У суботу, 23 серпня, в італійському Турині стартує Вуельта-2025 – третій і заключний Гран тур велосезону-2025. Відверто кажучи, Вуельта є третьою супербагатоденкою не лише хронологічно, а й за статусом та історичною значущістю. Багатьма спортсменами ця гонка розглядається як втішний приз наприкінці сезону – тут часто намагаються реабілітуватися та врятувати свій сезон гонщики, які провалили Джиро чи Тур, або не досягли своїх цілей на інших престижних гонках сезону.

Попри це, Вуельта – гонка дуже цікава, зі своїм особливим і неповторним колоритом і характерними рисами. Свого часу саме організатори іспанської гонки задали тренд на більш короткі та інтенсивні групові етапи. Цей тренд підхопив Тур де Франс, у той час як організатори Джиро в цьому плані залишаються консерваторами та схильні й надалі розглядати велоспорт як вид спорту на супервитривалість.

Що перше спадає на думку, коли заходить мова про Вуельту? Перш за все, це традиційні етапи формату "уніпуерто" (недарма це термін саме іспаномовний): рівнинна більша частина маршруту і один фінішний підйом в кінці. Ці фінішні підйоми дуже часто – традиційні для іспанських доріг "мурітос", себто маленькі стіни: короткі, дуже круті, з нестабільними градієнтами та часто вузькими дорогами.

Такого роду підйоми розкидані у великій кількості по всій території Іспанії, і це створює ще одну характерну рису Вуельті – рівномірну розкиданість складнощів рельєфу по всіх трьох тижнях гонки. Часто буває навіть так, що з трьох тижнів саме останній в плані рельєфу найпростіший – явище, якого на Турі та, тим більше, на Джиро, уявити собі неможливо.

Ще одна характерна риса Вуельти – висока ймовірність ешелонів на рівнинних етапах. Центральна та південна частини Піренейського півострову – це здебільшого плоскогір’я з малою кількістю рослинності. А це значить, що цими безкраїми просторами гуляють сильні вітри, які й створюють передумови для ешелонів.

– Історія Вуельти значно коротша, ніж у Джиро та Туру. Як і більшість знакових велогонок, іспанський Гран тур з’явився завдяки газеті. Ідея проведення іспанської супербагатоденки належить власнику газети Informaciones Оскару Пужолю та журналісту Клементе Лопесу.

Вперше гонка була проведена в 1935 році, тоді учасники подолали 14 етапів сумарною дистанцією 3411 км. Першим переможцем став бельгієць Густав Делоор. Наступного року він виграє Вуельту вдруге, втім, після цього гонка не проводилася протягом 5 років через громадянську війну в Іспанії.

Натомість, на відміну від Джиро та Туру, в роки Другої світової Війни Вуельта проводилася у штатному режимі. Шкода лише, що через бойові дії участь у гонці мали змогу брати здебільшого лише місцеві спортсмени.

У подальшому Вуельта проводилася нерегулярно аж до 1955 року, коли проводити змагання взялася баскська газета El Correo. З того часу гонка проходить щорічно. У 1979 році Вуельту викупила іспанська компанія Unipublic, яка проводила її до 2014 року. Тоді Вуельту викупив найкрупніший організатор велогонок, французька компанія ASO. Цього року Вуельта пройде в ювілейний, 80-й раз, у той час як Джиро та Тур ще у минулому десятиріччі провели свої соті розіграші.

– Тривалий час Вуельта проводилася в квітні. Через це гонка часто накладалася на найпрестижніші весняні класики, а деколи – і на Джиро д’Італія. Зірковість складу учасників Вуельти від цього дуже помітно страждала. Лише у 1995 році гонку перенесли на нинішній слот у календарі – кінець серпня та початок вересня. Тому цього року Вуельта, можна сказати, святкує ще один ювілей – 30 років з моменту переведення на літньо-осінній період.

