Дорога, що простягається від Овідіопольської до Рекордної паралельно Мельницькій, віднедавна названа вже на честь Максима Чайки – одеського активіста, чия трагічна смерть стала знаковою подією для міста. До цього вулиця була названа на честь Олександра Строганова – одного з найвпливовіших адміністраторів імперської доби, що керував регіоном, у складі якого була й Одеса.

Олександр Григорович Строганов – представник титулованого російського роду, народжений у Петербурзі, політик і адміністратор, який залишив помітний слід в історії південних регіонів. Протягом своєї кар’єри він обіймав низку високих посад – від міністра внутрішніх справ до генерал-губернатора Новоросії та Бессарабії.

Його правління в Одесі запам’яталося:

Попри визнання й титули, зокрема звання першого почесного громадянина Одеси, Строганов залишався уособленням імперської вертикалі влади – і саме це стало головною причиною його «виключення» з топонімічної карти міста.

Максим Чайка, студент факультету журналістики Одеського національного університету імені Мечникова. Йому було лише 21. Був учасником організації «СІЧ», яка проголошувала себе українським патріотичним рухом.

Хлопець загинув 17 квітня 2009 року, під час конфлікту на перетині Троїцької та проспекту Героїв (колишній Олександрівський). Його смерть викликала бурхливий резонанс і досі лишається предметом суперечок. За однією версією, Чайка став жертвою нападу проросійських активістів з «Антифа», які нібито мали зв’язки з політиком Ігорем Марковим. За іншою – конфлікт спровокувала сама «СІЧ», а нападники лише відповідали.

Ймовірного нападника – Андрія Довганя – оголосили в розшук, але, за повідомленнями, він переховувався в Росії. Тоді навіть президент Ющенко закликав до розслідування з урахуванням можливих антиукраїнських мотивів. Після загибелі Чайки в Україні проходили марші його пам’яті. В Одесі на місці сутички встановили меморіальну дошку – її не раз намагалися знищити.

Сам Максим був націоналістом. Захоплювався Шевченком, любив журналістику. Однак через суперечливі висловлювання щодо інших національностей, його і досі оцінюють по-різному: для одних він – герой і символ спротиву, для інших – провокатор та радикал.

Ідея увічнити Чайку в назві одеської вулиці з’явилася ще у 2009 році – тоді йшлося про перейменування Олександрівського проспекту. Але лише у 2024-му цю ініціативу втілили – інша вулиця, названа раніше на честь імперського діяча, отримала ім’я молодого активіста.

Строганов і Чайка – не просто історичні постаті. Це символи двох протилежних епох, ідей і поглядів. Один – носій імперської раціональності, централізованого управління, модернізацій «згори». Інший – втілення протестного духу, патріотичного запалу та молодіжного максималізму. Однак кожен відповідає духу свого часу.

По темі: Замість генерала Сабанєєва – філософ Савич: історія перейменування відомого одеського мосту (відео).