Дніпровський волонтер Артем Єрохін здійснив пішу подорож з Дніпра до Ужгорода, аби зібрати кошти для патронатної служби «Янголи». Шлях довжиною понад 2000 кілометрів він подолав за 94 дні, а результатом його ініціативи стали близько 400 тисяч гривень благодійного збору, пише «Наше місто» з посиланням на Суспільне.
Свою мандрівку Артем розпочав 21 червня о 7-й ранку, а до кінцевої точки в Ужгороді дістався 22 вересня о 15-й годині. Загалом хлопець зробив близько трьох мільйонів кроків.
У коментарі Суспільному він розповів, що ідея походу виникла після скорочення на роботі. 23-річний волонтер вирішив поєднати самопошук із доброчинністю.
«Я пішов собі гуляти і потім мені прийшла на думку піти в похід, бо це може мені допомогти з чимось визначитись, можливо завести якісь контакти, може щось побачити, підчерпнути. Тому це такий внутрішній мотив. Нас батьки часто возили кудись, і тому подорожі це була моя така велика частинка. Плюс у мене друг військовий, тому одразу зв’язав це з благодійною метою, щоб допомогти не тільки собі, а ще й військовим», — розповів Артем.
Для подорожі Артем не мав спеціальної підготовки: він лише багато років займався аматорським бігом і відвідував спортзал. Проте завдяки силі волі та підтримці друзів, батьків і небайдужих людей, зокрема ветерана Андрія, який подарував йому гамак і пройшов частину маршруту разом, хлопець успішно завершив задумане.
Його рюкзак важив 28 кілограмів. У ньому були лише необхідні речі: спальник, гамак, аптечка, сублімовані продукти та засоби гігієни. Ночував Артем у різних умовах: від зупинок і лавок — до хостелів та центрів для ВПО.
«Так, це такий досить важкий шлях. Було важко фізично, емоційно, психологічно. Щоб повернутися додому і думати навіщо я це все роблю, сісти та повністю розклеїтись — такого жодного разу не було», — поділився він.
За словами Артема, благодійний похід став символом солідарності з військовими:
«У мене благодійний прохід і було б логічно це зробити на підтримку людей. Я всю дорогу іду пішки і це знак солідарності до військових, які втратили можливість ходити, або тимчасово її втратили».
Нагадаємо, «Усмішка сина допомогла не зламатися»: переселенка з Костянтинівки про нове життя у Дніпрі.
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Україна