– На відміну від Джиро та Туру, колір лідерської майки на Вуельті змінювався дуже часто, особливо на ранніх етапах багатоденки, коли вона ще проводилася нерегулярно. Після 1955 року організатори вирішили нічого не придумувати, а просто копіювати Тур де Франс із його жовтою майкою.

Так тривало до 1999 року, коли Вуельта все ж вирішила почати працювати над власною ідентичністю. Колір лідерської майки змінився з жовтого на золотий. Втім, прожила така ідея лише 11 років. Золотий колір від жовтого відрізнявся не дуже помітно, тому з 2010 року лідер загального заліку Вуельти носить майку червоного – кольору, який у багатьох тісно асоціюється саме з Іспанією.

– Тривалий час на Вуельті не існувало молодіжного заліку – замість цього білою майкою нагороджувався лідер комбінаторного заліку. Ним ставав той гонщик, у якого найкраща сума місць у трьох інших заліках – загальному, спринтерському та гірському. Колись такі заліки існували і на інших Гран турах. Проте організатори Джиро та Туру відмовилися від цієї класифікації на користь молодіжної вже давно, у той час як на Вуельті комбінаторний залік розігрувався аж до 2018 року.

– Рекордсменами за кількістю перемог у загальному заліку Вуельти є два гонщики, які вигравали її по 4 рази. Це Роберто Ерас, який перемагав у 2000, 2003, 2004 і 2005 роках, а також чинний чемпіон Прімож Рогліч, який, окрім минулого року, також перемагав у 2019, 2020 і 2021.

При цьому, в 2005 році Ерас попався на допінгу, через що останню з чотирьох перемог у нього відібрали, передавши її росіянину Денису Мєньшову. Проте іспанець із таким покаранням не змирився, і протягом багатьох років добивався повернення собі титулу 2005 року. І в 2011 році таки досягнув своєї мети.

– Рекордсменом за кількістю перемог на етапах Вуельти є Деліо Родрігес – він виграв 39 етапів у 1941 – 1947 роках. Як уже було сказано вище, тоді закордонні гонщики практично не мали можливості приїздити на іспанську гонку через Другу світову війну, і Родрігес цим скористався повною мірою.

Також Деліо Родрігесу належить рекорд за перевагою над 2 місцем у підсумковому загальному заліку. В 1945 році він виграв Вуельту з перевагою в 30 хвилин і 8 секунд над Хуліаном Беррендеро. Найменша перевага була зафіксована в 1984 році – тоді француз Ерік Каріту виграв у Альберто Фернандеса всього 6 секунд. При чому, це найменша підсумкова перевага не лише в історії Вуельти, а взагалі усіх Гран турів.

– Рекорд за кількістю перемог на одному розіграші Вуельти встановив Фредді Мартенс. Легендарний бельгієць приїхав на Вуельту лише одного разу за кар’єру, в 1977 році, і переміг цілих 13 разів. Це рекорд не лише Вуельти, а й усіх Гран турів.

– Найбільше днів у лідерській майці провів переможець Вуельти 1996 і 1997 років, швейцарець Алекс Цюлле – 48. Окрім років свого чемпіонства, він приміряв лідерське вбрання також у 1993 і 2000 роках. У Рогліча – 42 дні в лідерській майці та шанси побити рекорд Цюлле. Щоправда, не цього року – словенець Вуельту-2025 пропускає.

– Найстаршим переможцем Вуельти в історії є американець Кріс Хорнер, який у 2013 році сенсаційно переміг у віці 41 року та 327 днів. Це із запасом рекорд не лише Вуельти, а й усіх трьох Гран турів.

– Найчастіше Вуельту вигравали господарі, іспанці – 31 раз. 9 перемог на рахунку французів, по 8 і 6 – у бельгійців та італійців відповідно.

– Лідирують іспанці й за кількістю перемог на етапах – 563. 236 перемог у бельгійців, 190 – у італійців. Окрім них, подолати позначку в 100 перемог зуміли також французи та нідерландці – 128 і 119 відповідно.

