Дениса Мініна знають не лише у Дніпрі, а й далеко за його межами. Легендарний спортсмен, голова міжнародної організації Street Workout, голова ВГО Street Workout Ukraine та президент World Street Workout & Streetlifting Federation, він перетворив вуличну гімнастику на масовий рух в Україні. Завдяки йому українські атлети почали перемагати на найпрестижніших світових змаганнях.
З початком повномасштабного вторгнення Денис добровільно пішов на фронт, став аеророзвідником. Воював на Донецькому та Запорізькому напрямках. Отримав поранення. Після звільнення зі служби долучився до команди Міністерства молоді та спорту. Сьогодні він ділиться досвідом, як адаптуватися до мирного життя, пише “Наше місто”.
– Що стосується повернення, тут є складнощі у тому, що нам тяжко повертатись до громадянського суспільства, виключно тому, що дуже багато людей з мирного життя не до кінця розуміють, наскільки складно було там, безпосередньо на лінії бойового зіткнення, – розповідає Денис.
Повернувся з війни — не означає повернувся до життя. Бо війна вкорінюється глибоко: у погляді, у тиші, у звичних реакціях. І навіть після демобілізації вона триває.
– Ти можеш пройти хоч тисячу разів психологічну допомогу — але думки можуть залишитися на полі бою, – пояснює Денис. – Я не про спогади. Я про середовище. Якщо людина довго живе у світі насильства, то стає частиною цього світу. Навіть не усвідомлюючи цього. Мислення підлаштовується. Розум привчається. Військові, не просто бачили смерть — ми в ній жили. Довго. Системно. День за днем. Коли навколо смерть — ти її нормалізуєш. І це залишається в голові. Це сидить у мовчанні, погляді, снах. І поступово починає вбивати зсередини. І от в чому біда: після війни це не вимикається автоматично. Це треба перепрошивати.
Адаптація – це не лише справа ветеранів. Суспільство теж мусить розуміти та підтримувати. За словами Дениса Мініна, Україні потрібна нова культура – культура сприйняття ветеранів.
– У нас же є культура безбар’єрності, у нас є культура інклюзивності, – пояснює Денис Мінін. – Так само у нас під час війни повинна бути культура сприйняття ветеранів у мирному житті. І треба вчитись всім, і ветеранам соціалізуватися, і мирним людям приймати ці виклики. І треба знаходити точки дотику. Тобто сприймати нормально, якщо є ПТСР, деякі психологічні або фізіологічні розлади тощо.
Одним із ключових лайфхаків для швидкої реінтеграції Денис називає активне заповнення часу. Сам він перейшов від фронту до цивільного життя через інтенсивну зайнятість: спорт, бізнес, політика, соціальні проєкти тощо.
– Я по собі скажу, що мені легше повернутись у цивільний світ, тільки завдяки тому, що я себе зайняв максимально, – зізнається Денис. – І це лайфхак. Що робити, щоб не було у деяких хлопців жаги до наркотичних речовин, до алкоголю, до якихось думок суїцидних, до того, щоб сваритись з сім’єю, зі своєю родиною? Треба себе максимально одразу соціалізувати. Реалізувати по різних напрямках. Тобто, обирайте бізнес, політику, соціальну складову, суспільну діяльність. Зараз дуже багато професій є для військових у цивільному житті.
До того ж психологічна реабілітація, на думку Мініна, неможлива без фізичної. Спорт – це не розвага, а інструмент розвантаження мозку.
– Зазвичай люди думають тільки про психологічне відновлення, а хлопці, що повертаються, мають думати про те, щоб зайнятись будь-яким видом спорту, – радить Денис. – Нагадаю, що через фізіологічну реабілітацію ми психологічно розвантажуємось, бо це ключове. І тому кожен військовий, незважаючи на свої травми, поранення, в залежності від їх стадії, ремісії, він повинен займатись спортом. Обрати для себе футбол, волейбол, воркаут, біг, плавання, шахи, різні напрямки. І це максимально відволікає та допомагає.
Денис наводить приклад національної програми “Активні парки“. Ці заходи проводяться у кожній громаді, області та місті.
– На заходи запрошують ветеранів, – розповідає Денис. – Це не просто звичайні тренування серед цивільних, а події для бойових побратимів — фестивалі, змагання, тренінги. Там їм комфортно спілкуватися, тренуватися, бути разом. Така програма вже діє.
Для тих, хто щойно повернувся з передової, початок мирного життя може стати складним етапом. Денис Мінін дає прості, але життєво важливі поради.
– Максимально швидко приходити до розуміння, що я вже не в окопі, я вже не у бліндажі, а якщо я думаю про це, значить я вижив, – підкреслив Денис Мінін. – І максимально швидко потрібно повертатись до нормального, щасливого життя, від якого ми кайфували ще до повномасштабної і до 2014 року. Тобто максимально швидко соціалізуватись. Бо якщо ми будемо затягувати, якщо ми будемо постійно думати про це, нам буде складно.
Повернення з війни — процес, який потребує часу, зусиль і підтримки. Адаптація ветеранів — спільна відповідальність: тих, хто пройшов фронт, і тих, хто чекав удома.
Раніше ми писали: “Доктор Лівсі” з Дніпра: історія бойового медика, який рятує життя на фронті.
Категорія: Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Спорт, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня, Фотогалерея
Позначки: Ветерани, Головне, ЗСУ, Спорт у Дніпрі
