Про підвищення температур у глобальних масштабах вчені почали говорити ще в 30-х роках минулого століття. Але особливо помітними кліматичні зміни стали протягом останніх 30-40 років. І пов’язують це фахівці з посиленням впливу людини на навколишнє середовище.
В Україні за десятиліття середньорічна температура зростає на 0,41℃. В Європі така швидкість становить «всього» 0,34℃.
– Ймовірно, це пов’язано з тим, що все ж таки Європа вживає якісь заходи для стабілізації клімату. Чого не можна сказати про Україну, – наголошує Інна Хоменко. – При тому, якщо брати кліматичні зони, Україна завжди перебувала в дуже сприятливих умовах.
Втім, програми протидії глобальному потеплінню є і у нас. У 2021 році Кабмін схвалив «Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року».
– Але всі ці дії дещо поодинокі і не підсилюють одна одну. Тим паче, з початком війни ситуація ще більше ускладнилася, – не приховує науковиця. – Військові дії, безумовно, порушують баланс у природному середовищі. Через пожежі вигорають великі площі, пошкоджуються екосистеми, в атмосферу викидаються великі обсяги вуглекислого газу. А саме CO₂ є найважливішою причиною глобального потепління. Він підсилює парниковий ефект – затримує теплове випромінювання планети, що призводить до підвищення її температури. Крім того, військові дії призводять до забруднення атмосфери. І це теж впливає на підвищення температури, порушення кліматичного балансу.
– В Одесі про аномально спекотне літо вперше заговорили в 90-х роках. Науковці почали фіксувати зростання максимальних річних і літніх температур. Збільшилася і кількість так званих тропічних ночей, мінімальна температура яких дорівнює або перевищує 20℃. У такі ночі навіть здорові люди почуваються дуже погано, – зазначає Інна Хоменко. – А максимальні температури, які спостерігалися раніше раз на 10 років, сьогодні відзначаються практично щоліта. Тому кліматичні норми – середнє багаторічне значення метеорологічних показників для даної території – доводиться перераховувати. І дуже багато температурних максимумів для Одеси на сьогоднішній день побиті.
Багаторічна середня річна температура по Одесі з +10,1℃ зросла до +11,3℃. Зимова – з -1,7℃ до -0,4℃. І це, за словами науковиці, досить серйозні підвищення між двома кліматичними нормами.
Встановлено новий температурний рекорд і в цьому році. Середня температура повітря в Одесі в червні була вище норми на 1,1℃. А в липні – спекотніше на 2,2℃.
Змінилися за останні роки і ареали поширення рослин і тварин.
– У нас почали приживатися якісь тропічні рослини, з’являтися види отруйних павуків, які раніше були характерні тільки для тропічних зон. З’явилися і нові паразити, наприклад каштанова міль, яка переселяється вже й на інші дерева. З нею намагаються боротися, але поки без особливого успіху, – вважає Інна Хоменко. – Не виключено, що з часом доведеться думати про заміну декоративних культур, які ми використовуємо для озеленення міста. Для каштанів, наприклад, можуть створитися некомфортні умови. Те ж стосується і сільськогосподарських культур. У нас раніше були дуже популярні озимі сорти злаків. Зараз про озимі на більшій частині території вже не доводиться говорити, тому що в останні роки немає снігу. А сніг – це не тільки додаткова волога. Він утримує тепло в грунті, допомагає зберегтися озимим сортам. У нас разом з глобальним потеплінням спостерігається і розбалансування кліматичної системи. Вона повинна підлаштуватися під новий розподіл температур, нові потоки енергії. Тому на тлі начебто глобального потепління можуть бути нехай короткочасні, але дуже сильні похолодання. І ми абсолютно не застраховані від того, що буде якийсь сильний прихід холоду, і всі наші озимі культури, незахищені снігом, загинуть.
Міжсезоння в Одесі практично зникає. Осінь і весна істотно скорочуються.