Цього року маршрут Вуельти доволі звичний: багато підйомів і етапів формату "уніпуерто", проте не дуже багато мультигірських маршрутів. І всі ці складнощі доволі рівномірно розкидані по трьох тижнях гонки. Сумарно Вуельта-2025 – це 21 етап сумарною дистанцією 3151 км з 2 днями відпочинку – після 9 і 15 етапів. З 21 етапу 19 будуть груповими, ще 2 – це розділки: одна командна та одна – особиста. Середня дистанція групового етапу – 158 км, як і зазвичай, найменше з усіх трьох Гран турів.

Вперше в історії Вуельта завітає на територію Італії: перші три етапи пройдуть на території регіону П’ємонт. Старт гонки буде даний у столиці регіону, Турині. Організатори не могли не скористатися близькістю до Альп – уже на другий день Вуельти-2025 на гонщиків очікує перший гірський фініш у Лімоне П’ємонте, де Джиро побувала ще у далекому 2005 році.

159 км класичного етапу "уніпуерто", фінальний підйом – це 7,6 км із середнім градієнтом у 5,4%. Не надто вражаючі цифри, особливо якщо врахувати, що це лише другий етап і гонщики ще на свіжих ногах. Тому очікувати суттєвих розривів у загальному заліку тут не варто: скоріше за все, або перемога відриву, або спринт в гору з групи в більш ніж 10 спортсменів.

На 4 етапі гонщики завітають на територію Франції – по-інакшому перебратися з Італії в Іспанію неможливо. Стартуватиме етап у італійській Сузі, а фінішуватиме – у французькому Вуароні. На першій половині дистанції гонщики подолають два відомі альпійські перевали – Монженевр і Коль ду Лотаре. Проте вся друга половина дистанції – це суцільний спуск і рівнина, тому сценою битви за загальний залік цей етап точно не стане. Не виключено, що взагалі завершиться більш-менш масовим спринтом.

На 5 етапі гонщики нарешті повернуться до Іспанії, і одразу на них чекає важливий з точки зору генеральної класифікації етап – 20-кілометрова рівнинна командна розділка зі стартом і фінішем у Фігересі. Останніми роками цей вид програми практично зникнув з маршрутів Гран турів. І тим більше давно ніхто не наважувався ставити його аж настільки пізно – на 5 етап, до якого деякі команди вже можуть втратити кількох важливих гонщиків і опинитися у невигідному становищі порівняно із суперниками.

На територію Іспанії гонщики заїдуть ненадовго – вже наступного дня на них чекає вояж в Андорру, а це значить лише одне: гори. 6 етап розпочнеться з підйому 3 категорії Кольяда де Сентігоса (11,3 км із середнім градієнтом у 4,1%). Саме на ньому, найімовірніше, формуватиметься відрив дня.

Далі – марафонський, хоча і дуже пологий перевал Кольяда де Тосес: 24,8 км, 3,5%. Потім – довгий спуск і рівнина. За 36 км до фінішу гонщики в’їдуть на територію Андорри, і там розпочнуться вирішальні події дня. Спершу – коротенький перевал Альто де ла Комелья (4,3 км, 7,4%), потім – фінальний підйом Паль (9,7 км, 6,4%). Напевно, саме тут ми станемо свідками першої очної битви грандів загального заліку.

Хоча не виключено, що вияснення стосунків вони перенесуть на наступний день, коли на гонщиків чекає ще один, і ще складніший гірський етап. Стартуватиме він буквально на кордоні з Іспанією, і на перших же кілометрах Вуельта повернеться в свою домашню країну. Дуже скоро гонщикам доведеться штурмувати перевал 1 категорії Порт дель Канто: 25 км із середнім градієнтом у 4,3%. Далі – чималий шматок рівнини та дуже пологий підйом Пуерто де ла Креу де Первес: 23,1 км, 3,5%.

Потім – ще один нескладний перевал Коль де л’Еспінья та, нарешті, фінальний підйом Арамон Серлер: 12,1 км, 5,9%. Градієнти на фінальному підйомі дуже нестабільні: на шляху гонщиків будуть дві навіть не полиці, а міні-спуски.

