Поразка, завдана "Пафосом", вкотре змусила задуматися про наше місце в європейському футболі.
Будучи найкращою українською командою за підсумками минулого сезону, "Динамо" не впоралося з кіпріотами та поставило під сумнів потрапляння до основного етапу Ліги чемпіонів. Рахунок, звісно, не критичний, проте післясмак максимально противний — киянам випала доволі прохідна сітка (з урахуванням пари "Лех" — "Црвена Звезда"), та це все одно не зменшило градус проблем.
Відповідно виникає логічне питання: а може "біло-сині" банально не дотягують до рівня, запропонованого найсильнішим клубним турніром? Якщо нам не вдається спокійно закрити справу щодо колективу, який все ж є новачком у міжнародних змаганнях та з горем навпіл поборов тель-авівський "Маккабі", то хіба не доречно поговорити про нагальні труднощі? "Пафос" скористався травмою та вилученням обох голкіперів, спіймав ізраїльтян у той момент, коли вони були найбільш вразливими, — намагалися перебудуватися, — та загалом не видав якийсь екстрафутбол.
Що ж, ми не хочемо побачити найгірший сценарій із можливих, але за нинішнього контексту готові припустити, що хлопці Олександра Шовковського таки понизяться турніром. Тут немає нічого неймовірного — по-перше, ми вже засвідчили печальний досвід, по-друге, на Кіпрі, де ще й підвищена вологість та добряча спека, точно не зустрінуть із хлібом і сіллю.
Це розчарує, але анітрохи не здивує. У жодному випадку не виправдовуємо "Динамо", лише пояснюємо, чому провал не стане трагедією планетарного масштабу.
Ану, пригадуйте — 30 січня 2025-го "біло-сині" ледве здолали латвійський "РФШ" та оформили єдину перемогу в Лізі Європи (1:0). Якщо поглянути на суху статистику, то вона досить бадьора — ми перебігали опонента, тотально володіли простором та створили кілька небезпечних моментів, один із яких трансформувався у взяття воріт. Але от "живий" перегляд запам'ятався сумною картиною, де Олександр Піхальонок ввігнав єдиний м'яч аж на 76 хвилині та нарешті дозволив полегшено видихнути: "Ну, хоч щось".
Безумовно, знайдуться ті, хто палко відстоюватиме імідж "динамівців — мовляв, вони усвідомили, що просування другим за знаковістю єврокубком є фактично непід'ємним, пожертвували фронтом, зате здобули національне золото. Тридцяте, із зірочкою на оновленій емблемі, з помпезним святкуванням та солодкавими коментарями. УПЛ 2024/25 далася без жодної поразки, за це тільки аплодуємо, та чи змінилася команда, якщо оцінювати її перспективи у Європі? Домашній успіх дещо розмив сприйняття реальної картини та цим автоматично підвищив ставки — на ділі ж кияни не відрізняються від тієї версії, що відзначилася дебютним голом у тогорічній кампанії ЛЄ аж у п'ятому турі. Так, забили "Вікторії Пльзень" і … вкотре програли.
Прикметно, що цього разу знову спостерігалася імітація активності — ніби і підходів до карного майданчика більше, і контроль просування м'яча є, а епізод із влучанням у ствір відбувся лише на 73 хвилині. Година з гаком була марно витрачена, плюс, пропустили у відповідь — Андерсон оббіг Владислава Дубінчака, ніби тренувальний конус, та розкішно розстріляв Руслана Нещерета.
Нині популярний мем про "черговий футбол на підйомі" — сумний і не жарт. Суперники не стоять на місці, сподіваються вирости, роблять належні кроки та рухаються далі. Звичайно, будь-які кути можна згладити тейком "до нас не їдуть легіонери", повномасштабною війною і так далі, але ж це не правда. Та і не потрібно дивитися десь за кордон, красномовний приклад є поруч — достатньо поглянути на донецький "Шахтар".
Це питання випливає з минулого і муляє відверто давно. Найлегше спустити усіх собак на того ж таки Дубінчака, який не допрацював та дозволив себе обійти. Це так, АЛЕ чому менеджмент "Динамо" нехтує ініціативою запрошення "свіжої" крові? Лінія захисту дуже бідна — Тарас Михавко, молодий та зі здатністю "привезти", Денис Попов, нестабільний в ігровому плані, інколи емоційно неврівноважений й травматичний (за останні роки не взяв участь у 16 матчах через пошкодження різної важкості). Крістіан Біловар? Видасть серію притомних поєдинків, однак без впевненості, що наступна зустріч не обернеться катастрофою.
Навіть, якби уся трійця демонструвала феноменальну якість індивідуальної майстерності, скажіть, цього вистачає для безперебійного досягнення високих показників? В УПЛ, як засвідчила практика — так; у нас 80-90% команд, що барикадуються позаду та самі ж віддають простір. Чи це функціонує як слід, коли відчувається пресинг у ЄК? Ні. "Динамо" вже третій рік шукає центрбека. Відмовка: "Не беремо будь-кого". А хто спортивний директор? За кваліфікованого управління можна ризикнути, підшукати, залучити — он "Олександрія" за 100 тисяч євро придбала Мігеля Кампуша, котрий став цінним та посприяв завоюванню срібних медалей. Португалець наламав дров із "Кудрівкою", таке враження, що форсує події, хоче піти, як це вдалося низці його вже колишніх партнерів, але хіба це вказує на те, що він поганий гравець? Відповідь риторична.
Владислав Ванат — неабиякий молодець, та його малувато; з лави запасних немає хоча б приблизного підсилення, є Герреро, та його внесок мінімальний. Це точно та історія, де є ресурси для того, щоб битися на кількох фронтах одночасно? "Пафос", "Црвена Звезда" чи "Лєх" — їм байдуже, що всередині нашого клубу, вони вийдуть на поле, зроблять своє діло та вирушать у подальшу стадію. Залюбки.
Та і чесно — не покидає думка, що Ігор Суркіс банально розраховував, що "Борнмут" отримає "котлету" за Іллю Забарного, й це дозволить "динамівцям" покращити фінансове становище й ось так вийти на ринок. Тепер Ілля у Парижі, ніякі "ні" та "але" вже не допоможуть.
А ще великий пласт критики був адресований персонально головному тренеру "біло-синіх". Можна апелювати тим, що Шовковський оперує тими людьми, що є під рукою, та і переможну тактику, що дала плоди в ЧУ, не міняють. Та як ми вказали вище, те, що зарекомендувало себе в Україні, не виправдовує на зовнішній арені. Ймовірно, слід поправити стратегію — Арда Туран не купив собі новачків, але задав такий темп інтенсивності, що гріх не позаздрити. Чому б не перейняти досвід та не поліпшити фізичну готовність? Можливо б, тоді футболісти виглядали свіжішими та не пропустили у кінцівці з "Пафосом".
