ХАМАС вимагатиме внесення ключових змін до пропозиції президента США Дональда Трампа про припинення вогню в Секторі Гази, але, ймовірно, прийме план найближчими днями як основу для відновлення переговорів, повідомляє The Guardian, посилаючись на слова аналітиків та джерела, наближені до угруповання.
Трамп встановив ХАМАС термін “три-чотири дні” з вівторка, 30 вересня, щоб угруповання дало відповідь на його план з 20 пунктів, який має на меті покласти край війні в Газі.
Політолог з Гази Мкхаймар Абусада, який наразі проживає в Каїрі, сказав, що ХАМАС тепер має “вибрати між поганим і найгіршим”.
“Якщо вони скажуть “ні”, як чітко дав зрозуміти Трамп, це буде недобре і дозволить Ізраїлю зробити все, що потрібно. Вони скажуть “так, але нам потрібно те й те”, — припустив Абусада.
Старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Х'ю Ловатт вважає, що ХАМАС буде дуже важко прийняти ці умови беззастережно.
“Це зрозуміло. У тексті бракує деталей. Але тоді будь-що, крім повного й остаточного прийняття, буде використано проти ХАМАС Ізраїлем, адміністрацією Трампа і, можливо, європейцями”, — додав він.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу прийняв план Трампа, який включає багато основних вимог Ізраїлю і був сформульований без консультацій з ХАМАС.
Нетаньягу вже заявляв, що Ізраїль “доведе справу до кінця” якщо ХАМАС відхилить пропозицію або сповільнить реалізацію плану.
Лідери ХАМАС розділені між Стамбулом, Дохою і Газою, що ускладнює обговорення відповіді. Туреччина і Катар тиснуть на угруповання, щоб те пішло на поступки.
Однією з суперечливих точок є вимога про роззброєння ХАМАС, розповіло виданню джерело, наближене до угруповання. ХАМАС буде дуже важко погодитися на відмову від усієї зброї, особливо без будь-якого політичного процесу або суттєвого прогресу в напрямку рішення за принципом двох держав.
“В угрупованні існують різні тенденції. Члени групи в Досі, як правило, більш прагматичні, особливо порівняно з військовим керівництвом в Газі. Очевидно, що необхідно заручитися підтримкою військових і рядових бійців”, — зазначає Ловатт.
Пропозиція Трампа вимагає від бойовиків звільнити всіх ізраїльських заручників протягом 72 годин після початку дії перемир'я, поступового виведення ізраїльських військових сил у буферну зону та надання гуманітарної допомоги. Вона також вимагає від Ізраїлю звільнити понад 1000 палестинських в'язнів, багато з яких відбувають довічне ув'язнення, що ХАМАС може представити як значну перемогу.
Втім, ще одним приводом для занепокоєння ХАМАС є нечітка обіцянка Ізраїлю про виведення військ, хоча заява про те, що Ізраїль не буде анексувати або захоплювати Газу, була позитивно сприйнята одним із джерел, наближених до угруповання.
Деякі аналітики вважають, що розбіжності всередині ХАМАС часто перебільшуються.
“Я не думаю, що між Газою, Західним берегом і зовнішнім керівництвом існує реальний розкол. Всі вони згодні протистояти роззброєнню, оскільки збройна боротьба є глибоко вкоріненим принципом їхньої природи й ідентичності”, — вважає експерт з питань ХАМАС в Тель-Авівському університеті Майкл Мілштейн.
ХАМАС зазнав значних втрат у війні. Тисячі бойовиків вбито, також ліквідовано багато вищих військових лідерів. Але угруповання продовжує “партизанські операції” і зберігає фрагменти управління за відсутності будь-якої альтернативи. Група все ще має сильну присутність в місті Газа, “центральних таборах” далі на південь і прибережній зоні Аль-Мавасі.
ХАМАС, створений в 1987 році, завербував тисячі нових бійців, які, хоч і недосвідчені та погано оснащені, можуть завдати певних втрат ізраїльським силам.
“ХАМАС пристосувався до нових умов”, — каже Мілштейн.
Деякі представники угруповання рішуче відкидають план Трампа.
“У військовому крилі, особливо серед молодих бійців, спостерігається тенденція до продовження боротьби. На їхню думку, Ізраїль зазнає стратегічних труднощів: мобілізація резервістів є величезним тягарем, вибори мають відбутися приблизно через рік, зростає міжнародний і внутрішній тиск... Тож для них це лише питання того, хто протримається довше”, — зазначає Ловатт.
Припинення вогню, звільнення заручників, демілітаризація Гази та обіцянка майбутньої палестинської держави. Гарно на папері, та чи реально в житті? Про це розмірковував В’ячеслав Ліхачов у статті "План Трампа для Гази: історичний шанс на мир чи чергова ілюзія?".