Завершуватиме перший тиждень ще один гірський етап – класичний "уніпуерто" з фінішем на гірськолижній станції Вальдескарай. Фінальний підйом не надто крутий – 13,5 км із середнім градієнтом у 5,1%. При чому, найпологішими є саме останні його кілометри. Тим не менше, перед днем відпочинку гранди загального заліку точно не будуть берегти свої сили.

Другий тиждень Вуельти розпочнеться ще одним, схожим за рельєфом етапом. Перевал 3 категорії Альто де ла Коронас за 48 км до фінішу формально не дає права називати такий етап "уніпуерто", проте, безумовно, все вирішуватиметься на фінальному підйомі Ларра Белагуа (9,4 км, 6,3%) – нова назва на карті Вуельти.

Наступного дня гонщики заїдуть у Країну Басків, де на них чекатиме типовий для цих країв маршрут: частокіл коротких, проте крутих підйомів. 7 категорійних перевалів і ще декілька підйомів, які категорії не отримали. Заключний із них – Альто де ла Піке (2,1 км, 9,4%) з вершиною за 8,5 км до фінішу. Попри те, що фініш буде рівнинним у Більбао, цей етап також може внести вельми суттєві зміни в загальний залік.

Після короткого візиту в Країну Басків учасники Вуельти-2025 відправляться на захід, в напрямку Астурії. Фанати велоспорту зі стажем прекрасно знають, що це означає, проте за день до головної страви Вуельти-2025 на гонщиків чекатиме "прохідний" 12 етап. На шляху гонщиків зустрінуться 2 перевали: Пуерто де Алісас (8,3 км, 6%) на першій половині дистанції та Кольяда де Бренес (6,6 км, 8,3%) – на другій.

Вершина останнього перевалу розташована за 23,5 км до фінішу, після чого – лише спуск і рівнина. Типовий етап під відрив: на першому перевалі від буде формуватися, на другому – вирішуватиметься доля перемоги. Гранди загального заліку навряд чи будуть вести активні дії – вони прекрасно знатимуть, яке пекельне випробування на них чекатиме на наступний день.

На 13 етапі на гонщиків чекатиме найважче випробування Вуельти-2025: етап з фінішем на легендарній Альто де ль’Англіру – одному із найскладніших підйомів, який використовується у шосейному велоспорту.

Перші дві третини 204-кілометрового маршруту будуть рівнинними, після чого на гонщиків чекатимуть два перевали 1 категорії: Альто ла Москета (6,6 км, 8,1%) і Альто дель Кордаль (5,6 км, 8,8). Втім, вони будуть лише розминкою перед штурмом Англіру: 12,3 км з середнім градієнтом у 10,1% – справжнє пекло, яке вже стало класикою Вуельти, навіть попри те, що вперше цей підйом з’явився на карті іспанського Гран туру лише в 1999 році.

Наступного дня – ще один гірський етап, хоч і досить короткий – всього 136 км. Головні випробування розпочнуться на другій половині дистанції. Спершу – перевал 1 категорії Пуерту де Сан Льяур’єнсу (9,4 км, 8,8%), потім – фінальний підйом Ла Фаррапона до Озер Сом’єдо: 7 км, 8,5%. Тут також варто очікувати рішучих дій грандів, тим більше, що 15 етап перед днем відпочинку буде прохідним, створеним для боротьби з відриву.

Третій тиждень розпочнеться дуже непростим середньогірським етапом – 173 км з Пойо до Кастро де Ервільє. На другій половині дистанції на гонщиків чекатиме цілий частокіл підйомів, не всі з яких отримали категорію. Заключний підйом – це 8,7 км із середнім градієнтом у 5,1%. В середині підйому – невеличний спуск, а друга його половина значно пологіша на перші 3 км, де середній градієнт становить 8,%. Класична територія для панчерів, проте і в загальному заліку можливі суттєві зміни.

