Росії.
16 березня 2022 року Міжнародний суд у Гаазі виніс критичне проміжне рішення у справі Україна проти Російської Федерації, заявивши, що: «‘Спеціальна військова операція’, яку проводить Російська Федерація, призвела до численних загиблих і поранень цивільного населення. Вона також завдала значної матеріальної шкоди, включаючи руйнування будівель та інфраструктури. Напади тривають і створюють все складніші умови життя цивільного населення». На цій основі Міжнародний суд наказав що: «Російська Федерація повинна негайно зупинити розпочаті 24 лютого 2022 року військові операції на території України».
Кремль не лише проігнорував це проміжне рішення Міжнародного суду, але й Росія зухвало порушила його, неодноразово вчиняючи акти геноциду проти цивільного населення України, включаючи дітей. Фактично Міжнародний кримінальний суд видав 17 березня 2023 року ордер на арешт Владіміра Путіна «за незаконну депортацію і переміщення українських дітей з окупованих територій України до Російської Федерації, всупереч […] Римському статуту».
9 липня 2025 року Велика Палата Європейського суду з прав людини у Страсбурзі винесла суворе рішення у справі Україна та Нідерланди проти Росії щодо вторгнення Росії в Донецьку та Луганську області з 2014 року, повномасштабної війни Росії проти України з 2022 року та збиття Росією рейсу MH17 над східною Україною, в результаті чого загинули всі пасажири на борту. По суті, у цьому рішенні Суд заявив, що: «177. […] Суд раніше мусив розглядати заяви, що виникають через конфліктні ситуації в Європі […]. Однак події в Україні є безпрецедентними в історії Ради Європи. Характер і масштаби насильства, а також зловісні заяви щодо державності України, її незалежності та її самого права на існування становлять загрозу мирному співіснуванню, яке Європа довго сприймала як належне. […] ця небезпечна риторика також час від часу поширювалася на інші держави-члени Ради Європи, включаючи Польщу, Молдову та країни Балтії. Ці дії спрямовані на підрив самої основи демократії, на якій заснована Рада Європи та її держави-члени, шляхом знищення особистих свобод, придушення політичних свобод та відвертого ігнорування верховенства права».
Конфіскація заморожених російських суверенних активів допоможе виконати проміжне рішення Міжнародного суду в Гаазі від 16 березня 2022 року, здійснюючи тиск на Росію, щоб вона припинила свою повномасштабну війну проти України. З цієї точки зору, не може бути жодних серйозних аргументів на користь того, що така конфіскація була б необґрунтованою або свавільною.
Конфіскація заморожених суверенних активів Росії повністю відповідатиме: (1) статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, яка підтверджує невід'ємне право на колективну самооборону у разі збройного нападу на члена ООН, що очевидно включає Україну; та (2) положенням про Відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, які були рекомендовані урядам Резолюцією 56/83 Генеральної Асамблеї ООН, прийнятою 12 грудня 2001 року, а саме: (а) статтям 30 та 31, які зобов'язують держави припинити будь-яке міжнародно-протиправне діяння та повністю відшкодувати шкоду, завдану таким діянням; та (б) статтям 40 та 41, які передбачають, що держави співпрацюватимуть для припинення будь-якого серйозного порушення зобов'язання, що виникає з імперативної норми загального міжнародного права, такої як заборона агресії.
Західні країни збільшують свої оборонні бюджети, оскільки розуміють, що Росія є небезпечною загрозою для євроатлантичної безпеки. Нещодавні порушення Росією повітряного простору Естонії, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Румунії та Фінляндії це підтверджують. Багато лідерів визнали, що Росія піде далі, якщо здолає Україну, зрештою атакуючи країну-члена НАТО, що спровокує Третю світову війну. Конфіскація заморожених російських суверенних активів для надання сучасної військової допомоги Україні допоможе запобігти такій катастрофі та змусить Росію до безумовного припинення вогню, а потім до справжньої мирної угоди.
Загальна сума заморожених російських суверенних активів (близько 300 мільярдів доларів США) є значно менша за загальну вартість відбудови та відновлення в Україні (524 мільярди доларів США), і ця вартість щодня зростає в результаті постійних російських повітряних атак на цивільне населення та інфраструктуру України.
Просто немає логічної причини продовжувати дозволяти Росії знищувати Україну та її народ, у той час коли російські суверенні активи залишаються замороженими на рахунках Західних банків.
Фактично, Західні країни дозволяють історії повторитися, роблячи ту саму помилку із замороженими російськими суверенними активами, що й із військовою підтримкою України, а саме надаючи допомогу Україні лише поступово у відповідь на посилення актів геноциду Росією проти українського народу.
Зрештою – маючи більш ніж достатньо вагомих причин зробити правильний крок, а саме конфіскувати заморожені російські суверенні активи та передати їх Україні у формі сучасної військової допомоги – єдине, що ще потрібно, це політична воля.
показати всі приховати