– У березні ще досить холодно, а в середині квітня раптом настає аномально тепла погода. Точно так само може досить довго зберігатися аномальне тепло в зимовий період. Особливо 2023 рік цим запам’ятався, – згадує кліматолог. – Тоді було тепло буквально до початку листопада. Зберігалася погода, характерна для вересня. І раптом 15 листопада в Одесі в терміновому порядку розпочався опалювальний сезон, тому що був дуже сильний прихід холоду з півночі. Разом з тим, якщо з перехідного періоду ми перейдемо в стаціонарний стан, класичної зими з морозами та снігом може і не бути. У цьому випадку до 2050-х років на Одещині утвориться напівпустеля або тропічний клімат. Опустелювання на півдні області вже почалося. Одна з причин – надзвичайно високий рівень розорювання, деградація полезахисних лісосмуг, варварське ставлення до водойм.
Періоди посухи, за словами Інни Хоменко, стають дедалі тривалішими. Цього року в червні опади в Одесі склали 42% від норми, в липні – 13%. Майже весь серпень істотних дощів не було взагалі.
– Посухи часто перемежовуються дуже сильними короткочасними опадами, які можуть вилити місячну або двомісячну норму, – зазначає науковиця. – В Одесі це спостерігалося в 2021-2022 роках, у вересні минулого року. Тоді за дуже короткий час випало більше місячної норми опадів. Але земля, виснажена посухою, не встигає таку кількість вологи ввібрати.
Запас часу для того, щоб спробувати стабілізувати ситуацію, все ж є. І сьогодні Інна Хоменко очолює міжнародний освітній проєкт з питань адаптації до змін клімату.
– Ми поки що тільки починаємо. Хоча про кліматичне обслуговування у Всесвітній метеорологічній організації почали говорити ще в 2010 роках. Вже тоді усвідомили, що ми повинні планувати свої дії – розуміти, що буде відбуватися на нашій території в наступні 10-30 років. Хоча кліматичний прогноз може бути і на рік, і навіть на сезон, – зазначає кліматолог. – Фермерів, безумовно, зацікавлять такі прогнози: чи буде посуха в цьому році і наскільки тривала.
Методи пом’якшення клімату сьогодні актуальні для всіх. Звичайно, якщо їх будуть застосовувати на практиці.
– У найбільшій небезпеці знаходяться міські території. Тут зосереджені великі скупчення людей, які повною мірою використовують блага цивілізації, що підсилюють той самий парниковий ефект, – підкреслює науковиця. – Для пом’якшення клімату зазвичай застосовують озеленення. По-перше, дерева своєю кореневою системою перешкоджають ерозії ґрунту, по-друге, значною мірою знижують температуру. Причому озеленення сьогодні в Європі намагаються робити всіма можливими способами. Це не тільки висадка дерев, а й зелені дахи, стіни, рослинність між трамвайними коліями – скрізь, де тільки можливо. Допомагають перенести людям спеку також водні об’єкти – ставки, басейни, фонтани.
Аномальна спека виявляється загрозою не тільки для сільського господарства та здоров’я людей, але і для інфраструктури. Вперше такі збитки були зафіксовані в 1995 році в США. У результаті аномально спекотної погоди в Чикаго не витримала високих навантажень енергосистема, граничних температур – дорожнє покриття. А цього року, за свідченням очевидців, на Одещині плавилася Київська траса у районі Сухого лиману.
Якщо підвищення температур не буде стримуватися, то в кінцевому підсумку воно призведе до подальшого розбалансування кліматичної системи.
– До того ж, працюють зворотні зв’язки, – зазначає Інна Хоменко. – Підвищення температури пов’язане з почастішанням пожеж. Унаслідок в атмосферу надходить велика кількість вуглекислого газу. І це знову призводить до підвищення температур.
Здавалося б, зачароване коло. Тим більше, під час війни, коли тема зміни клімату начебто відступає на задній план. Але військові дії глобальне потепління не скасовують. А, як з’ясувалося, підсилюють. І дуже не хотілося б, щоб наші нащадки жили в напівпустелі.