Втім, 16 етап цілком може завершитися перемир’ям між генеральщиками, оскільки далі – два важливих для загального заліку етапи. Спершу – гірський маршрут з фінішем на Альто де ель Моррадеро від Понферради (18,1 км, 6,3%). Підйом ступінчатий, із нестабільними градієнтами та навіть невеликим спуском перед фінальною 4-кілометровою рампою. Дуже круті ділянки тут є: наприклад, перші 3,5 км з середнім градієнтом у 10,3%.

На 18 етапі на гонщиків чекатиме єдина на нинішній Вуельті особиста розділка – 23 км рівнинної дистанції зі стартом і фінішем у Вальядоліді.

Після неї на гонщиків чекатиме прохідний 19 етап і вирішальна гірська битва на передостанньому, 20 етапі в околицях Мадриду. Вже на першій половині 161-кілометрової дистанції на гонщиків чекатимуть 3 не надто складних перевали, які ідеально підходять для формування відриву дня.

Вирішальні події розпочнуться на другій половини дистанції. Спершу гонщики подолають класичний для Вуельти підйом Пуерто де Навасеррада (6,9 км, 7,6%). Після спуску на гонщиків чекатиме ще шматок рівнини, після чого – ще один штурм Навасерради, трохи з іншої сторони.

Проте цього разу на вершині Навасерради гонщики не зупиняться: на них чекатимуть дуже круті фінальні 4 км до вершини Бола дель Мундо. В такому, подовженому та ускладненому форматі, цей підйом з’явився на Вуельті лише двічі – в 2010 і 2012 роках. І обидва рази – саме на 20 етапі, за день до традиційного фінального спринтерського етапу в Мадриді. Так буде і цього разу.

Вуельта-2025, радше за все, стане черговою главою протистояння двох найкращих команд світу – Visma Lease a Bike і UAE Emirates. І якщо остання приїхала в Іспанію без своєї головної зірки, Тадея Погачара, то Visma Lease a Bike вийде на старт у бойовому складі на чолі з Йонасом Вінгегором.

Для данця це буде третя в кар’єрі поява на Вуельті. В 2020 році саме в Іспанії Йонас дебютував на Гран турах, посівши скромне 46 місце. Вдруге Вінгегор приїхав на Вуельту в 2023 році, і фінішував другим, хоча цілком міг ту гонку виграти. Visma повністю домінувала, окупувавши всі три місця на подіумі, проте перемогу вирішили віддати Сеппу Куссу, для якого то був, цілком імовірно, єдиний у кар’єрі шанс виграти Гран тур.

Тоді Вінгегор погодився зробити подібний подарунок партнеру по команді в статусі свіжоспеченого дворазового переможця Туру. Зараз же ситуація зовсім інша: Йонас двічі поспіль програв Тур Погачару, і на фоні таких болісних поразок точно не буде готовий розкидатися такими щедрими подарунками, як перемога в Гран турі. Хоча й Visma Lease a Bike наразі не виглядає настільки сильною, щоби вирішувати долю червоної майки між собою в командному автобусі, а не на трасі в напруженій боротьбі з суперниками.

Кусс на старт Вуельти також вийде, проте навряд чи з претензіями на загальний залік – американець зараз далекий від форми дворічної давнини. Тому на нього розраховують, перш за все, як на елітного гірського грегарі та, можливо, претендента на перемоги на окремих етапах. Другою ставкою Visma Lease a Bike в генеральній класифікації буде інший американець, Маттео Йоргенсон. На Турі у нього цього року не все склалося, проте Вуельта з малою кількістю мультигірських етапів і різноманіттям "уніпуерто" повинна підійти йому значно краще.

Вийде на старт і Вілко Келдерман, який у 2017 році зупинився за крок до подіуму Вуельти. Втім, нідерландський ветеран у останні роки перетворився на чистого грегарі, і в топ-10 загального заліку Гран турів не потрапляв з часів Тур де Франс-2021, де він став п’ятим.

Головним суперником Вінгегора та Visma Lease a Bike буде капітан UAE Emirates, Жоау Алмейда. На Тур де Франс португальцеві цілком під силу було поборотися за подіум навіть у статусі елітного грегарі Тадея Погачара, проте він зійшов з дистанції на 9 етапі через перелом ребра. На Вуельті ж він цілком здатен позмагатися і за перемогу. Безумовно, на папері Алмейда як багатоденник трохи слабкіший за Вінгегора, проте фактор свіжості (все-таки, проїхати на Турі 9 етапів і всі 21 – це зовсім різні речі) може цю різницю в класі нівелювати.

Якщо у Visma Lease a Bike з внутрішньою командною ієрархією все зрозуміло, то у UAE Emirates претендентів на статус капітана двоє – вийде на старт і Хуан Аюсо. Як і Алмейда, він намагатиметься реабілітуватися за невдачу на одному з попередніх Гран турів – у випадку іспанця, йдеться про Джиро д’Італія.

Спочатку Аюсо не повинен був їхати Вуельту – зокрема, і через політику UAE Emirates не везти на більш ніж один Гран тур у сезоні молодих гонщиків. З Джиро Хуан зійшов по ходу 18 етапу, тобто проїхав майже повні 3 тижні – здавалося б, не той випадок, щоби робити виключення з правила. Проте Аюсо вирішили все-таки поставити на гонку – не в останню чергу під тиском агента іспанця, який займається пошуками нової команди для свого підопічного. В UAE Emirates Хуана, попри його складний характер і невдачі на супербагатоденках у останні роки, втрачати не хочуть.

На що ж буде здатен Аюсо на Вуельті? Важко сказати, враховуючи, що після Джиро він провів усього два гоночних дня. На Джиро іспанець виглядав претендентом на перемогу, проте пошкодження коліна поступово знижувало його продуктивність і зрештою змусило здатися. Попри невдачі на Гран турах в останні роки, величезний потенціал Аюсо сумнівам не підлягає, і домашня Вуельта в умовах улюбленої спеки – чудова можливість для честолюбного іспанця нагадати світу про свої таланти.

Проте присутність одночасно Аюсо та Алмейди в складі UAE Emirates на Вуельту – потенційно дуже вибухонебезпечна ситуація для команди Мауро Джанетті. Якщо із Погачаром у Хуана просто напружені стосунки, то з Алмейдою, за чутками, ледь не відкрита ворожнеча. І менеджменту UAE Emirates доведеться докласти чимало зусиль, щоби згладити всі кути між двома співкапітанами. А вони, як відомо, у мікроменеджменті не дуже сильні.

Хто може втрутитися в боротьбу двох найкращих команд світу? Варіантів, насправді, достатньо. Цікавий склад привезла Red Bull Bora. Імовірно, вперше за тривалий час капітанський статус отримає Джей Хіндлі. Втім, останні два сезони у виконанні чемпіона Джиро-2022 були настільки невиразними, що оцінювати його перспективи вкрай важко.

Цікаво буде поспостерігати за відкриттям цьогорічної Джиро, Джуліо Пелліццарі. Рішення Red Bull Bora відправити молодого таланта на другий Гран тур у сезоні викликає багато запитань, хоча поточна форма в порядку: на нещодавньому Турі Бургоса Джуліо став четвертим у загальному заліку.

Значно більшого слід чекати він іншого італійця, Антоніо Тібері, у якого через наслідки падіння Джиро не склалася. І тепер капітан Bahrain Victorious хоче взяти реванш на Вуельті. До іспанської гонки він підходить у хорошій формі, нещодавно посівши 2 місце на Турі Польщі. Тібері – гонщик темповий, не надто вибуховий. Зазвичай маршрути Вуельти не дуже добре йому підходять, проте цього року коротких і крутих фінішних підйомів, на яких Антоніо може втрачати час, буде вкрай мало.

Завершуючи італійську тему, не можна обійти стороною і Джуліо Чікконе. В травні він цілком міг потрапити на подіум Джиро, проте через падіння та травму був змушений зійти. У другій половині сезону гонщик Lidl Trek виглядає ще сильніше: спершу він у красивому стилі виграв Класику Сан-Себастьян, а потім переміг на заключному етапі та став п’ятим у загальному заліку Туру Бургоса. Міг би поборотися і за перемогу, якби не падіння на 1 етапі.

Попри слабку розділку, Чікконе виглядає цілком реальним претендентом на подіум Вуельти та одразу декілька перемог на етапах. Сам Джуліо перед стартом заявив, що йти на загальний залік не буде, а виключно боротиметься за перемоги на окремих етапах та майку гірського короля. Хоча, цілком можливо, італієць просто намагається зняти зі своїх плечей тиск і відповідальність.

Увійде до складу Lidl Trek і Тао Геогеган Харт, який досі не може повернути собі оптимальну форму після перелому стегна в 2023 році. Форма британця залишається повною загадкою: останній його гоночний день датується ще 22 червня. А все те, що Геогеган Харт демонстрував у першій половині сезону, на оптимістичний лад точно не налаштовує.

Завершуючи італійську тему, не можна не згадати і Лоренцо Фортунато. Гонщик XDS Astana і на Джиро був цілком готовий боротися за топ-10 загального заліку, проте казахстанській команді вкрай потрібні були очки для збереження прописки в Світовому турі, і в керівництві команди справедливо вирішили, що полювання за окремими етапами – більш ефективний спосіб їх назбирати. Зараз же завдання збереження прописки в елітному дивізіоні практично виконане – можна подумати і про особисті амбіції в загальному заліку.

Капітаном Ineos Grenadiers буде Еган Берналь, який на Джиро протягом двох тижнів виглядав навіть претендентом на подіум, проте в підсумку фінішував лише сьомим. Як би там не було, два Гран тури в одному сезоні на високе місце в загальному заліку – це було б важливим кроком на шляху до повернення колумбійця на колишній рівень. Тим більше, що Карлоса Родрігеса чи ще когось, хто міг би посперечатися з ним за статус капітана Ineos Grenadiers, у складі команди не буде.

Приємною несподіванкою для багатьох стала участь у Вуельті Мікеля Ланди. У травні гонщик Soudal Quick Step отримав непросту травму спини на старті Джиро. Тоді прогнозувалося, що, скоріше за все, сезон для баска завершено. Проте Ланда відновився після травми зі значним випередженням графіку та вже на початку серпня повернувся в гонки, виступивши – хоч і не надто переконливо – на Турі Бургоса.

Важко сказати, чи встигне Мікель вийти на пікові оберти до старту Вуельти, проте побоюватися його точно варто – як мінімум фактор свіжості точно буде на його боці. Хоча сам баск запевняє, що на загальний залік не піде. Не списуємо з рахунків і тріумфатора етапу до Мон Вонту на недавньому Турі, Валентена Паре-Пентра. Француз може влаштувати як ще один сезон полювання за гірськими етапами, так і спробувати зачепитися за місце у топ-10 загального заліку.

Другий Гран тур поспіль поїде і Фелікс Галль. Австрійському гірнику із Decathlon Ag2r точно сподобається маршрут цьогорічної Вуельти, де не так багато коротких і вибухових "мурітос", а значно більше довгих і темпових підйомів. Головне – не програти занадто багато в розділках – як командній, так і особистій. Хоча варто зазначити, що успішного досвіду проходження двох Гран турів у сезоні на загальний залік у Галля поки що немає.

Два потенційних претенденти на капітанство буде у Groupama FDJ, хоча шанси і Давіда Годю, і Гійома Мартена виглядають доволі сумнівно. І якщо другий хоча б може зачепитися за місце наприкінці топ-10 генеральної класифікації, то Годю проводить просто провальний сезон.

Спробує реабілітуватися за непереконливий сезон і минулорічний віцечемпіон Бен О’Коннор. Безумовно, частково він уже зробив це перемогою на королівському етапі Тур де Франс, проте загалом у поточному сезоні він зробив дуже значний крок назад порівняно із минулим, тому реабілітовуватися точно є за що. Буде у складі Jayco AlUla і ще потенційний генеральщик – Едді Данбар. Хоча він в кінці року перейде в Q36.5, і далеко не факт, що ірландець зможе знайти в собі достатньо мотивації, вже знаходячись "на валізах".

Для лідера Israel Premier Tech Меттью Ріккітелло Вуельта буде першим Гран туром у сезоні. На відміну від більшості суперників, які їдуть іспанську гонку за залишковим принципом, талановитий американець готувався до Вуельти цілеспрямовано та приїде на гонку свіжим. І недооцінювати ці фактори точно не варто – наприклад, 15 років тому вони ледь не принесли червону майку такому скромному гонщику, як Есек’єль Москера.

Знову спробує зачепитися за високе місце в загальному заліку Гран туру Том Підкок. На Джиро зробити цього не вдалося, проте маршрут Вуельти підходить британцеві значно краще. Та й сам Підкок визнає, що у першій половині сезону він помилився, форсувавши форму ще на початок весни, а до Джиро підійшов уже на спаді. Том сподівається, що цього разу вдасться уникнути подібних промахів.

За відсутності Енріка Маса капітаном Movistar стане або чемпіон далекого 2016 року Найро Кінтана, або відкриття минулорічної Вуельти Пабло Кастрільо. Хоча обидва з точки зору претензій на загальний залік виглядають непереконливо.

Якщо говорити про спринтерів і мисливців за окремими етапами, то тут склад учасників на Вуельті, як і зазвичай, доволі скромний. Пов’язане це значною мірою з тим, шансів для гонщиків такого типу небагато – на Вуельті значно більше, ніж на інших Гран турах, етапів під генеральщиків.

Тривалий час здавалося, що беззаперечним фаворитом спринтерських етапів Вуельти буде Мадс Педерсен. Враховуючи універсалізм ексчемпіона світу, здавалося, що йому цілком під силу виграти 6-8 етапів. Проте в останній момент на Вуельту вирішив заявитися Яспер Філіпсен разом зі своїм штатним розганяючим Йонасом Рікартом. І цей факт дуже суттєво впливає на розклад сил на спринтерських етапах.

Враховуючи той факт, що Філіпсен вирішив заявитися на Вуельту в останній момент, є сумніви стосовно того, чи буде він у оптимальній формі. Проте його клас автоматично робить його головним фаворитом нечисленних рівнинних етапів. Потенційний врожай Мадса Педерсена від появи на Вуельті Філіпсена, безумовно, постраждає. Проте можна не сумніватися в тому, що без своїх кількох перемог данець не залишиться. В першу чергу, за рахунок універсалізму, який робитиме його фаворитом горбистих етапів низької та середньої складності. Цей же фактор дозволяє вважати гонщика Lidl Trek головним претендентом на перемогу в очковому заліку Вуельти.

Хто ж може втрутитися в боротьбу Педерсена та Філіпсена? Наприклад, сенсаційний переможець етапу Джиро Каспер Ван Уден із Picnic PostNL чи Браян Кокар із Cofidis. Хоча француз радше вміє стабільно заїжджати на більш-менш високі місця, ніж хоча б зрідка здобувати перемоги.

Спринтерський склад Вуельти відверто скромний, тому може пошуміти навіть ветеран Елія Вівіані, який на початку сезону вже був близьким до завершення кар’єри. Не варто списувати з рахунків і британця Ітана Вернона – гонщик Israel Premier Tech вміє проявляти себе саме за такого слабкого складу учасників. Будуть шанси проявити себе і в Орлуїса Аулара з Movistar, який на Джиро д’Італія чотири рази фінішував у топ-5 на горбистих етапах.

Головним фаворитом особистої розділки буде Філіппо Ганна. Зірковий італієць явно прагне реваншу після сходу з Тур де Франс уже на першому етапі. Завадити йому в індивідуальній гонці може партнер по команді Магнус Шеффілд і дует іменитих роздільників із Groupama FDJ – Ремі Каванья та Штефан Кюнг.