Коротко
Нові дослідження щодо слідової ерозії Сфінкса викликали суперечки про вік Великої піраміди в Гізі. Автор Ґрем Генкок припускає значно давніше походження монумента – близько 12,5 тисяч років, спираючись на геологічні дані. Єгиптолог Захі Хавасс заперечує цю теорію, наполягаючи на впливі вітру та археологічних доказах будівництва під час правління фараона Хуфу. Наукова спільнота поки що не має доказів існування цивілізації в Єгипті значно раніше.
Велика піраміда в Гізі / © Associated Press
Велика піраміда в Гізі — одне з найвідоміших і найдосконаліших архітектурних творінь Стародавнього Єгипту — вже понад чотири тисячі років залишається предметом суперечок серед науковців та прихильників альтернативної історії. Офіційна версія приписує її зведення фараону Хуфу близько 4,5 тисячі років тому, проте британський автор Ґрем Генкок висуває іншу гіпотезу.
Про це повідомило видання Daily Mail.
Дослідник заявив, що піраміда може бути значно старшою — близько 12,5 тисяч років. Свої припущення Генкок пояснює геологічними та астрономічними ознаками, які, на його думку, суперечать загальноприйнятій хронології. Зокрема, він звертає увагу на сліди ерозії Великого Сфінкса, які, за його словами, могли утворитися лише під дією сильних опадів, відсутніх у регіоні впродовж останніх кількох тисячоліть. Це, на його думку, вказує на значно давніше походження монумента — часи завершення останнього льодовикового періоду.
Відомий єгиптолог Захі Хавасс категорично заперечує таку інтерпретацію. Він наполягає, що ерозія Сфінкса спричинена багатовіковим впливом вітру, а не дощів. Як доказ Хавасс наводить археологічні та письмові джерела, зокрема знайдені у Ваді ель-Джарф папіруси, де детально описано транспортування каменю та організацію робіт під час правління Хуфу. У цих документах згадується керівник будівництва Мерер, який вів щоденник робіт.
Наукова спільнота підкреслює: наразі немає археологічних доказів існування розвиненої цивілізації в Єгипті понад 12 тисяч років тому, а наявні матеріали підтверджують дату спорудження Великої піраміди в період IV династії. Водночас гіпотеза Генкока продовжує привертати увагу та провокувати нові дискусії щодо походження одного з найбільших архітектурних символів світу.
Раніше ми повідомляли, що під пісками Гізи виявили дивну структуру, що може бути входом до невідомої гробниці.
Нагадаємо, вчені знайшли найбільший у Європі скарб злитків залізного віку. Відкриття може змінити уявлення про роль Босанської Посавини у стародавній торгівлі та економіці, а Сава постане не лише як річка, а як магістраль, що поєднувала народи й культури задовго до Римської імперії.
