Понад 7 тисяч (7,3) кримінальних проваджень було зупинено через призов до лав ЗСУ обвинуваченого від початку повномасштабного вторгнення, повідомляє 8 серпня Опендатабот. Їхня кількість зростає — цього року зупинено вже 1973 справи - майже стільки ж було зупинено у 2023 році.

Такий правовий механізм з’явився у 2022 році, коли до Кримінального процесуального кодексу України внесли відповідні зміни й з того часу її активно застосовують суди.

У перший рік повномасштабної війни було зупинено  858 справ, з кожним роком кількість таких справ збільшувалась. Рекордним став 2024 рік — тоді зупинили 2 406 справ, де обвинувачений вступив до лав Збройних сил. Цьогоріч вже нараховується 1973 зупинені справи.

Найбільше рішень про зупинення справ через мобілізацію було ухвалено на Київщині — 617. На другому місці — Львівщина (582), третю сходинку посідає Дніпропетровщина (559).

Але зупинення провадження — це не те саме, що й автоматичне звільнення від відповідальності. Втім, фактично розгляд справи відкладається на невизначений термін. Це створює можливість для зловживань — особливо в резонансних корупційних справах або коли йдеться про тилові посади, де участь у бойових діях не передбачена.

Саме тому у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 13284, який пропонує змінити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси щодо особливостей притягнення до відповідальності осіб, призваних на військову службу. Зокрема, йдеться про можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду справ за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого.

Новий законопроєкт також має скоротити можливості для зловживання мобілізацією: зупинення провадження має чітко обмежуватись лише випадками безпосередньої участі обвинуваченого у заходах оборонного характеру, підтверджених бойовим наказом (розпорядженням), виданим командиром військової частини або підрозділу.

Нині, вважають юристи, не вистачає механізму, який допоможе оскаржити зупинення провадження та поновити розгляд у випадках, коли суд чи сторона зловживають своїм правом. Мобілізація не має ставати обставиною, яка нівелює фундаментальні засади кримінального процесу, зокрема, реалізацію принципу доступу до правосуддя, змагальності та невідворотності покарання. Але при цьому необхідно подумати й про людину, яка, ризикуючи своїм життям, бажає, щонайменше відбілити свою репутацію, та не має змоги захистити себе у суді, перебуваючи на війні. 

Нагадаємо, заступник міністра юстиції України Євген Пікалов заявив, що до лав української армії можуть долучитися 20-30% від загальної кількості ув’язнених в нашій країні (із 37 тисяч). Він наголосив, що на захист України, зокрема стали 100 колишніх засуджених жінок. Нині на розгляді перебувають 1000 заяв від ув’язнених, які висловили бажання служити в ЗСУ.

 За його словами, поповнення засудженими лав Збройних Сил України стане важливим резервом для посилення оборонних спроможностей нашої країни.

Пікалов вказав, що проходити військову службу не можуть громадяни, які  засуджені за тероризм, статеві злочини, корупцію та злочини проти основ національної безпеки.