Вперше в історії НАТО країна-член зазнала нападу з боку противника.
Інцидент стався із 19 російськими бойовими дронами (немає підтвердження, що вони були оснащені боєголовками), частина з яких увійшла до Польщі з території Білорусі. У Кремлі мали усвідомлювати, що жертви цілком можливі (один будинок був зруйнований, але ніхто не постраждав).
Якби російські танки перетнули кордон або російські винищувачі з’явилися над Польщею, ніхто б не сумнівався, що це акт агресії. Але оскільки вторгнення відбулося за допомогою дронів, виникають сумніви попри фундаментальну роль дронів у сучасних війнах.
Звичайно, сьогодні війни не оголошуються. Навіть агресію не називають війною.
Путін називає свою війну проти України "спеціальною воєнною операцією". У випадку Росії ця словесна маніпуляція не нова: ще від 2014 року, коли Росія вперше вторглася в Україну за допомогою "зелених чоловічків" без розпізнавальних знаків, вона діє у власноруч створеній легальній сірій зоні.
На цьому тлі статус статті 5 Північноатлантичного договору, яка закріплює принцип взаємної оборони членів НАТО, виглядає непевним.
Договір не уточнює, який саме напад здатний запустити статтю 5, і навіть не визначає, як мають реагувати країни НАТО. Адже між дипломатичною нотою протесту та військовою мобілізацією існує широкий спектр дій, до яких держави, далекі від війни, можуть ставитися по-різному.
Чи було це вторгнення дронів частиною двосторонніх російсько-білоруських навчань "Захід", що стартували 12 вересня?
У будь-якому разі провокації завжди були частиною російського арсеналу, і подібні навчання передували кільком останнім російським вторгненням до сусідніх країн, зокрема й до України у 2022 році.
Попри це, дії Росії стали несподіванкою для Польщі. Політики та суспільство досі не повністю вірять у можливість війни з Росією. І, судячи з реакції Варшавської фондової біржі, яка впала менш ніж на 1%, продовжують не вірити.
Прем’єр-міністр Дональд Туск наголосив, що "немає підстав стверджувати, ніби ми на межі війни".
Але це радше спроба уникнути паніки та загострення напруженості з Росією. Поширений страх перед ескалацією на Заході стосується й Східної Європи. МЗС Польщі передало ноту протесту до російського посольства.
Та все ж це був напад не лише на Польщу, але й на територію НАТО та ЄС.
Як повідомив провідний польський військовий журналіст Марцін Огдовський, на перехоплення загрози піднялися нідерландські F-35 у супроводі італійського літака-заправника, польські F-16 і літаки-розвідники AWACS, а також були приведені в бойову готовність німецькі комплекси Patriot, розташовані на сході Польщі.
Поки загрозу відбивали, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн згадала про атаку дронів у своєму щорічному зверненні до Європарламенту.
Нещодавно вона разом із Туском відвідала польський східний кордон, і у промові пообіцяла €6 млрд на створення в Європі протидронової стіни (а також €150 млрд на програму озброєнь SAFE, з яких Польща має отримати €47 млрд).
Польща також задіяла статтю 4 договору НАТО й скликала засідання Альянсу спершу на рівні послів, але відразу почалися інтенсивні консультації між главами ключових держав.
Водночас атака дронами випробовує єдність польського керівництва перед російською загрозою.
Президент США Дональд Трамп і президент Польщі Кароль Навроцький активно намагаються віддалити уряд Туска від Білого дому. Трамп давно уникає контактів із Туском, відвертим критиком, і наполягає, що лише Навроцький, однодумець і правопопуліст, може представляти Польщу в переговорах США з Росією.
Але польське право говорить інше: зовнішню політику здійснює виключно уряд, і президент зобов’язаний дотримуватися його курсу.
У формуванні польської політики міністр закордонних справ Радослав Сікорський консультується дуже широко, особливо з Україною. Відповідаючи на питання журналістів, чи розглядає Польща пропозицію України збивати російські ракети й дрони ще над українською територією, Сікорський відповів: "Ми повернемося до цієї теми. Не хочу наврочити".
Такий крок став би справжнім проривом, адже Захід досі не наважувався захищати український повітряний простір. Сікорський підкреслив, що Путін, посилюючи атаки на Україну та запускаючи дрони в Польщу, "глузує з мирних зусиль Дональда Трампа".
Разом із дронами прийшла й російська дезінформаційна атака.
Атака, спрямована на переконання поляків, що "Україна затягує Польщу у війну". І це, можливо, ще небезпечніше, ніж сам напад дронами, адже саме союз Польщі й України заважає Росії змінювати кордони у цьому регіоні.
Обидві країни вважають незалежність одна одної умовою власної незалежності. Але для широкої польської публіки це не завжди очевидно.
Німеччина, Чехія та інші країни, де зростають антивоєнні й антиукраїнські настрої, теж мають активніше боротися з дезінформацією.
Російська атака дронами є випробуванням не лише для бойових можливостей Польщі та єдності Заходу, але передусім для Трампа.
Європа, безумовно, витримала тест на єдність і швидкість. Одразу кілька країн запропонували відправити солдатів і техніку: Франція (кілька винищувачів Rafale), Чехія (спецпідрозділ зі 100 військових), Нідерланди (дві системи Patriot, система NASAMS і 300 солдатів), аналогічну підтримку пообіцяли Німеччина, Велика Британія, Швеція та інші. На цьому тлі відсутність реак
Президент Росії Владімір Путін після свого розкішного саміту з Трампом на Алясці посилив атаки на Україну й провокації на східному фланзі НАТО.
Досі, відповідаючи на запитання журналістів, Трамп або називав такі інциденти помилкою, або просто казав, що російські дрони літають занадто близько до Польщі.
Але сумнівів бути не може: Путін випробовує Трампа, чия упередженість і сервільність щодо Росії ще ніколи не були такими очевидними.
Колонка початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника
